Кем (порт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кем
Зображення
Країна  Росія
Адміністративна одиниця Рабочеостровськ
Мапа
CMNS: Кем у Вікісховищі

Координати: 64°59′00″ пн. ш. 34°47′00″ сх. д. / 64.9833333333611165016918676° пн. ш. 34.78333333336110655409356696° сх. д. / 64.9833333333611165016918676; 34.78333333336110655409356696

Порт Кем — морський порт на Білому морі, розташований у Кемській губі в протоці Кемська Салма у населеному пункті Рабочеостровськ. Час навігації з травня по жовтень. Є причал довжиною 240 м. Може здійснювати прийом морських суден з осадкою до 6,4 м[1].

Історія[ред. | ред. код]

Помори Кемі здавна ходили в море на рибальських суднах, з 1870-х років пасажирські пароплави Архангельско-Мурманського термінового пароплавства ходили з Онеги і Соловків у Кем, однак портові та пристанські споруди в той час не будувалися, а судна залишалися на рейді, де до них підходили для вивезення вантажів або пасажирів невеликі карбаси[2].

Перші причальні споруди порту Кемі збудовані у 1888 р. і служили для вивозу продукції Кемського лісозаводу. У 1911 р. за вказівкою російського уряду були проведені дослідження можливості будівництва великого порту в протоці між островами Як і Попов.

В основному в порт Кем приходили іноземні пароплави для навантаження лісу. З початком Першої світової війни і оголошенням Кемського повіту територією, що знаходиться на театрі військових дій, в серпні 1914 р. у порту Кем інтернований німецький пароплав «Taurus», який був перейменований у «Ковду» і переданий Товариству Архангельско-Мурманського термінового пароплавства.

У 1915 р. у зв'язку з тим, що порти Балтійського та Чорного моря не могли забезпечити зв'язок Росії з країнами Європи та Америки через бойові дії на фронтах Першої світової війни, прийнято рішення будівництва залізниці, що зв'язує Петроград з Мурманськом, у тому числі проходить через Кем. Це стало вирішальним значенням для реконструкції порту в Кемі силами відділу торгових портів Міністерства торгівлі і промисловості. Для цих цілей портові споруди Кемського лісопильного заводу, а також сам завод були викуплені в казну. Сполучення між містом і лісопильним заводом здійснювалося невеликим приватним катером[3].

У Кемському порту була побудована залізнична естакада і залізнична гілка, що з'єднала станції Кем-Пристань зі станцією Кем. Будівництвом відало управління по перевлаштуванню Кемського і Сороцького портів. Всього було споруджено 8 причалів.

З серпня 1918 р. Кемський торговельний порт підпорядковувався Управлінню торгового мореплавання ВПСО.

У 1920 р. Кемський порт перетворений у морське агентство і підпорядкований управлінню морським транспортом Білого моря і Північного Льодовитого океану Центрального управління морського транспорту РРФСР[4].

Незабаром його знову перейменовано у морський порт, в 1924 р. переданий у відання Комітету з управління Мурманським і Кемським портами Мурманської залізниці.

У 1930-х став приписним портом порту Бєломорськ, що перебував у віданні Біломорканалу.

Під час Другої світової війни через порт Кем проходила евакуація жителів Північної Карелії в тилові райони країни, продукція перевозилася на потреби фронту, доставлялися війська та озброєння.

З 1958 р. порт став підрозділом Кемської сплавної контори тресту Севкареллес, з припиненням сплаву — був переданий у відання Біломорського морського порту Біломорсько-Онезьке пароплавство[5]

З 1965 по 1973 рр. здійснювалися пасажирські рейси пароплава «Окунь» і теплохода «Лермонтов» на лінії Кем — Соловецькі острови. З середини 1990-х по 2012 р. частково функції портового керівицтва виконувала адміністрація Кемського лісозаводу[6].

В даний час з порту здійснюються тільки пасажирські перевезення на Соловецькі острови теплоходами ТОВ «Причал»[7].

У вересні 2015 р. між Главою Республіки Карелія та компанією «Кемьинвест» підписано угоду про будівництво глибоководного порту в Кемі.[8].

Галерея[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кандиба Б. Н. Русское портостроительство в период войны 1914—1918 гг. Л., 1929.
  • Чунин, А. Мурманский и Кемский порты: (итоги и перспективы) / А. Чунин // Карело-Мурманский край: краеведческий, общественно-политический иллюстрированный журнал, 1929. — № 3. — С. 20 — 21
  • Обязательное постановление по Сорокскому торговому порту с приписными портами Кемь, Кереть, Ковда, Кандалакша и Чупа. — Сорока: Б.и., 1935. — 36с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Лоция Белого моря. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 4 грудня 2020.
  2. Попов А. От членов-корреспондентов Архангельского Общества изучения Русского Севера: Мурманское пароходство //Известия Архангельского Общества изучения Русского Севера. 1912. № 13. С.604-609
  3. Вихман А. М. Кемский порт по данным портовых изысканий в Белом море 1910—1915 г.г. Петроград, 1922 — с.71. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 20 червня 2022.
  4. Готовятся к навигации//Коммуна. 1920. 17 ноября.
  5. Г. Сонников Морские ворота. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2020.
  6. Порт в Кеми. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 4 грудня 2020.
  7. ООО Причал[недоступне посилання]
  8. Глубоководный торговый порт в Кеми начнут строить в 2016 году. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 4 грудня 2020.