Касіма Ецу
Касіма Ецу (яп. 鹿嶋恵津?, 20 листопада 1880, Сінаґава, Токіо — 22 квітня 1925) — знаменита гейша з токійського кварталу Сімбасі[ja][1]. Мала псевдонім «Понта» (яп. ぽん太). Завдяки своїй вроді часто часто з'являлась у рекламі пива мережі магазинів Meidi-Ya і на листівках. Касіма стала другою дружиною відомого фотографа Сейбея Кадзіми[ja], який був сином заможного торговця, й багаторазово йому позувала[2]. Подружжя Ецу і Сейбея стало прототипами для книги Мори Огая «Сто оповідей» (яп. 百物語)[3].
Біографія[ред. | ред. код]
Понта народилася 1880 року в токійському районі Сінаґава й отримала ім'я Таніда Ецу(ко) (яп. 谷田恵津（子）)[1][4]. Слідом за старшою сестрою вирушила в окію Тама-но-іе (яп. 半玉), де стала хангьоку під професійним псевдонімом «Понта». Кар'єра Понти була дуже успішною, вона стала зіркою Сімбасі. Мала безліч шанувальників, серед яких - поет Мокіті Сайто, який захоплено описував елегантність танцю Понти у своїх віршах і присвятив їй есе «Район Місудзу-маті» (яп. 三 筋 町 界 隈, Місудзу-маті кайвай)[5].
Передбачали, що вона стане спадкоємицею господині окії, проте один з її постійних клієнтів, Сейбей Касіма, викупив її з гейш у 1897 році, коли їй було 17 років, і одружився з нею[1]. Ецу була постійною героїнею його фотознімків.
Сейбей закрив своє токійське фотоательє й вирушив разом з Ецу до Осаки, де впродовж певного часу родина жила на гроші від продажу фотографій, але справи не йшли добре. Повернувшись до Токіо, Сейбей знову відкрив фотоательє. При необережному поводженні з порохом фотографові відірвало палець. Тому він більше не міг продовжувати фотографувати і відтоді заробляв як майстер гри на флейті[6], а Ецу працювала інструкторкою наґаути і японського танцю, за що їй дали прізвисько «вірна дружина Понта» (яп. 貞女ぽん太, тейдзьо понта)[1]. Завдяки майстерності Ецу родина заробляла 500 ієн на місяць (середня зарплата конторського працівника тих часів становила 150 ієн)[7][5].
Ецу народила від Сейбея 12 дітей[5], двоє з яких померли немовлятами. Один із синів Ецу став актором но. Її старша донька, Куні Іїдзука[ja], яку вдочерив режисер Сьойо Цубоуті[8], стала спеціалісткою з англійської літератури й танцівницею.
1924 року Сейбей помер природною смертю. Рік по тому Ецу померла від пухлини печінки, коли їй було 44 роки[9]. Ецу похована на цвинтарі Тама[en]. Сайто Мокіті регулярно відвідував її могилу[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г 鹿島ゑつ. 日本人名大辞典. Коданся. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Bennett T.. Photography in Japan 1853 - 1912. — Tuttle Publishing, 2013. — ISBN 9781462907083.
- ↑ 江戸東京怪談文学散歩. — 角川学芸出版, 2008. — С. 34. — (角川選書) — ISBN 9784047034280.
- ↑ 鹿嶋ゑつ 歴史が眠る多磨霊園. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ а б в Мацуда Тамоцу. Архівована копія. Архівовано з джерела 13 травня 2013 Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 травня 2013. Процитовано 8 березня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ 鹿嶋清兵衛 歴史が眠る多磨霊園. Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ 新橋名姑、ぽん太. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ 小野賢一郎 著. 女、女、女 (яп.). Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ 千谷道雄「明治百万長者物語」『歴史と人物』 第 6 巻、第 1～3 号 中央公論社、1976。のちに『明治を彩る女たち』（千谷道雄 文芸春秋 1985）として出版
- ↑ «三筋町界隈» 斎藤茂吉 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.], бібліотека Аодзора-бунко
Література[ред. | ред. код]
- Сіґуре Хасеґава[ja]: «近代美人論», 1936
- Сін Хасеґава[ja]: «明治の女», «明治の男»
- Мітіо Тія[ja]: «明治を彩る女たち», Бунґей-сюндзю[ja], 1985
- Масако Сірасу[ja]: «遊鬼 わが師わが友», Сінтьося[en], 1989
- Ясудзі Тоїта[ja]: «ぜいたく列伝», Бунґей-сюндзю, 1992
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |