Карпенко Яків Олексійович

Карпенко Яків Олексійович
Народився	5 квітня 1899(1899-04-05) село Нехайки, тепер Золотоніського району Черкаської області
Помер	1973(1973) місто Львів
Країна	СРСР
Діяльність	державний діяч
Партія	КПРС
Нагороди

Яків Олексійович Карпенко (5 квітня 1899(18990405) село Нехайки, тепер Золотоніського району Черкаської області — березень 1973, місто Львів) — український радянський діяч, секретар Закарпатського обласного комітету КПУ, директор Львівської вищої партійної школи. Кандидат економічних наук (1953), доцент (1954).

Життєпис

У 1918 році закінчив фельдшерську школу в Полтаві. З 1918 до 1921 року працював фельдшером лікарні села Бирлівка на Черкащині.

Член РКП(б).

У 1921—1922 роках — секретар Яготинського волосного комітету КП(б)У Полтавської губернії. У 1922—1923 роках — політконтролер Народного комісаріату продовольства УСРР у селі Кононівка на Черкащині. У 1923 році — секретар Прилуцького сільського районного комітету КП(б)У.

У 1923—1924 роках — завідувач відділу митниці в місті Києві. У 1924—1925 роках — голова митниці на станції Гуків Подільської губернії. У 1925—1928 роках — голова митниці на станції Волочиськ Подільської губернії. У 1928—1932 роках — інспектор українського відділення Головного митного управління в місті Харкові.

У 1932 році закінчив вечірній комуністичний університет у Харкові. У 1932—1934 роках — аспірант Інституту червоної професури в Харкові.

У 1934—1939 роках — старший викладач, завідувач кафедри політичної економії Українського сільськогосподарського комуністичного університету в Харкові. У 1939 році — керівник лекторської групи Харківського міського комітету КП(б)У.

У 1940—1941 роках — завідувач сектору пропаганди відділу пропаганди і агітації Харківського обласного комітету КП(б)У.

У 1941—1943 роках — лектор Степняцького міського і Акмолинського обласного комітетів КП(б) Казахстану. У 1943 році — лектор Саратовського обласного комітету ВКП(б). У 1943—1944 роках — лектор ЦК КП(б)У в Москві та Києві.

У 1944 — вересні 1945 року — завідувач сектору пропаганди відділу пропаганди і агітації ЦК КП(б)У в Києві. У вересні — грудні 1945 року — завідувач сектору Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У.

У грудні 1945 (оф.січні 1946) — березні 1948 року — секретар Закарпатського обласного комітету КП(б)У з пропаганди і агітації.

У 1948—1963 роках — директор Львівської вищої обласної партійної школи. На 1952—1953 роки — завідувач відділу пропаганди і агітації Львівського обласного комітету КПУ.

У 1953 році закінчив Інститут підвищення кваліфікації викладачів при Київському державному університеті та захистив кандидатську дисертацію на тему «Переваги колективного господарства перед одноосібним селянським господарством».

У 1963—1973 роках — доцент кафедри політичної економії Львівський державного університет імені Івана Франка.

Помер на початку березня 1973 року у Львові.

Нагороди

• два ордени «Знак Пошани» (23.01.1948, 15.09.1961)
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945)
• медалі

Джерела

• Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка. Том 1. Львів, 2011.
• газета «Закарпатська правда» (Ужгород), січень 1948.
• Міщанин В. Ідеологічне втручання комуністичної партії [Архівовано 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]