Кембриджська п'ятірка
Ке́мбриджська п'яті́рка — ядро мережі радянських шпигунів у Великій Британії, завербованих у 30-х роках XX сторіччя під час навчання Кембриджському університеті[1]. Включала п'ятьох випускників Кембриджського університету: К. Філбі, Г. Берджесс, Д. Маклін (Маклейн), Е. Блант і Д. Кернкросс, які займалися журналістикою, працювали в міністерствах закордонних справ і внутрішніх справ, успішно просувалися по службі і поступово діставали доступ до найважливіших державних секретів.[2]
Колишній директор ЦРУ Аллен Даллес назвав «Кембриджську п'ятірку» «найсильнішою розвідувальною групою часів Другої світової війни».
Кім Філбі[ред. | ред. код]
Кім Філбі (англ. Kim Philby) кодовий псевдонім «Stanley», займав високий пост у спецслужбі Великої Британії в SIS (MI6) и MI5.
Ентоні Блант[ред. | ред. код]
Ентоні Блант (англ. Anthony Blunt) псевдонім «Johnson», працював у військовій контррозвідці, радник короля Георга VI.
Гай Берджесс[ред. | ред. код]
Гай Берджесс (англ. Guy Burgess) псевдонім «Hicks», працював у військовій контррозвідці, у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.
Дональд Маклін[ред. | ред. код]
Дональд Маклін (англ. Donald Duart Maclean) псевдонім «Homer», працював у міністерстві зовнішніх справ Великої Британії.
Джон Кернкросс[ред. | ред. код]
Джон Кернкросс (англ. John Cairncross) працював у військовій контррозвідці, у міністерстві закордонних справ Великої Британії.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дейч Арнольд Генрихович. svr.gov.ru. Процитовано 2018-10-29.
- ↑ Кембриджська п'ятірка: документи британської розвідки
- ↑ BBC News Кембриджська п'ятірка: документи британської розвідки Гордон Корера
