Катастрофа C-124 над Атлантичним океаном
| Зникнення Douglas C-124 Globemaster II над Атлантикою 1951 року | |
|---|---|
 Зниклий літак за два місяці до катастрофи. Фото зроблене у січні 1951 на авіабазі RAFB Lakenheath. | |
| Загальні відомості | |
| Дата | 23 березня 1951 |
| Характер | Пожежа на борту, приводнення, зникнення |
| Причина | Загорання вантажу |
| Місце | Атлантичний океан, 725 км на захід від Шеннона, Ірландія |
| Координати | 50°45′00″ пн. ш. 24°03′00″ зх. д. / 50.75000° пн. ш. 24.05000° зх. д. |
| Повітряне судно | |
| Модель | Douglas C-124A Globemaster II |
| Бортовий номер | 49-0244 |
| Заводський номер | 43173 |
| Пункт вильоту |  Авіабаза Уокер, Розуелл, Нью-Мексико, США
|
| Перша рейсова зупинка | Авіабаза Барксдейл, Божер-Сіті, Луїзіана, США
|
| Друга рейсова зупинка | Авіабаза Лаймстоун, Лаймстоун, Мен, США
|
| Пункт призначення | .svg){kind=small} Авіабаза Мілденхолл, Саффолк, Англія, Об'єднане Королівство
|
| Екіпаж | 9 |
| Пасажири | 44 |
| Вижило | 0 |
| Загинуло | 53 (усі) |
| Місце катастрофи на карті | |
| |
Зникнення Douglas C-124 Globemaster II над Атлантикою 1951 року — авіаційна катастрофа літака Douglas C-124A Globemaster II 2-го Ескадрону Спеціальних Операцій Стратегічного Командування ВПС США.
Ця катастрофа стала першою втратою літака цього типу. Також це була перша аварія літака цього типу, яка спричинила жертви[1].
23 березня 1951 року над Атлантичним океаном у вантажному відсіку літака стався вибух, який призвів до загоряння вантажу. Це змусило екіпаж повітряного судна ухвалити рішення про приводнення. Після вдалого приводнення екіпаж і пасажири розмістилися на рятувальних плотах, на яких була їжа, вода та сигнальні ракети. Але після прибуття рятувальників сам літак і люди безслідно зникли. Було знайдено лише кілька обгорілих ящиків і порожній пліт. Доля екіпажу, пасажирів і повітряного судна невідома досі.
Катастрофа[ред. | ред. код]
У п'ятницю 23 березня 1951 року літак Douglas С-124 з бортовим номером 49-0244, який здійснював трансатлантичний переліт з авіабази Лаймстоун, США на авіабазу Мілденхол, Об'єднане Королівство, повідомив про загоряння ящиків у вантажному відсіку та подав сигнал лиха. Було вирішено скинути ящики з борту літака.
В останньому повідомленні, отриманому о 01:06 (GMT) комунікаційним центром у місті Шеннон, Ірландія було переглянуто орієнтовний час прибуття до місця призначення. Рятувальна операція була розпочата після того, як екіпаж не склав черговий звіт про місце перебування.
Літак був неушкодженим, коли торкнувся поверхні океану. Члени екіпажу й пасажири судна покинули борт літака та розмістилися на п'яти надувних рятувальних плотах. Плоти були обладнані спорядженням для холодної погоди, їжею, водою, сигнальними ракетами та переносними радіоприймачами Gibson Girl[2].
Рятувальна операція[ред. | ред. код]
Незабаром після катастрофи пілот В-29 з Ірландії у двох радіоповідомленнях доповів про помічені уламки, рятувальні плоти, сигнальні вогні та повідомив про чотири різних розташування у районі пошуків. Його літак не було оснащено рятувальними човнами чи провізією, але деякі інші у цьому регіоні були. Деякий час пілот кружляв над місцем події, але змушений був повернутися на базу з огляду на критично малий залишок пального.
Ніякі інші літаки або кораблі Сполучених Штатів Америки чи Союзників не прибули на місце події протягом понад 19 годин.
Пілот В-29, який був відправлений на місце катастрофи, повернувся до штаб-квартири рятувальної операції у Шенноні з повідомленням про те, що ні уламків, ні плотів у вказаному місці виявлено не було. Це був лейтенант Гершель Лемб з Твін Фоллс, Айдахо. Представники Військово-Повітряних Сил США сказали, що така невідповідність може бути наслідком помилок навігації або дрейфу уламків.
24 березня була хороша видимість, проте море було бурхливим. Представники ВПС висловлювали побоювання, що ті, хто вижив, можуть загинути від незахищенності.
П'ять кораблів вирушили до району, де за повідомленням мусив бути літак. Два з п'яти кораблів були транспортними суднами США (General Muir та Golden Eagle), британський підводний човен Thule та два міжнародні метеорологічні кораблі: Jig та Charlie. Коли кораблі прибули, вони виявили лише обвуглені ящики та частково спущений рятувальний пліт. Лише кілька невеликих шматків уламків було знайдено за 800 км від західного узбережжя Ірландії.
На пошуки постраждалих і на прочісування океану була напрямлена група з Douglas C-54 та Boeing B-17 споряджених рятувальними човнами, які можуть бути спущені парашутом. Також, навколо району пошуків кружляв Boeing B-29, координуючи дії інших літаків. Пілот B-29 невдовзі доповів про спалахи та уламки. Також, пілот доповів про виявлений, на його думку, рятувальний пліт. За його свідченнями, свою знахідку він зробив о 0:45, практично через 24 години після останнього повідомлення від зниклого літака. Відносно першої доповіді про місцезнаходження потерпілих уламки та вогні були знайдені на 110 км ближче західного берегу Ірландії. Майор Говард Стефансон, командувач рятувальною місією з повітря з боку США, виказав сумніви щодо достовірності свідчень пілота B-29 з огляду на темряву.[3]
Кораблі та літаки продовжували пошуки наступні кілька днів, але жодного тіла знайдено не було. Люди з С-124 безслідно зникли.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ranter, Harro. ASN Aircraft accident Douglas C-124A Globemaster II 49-0244 Shannon, Ireland. aviation-safety.net. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://news.google.com/newspapers?nid=oQQVFBP0nzwC&dat=19510324&printsec=frontpage&hl=en
|
Це незавершена стаття з авіації. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |