Мурманськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мурманськ
Мурманск

Герб
Герб Мурманська
Проспект Леніна в Мурманську
Проспект Леніна в Мурманську
Розташування міста Мурманськ
Основні дані
68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083Координати: 68°58′ пн. ш. 33°05′ сх. д. / 68.967° пн. ш. 33.083° сх. д. / 68.967; 33.083
Країна Росія
Регіон Мурманська область
Столиця для Мурманська область (область Росії)
Поділ
  • 3 міський райони
  • Засновано 4 жовтня 1916 року
    Статус міста місто
    Площа 150,55 км²
    Населення 302 468 (2013)
    Агломерація Мурманська
    Висота НРМ 50  м
    Назва мешканців рос. мурманчане
    Міста-побратими Щецин (8 квітня 1993)[1], Лулео (комуна) (26 березня 1972)[1], Джексонвілл (14 липня 1975)[1], Акурейрі (14 жовтня 1994)[1], Мінськ (21 серпня 2014)[1], Рованіемі (23 квітня 1962)[1], Тромсе (10 липня 1972)[1], Вадсьо (30 квітня 1973)[1], Гронінген (20 червня 1989)[1], Аланія (17 лютого 2014)[1], Куксгафен (13 серпня 2004)[1], Дуарнене (8 червня 2006)[1], Гомель (5 серпня 2009)[1], Харбін (9 вересня 2016)[2]
    День міста 4 жовтня
    Телефонний код (7) 8152
    Часовий пояс UTC+3
    Номери автомобілів 51
    GeoNames 524305
    OSM r3374641  ·R
    ЗКАТО 47401000000
    ЗКТМО 47701000001
    Поштові індекси 183000-183099
    Міська влада
    Мер міста Сергій Субботин
    Веб-сторінка gov-murman.ru
    Мапа


    CMNS: Мурманськ у Вікісховищі

    Му́рманськ (саамська Мурман ланнҍ, рос. Му́рманск) — місто в Російській Федерації, адміністративний центр Мурманської області. До 1917 року називалося Романов-на-Мурмані.

    Мурманськ є одним із центрів Баренцевого Євро-Арктичного регіону. Одне з найбільших міст Арктики.

    Історія[ред. | ред. код]

    Передісторія[ред. | ред. код]

    Плани створення міста існували ще в 70-их рр. XIX століття. Перші дослідники прийшли сюди у 1912 році для обстеження навколишньої місцевості. Відомий мореплавець Федір Літке описував навколишню місцевість ще у 1822 році.

    Поселення виникло там, де на всій околиці єдиним жителем був лише помор Семен Коржнєв, який жив, ловлячи рибу і харчуючись нею.

    Населення[ред. | ред. код]

    Чисельність населення
    191719201926[3]1931[4]1939[5]1956[6]1959[7]
    13002500900029 200177 069168 000221 874
    1962[4]1967[4]1970[8]1973[4]1975[9]1976[10]1979[11]
    245 000287 000308 642338 000363 000363 000380 817
    1982[12]1985[13]1986[10]1987[14]1989[15]1990[16]1991[10]
    400 000452 000449 000432 000468 039442 000473 000
    1992[10]1993[10]1994[10]1995[13]1996[13]1997[17]1998[13]
    468 000455 000444 000406 000398 000394 000387 000
    1999[18]2000[19]2001[13]2002[20]2003[4]2004[21]2005[22]
    382 700376 300370 700336 137336 100329 100325 100
    2006[23]2007[24]2008[25]2009[26]2010[27]2011[28]2012[29]
    321 000317 500314 800311 209307 257307 310305 034
    2013[30]2014[31]2015[32]2016[33]2017[34]
    302 468299 148305 236301 572298 096

    Економіка[ред. | ред. код]

    Морський порт[ред. | ред. код]

    Основа міста — один з найбільших незамерзаючих портів в Росії. Він складається з трьох частин: Рибний порт, Торговий порт і Пасажирський. В цей час спостерігається тенденція витіснення Торговим портом всіх інших. В першу чергу це пов'язано з тим, що Мурманськ служить перевалочним пунктом при експорті кам'яного вугілля, що різко збільшився останнім часом, а також зменшенням надходження риби (яку по економічних причинах вигідно поставляти на експорт). У травні 2007 роки було прийнято рішення про створення в порту Мурманська вільної економічної зони[35]. Порт Мурманська є портом приписки барка «Сєдов», найбільшого парусника в світі.

    Промисловість[ред. | ред. код]

    Частка промислової продукції, що випускається в Мурманську, у загальнообласному ВВП за підсумками 2002 року склала 17,7%[36] Основні галузі промисловості: рибодобиваюча і рибопереробляюча, морський транспорт, судноремонт, морські, залізничні і автомобільні перевезення, металообробка, харчова промисловість, морська геологія, геологорозвідувальні роботи на шельфі арктичних морів[36].

    Дуже важливу роль в економіці міста грає Октябрська залізниця: незважаючи на розвиток автомобільного і морського транспорту велика частина вантажів перевозиться саме залізничним транспортом[36]. Інші найбільші підприємства міста: «Союз рибопромисловців Півночі», морське «пароплавство Мурманська», судноремонтний завод «Мурманська Мінморфлота», «Севморпуть», «Арктікмортефтегазразведка», науково-виробниче підприємство «Моргео»[36] і найбільший у рибодобувній галузі «Мурманськ траловий флот»[37].

    Основні види продукції, що випускаються в місті, включають вироби з риби, консерви, металовироби, промислове устаткування, тару і пакувальний матеріал[36].

    Транспорт[ред. | ред. код]

    Мурманськ є кінцевим пунктом федеральної автомагістралі «Кола» (М18) (Санкт-Петербург — Петрозаводськ — Мурманськ). У 2005 року був відкритий міст через Кольську затоку, що є найдовшим мостом за Полярним колом. У Мурманську починається Північний морський шлях, а морське «пароплавство Мурманська» є єдиним керівником атомних криголамів. У Мурманську діє електрифікована залізниця, велика частина залізничних пасажирських і товарних перевезень здійснюється в південному напрямі.

    Міський транспорт представлений автобусами і тролейбусами. За станом на 2005 рік Тролейбус Мурманська, найпівнічніший в світі, має 5 маршрутів[38], що діють. У 19181934 в місті існувала лінія вузькоколійного бензомоторного трамвая, закрита у зв'язку з появою автобусного транспорту.

    Аеропорт Мурманська знаходиться в селищі Мурмаши, за 23 км від міста.

    Відомі люди[ред. | ред. код]

    Народилися[ред. | ред. код]

    Міські голови[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. а б в г д е ж и к л м н п http://www.citymurmansk.ru/strukturnye_podr/?itemid=127
    2. https://www.murman.ru/news/2016/09/09/1313
    3. Города с численностью населения 100 тысяч и более человек. Архів оригіналу за 2013-08-17. Процитовано 2013-08-17. 
    4. а б в г д Народная энциклопедия «Мой город». Мурманск
    5. Великая Отечественная война. Юбилейный статистический сборник. 2015. Архів оригіналу за 2015-04-23. Процитовано 2015-04-23. 
    6. Народное хозяйство СССР в 1956 г. (Статистический сборник). Государственное статистическое издательство. Москва. 1956. Архів оригіналу за 2013-10-26. Процитовано 2013-10-26. 
    7. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
    8. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
    9. Российский статистический ежегодник, 1998 год
    10. а б в г д е Российский статистический ежегодник. 1994. Архів оригіналу за 2016-05-18. Процитовано 2016-05-18. 
    11. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу. (ru). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 2013-04-28. Процитовано 2013-09-25. 
    12. Народное хозяйство СССР 1922-1982 (Юбилейный статистический ежегодник)
    13. а б в г д Российский статистический ежегодник. Госкомстат, Москва, 2001. Архів оригіналу за 2015-05-12. Процитовано 2015-05-12. 
    14. Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
    15. Всесоюзная перепись населения 1989 года. Численность городского населения. Архів оригіналу за 2011-08-22. 
    16. Российский статистический ежегодник.2002 : Стат.сб. / Госкомстат России. – М. : Госкомстат России, 2002. – 690 с. – На рус. яз. – ISBN 5-89476-123-9 : 539.00.
    17. Российский статистический ежегодник. 1997 год. Архів оригіналу за 2016-05-22. Процитовано 2016-05-22. 
    18. Российский статистический ежегодник. 1999 год. Архів оригіналу за 2016-06-14. Процитовано 2016-06-14. 
    19. Российский статистический ежегодник. 2000 год. Архів оригіналу за 2016-06-13. Процитовано 2016-06-13. 
    20. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 2012-02-03. 
    21. Российский статистический ежегодник. 2004 год. Архів оригіналу за 2016-06-09. Процитовано 2016-06-09. 
    22. Российский статистический ежегодник, 2005 год. Архів оригіналу за 2016-05-09. Процитовано 2016-05-09. 
    23. Российский статистический ежегодник, 2006 год. Архів оригіналу за 2016-05-10. Процитовано 2016-05-10. 
    24. Российский статистический ежегодник, 2007 год. Архів оригіналу за 2016-05-11. Процитовано 2016-05-11. 
    25. Российский статистический ежегодник, 2008 год. Архів оригіналу за 2016-05-12. Процитовано 2016-05-12. 
    26. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2014-01-02. Процитовано 2014-01-02. 
    27. Всероссийская перепись населения 2010 года. Том 1 «Численность, размещение и возрастно-половой состав населения Мурманской области». Архів оригіналу за 2014-02-02. Процитовано 2014-02-02. 
    28. Мурманская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2015 годов
    29. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 2014-05-31. Процитовано 2014-05-31. 
    30. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 2013-11-16. Процитовано 2013-11-16. 
    31. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2014-08-02. Процитовано 2014-08-02. 
    32. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 2015-08-06. Процитовано 2015-08-06. 
    33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
    34. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 2017-07-31. Архів оригіналу за 2017-07-31. Процитовано 2017-07-31. 
    35. Вільній економічній зоні в порту Мурманськ бути. Архів оригіналу за 27 січень 2012. Процитовано 26 липень 2007. 
    36. а б в г д Мурманськ
    37. Економіка області Мурманська. Архів оригіналу за 30 липень 2007. Процитовано 26 липень 2007. 
    38. Житлово-комунальне господарство міста Мурманська. Архів оригіналу за 3 листопад 2011. Процитовано 26 липень 2007.