Кетрін Сунесдоттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кетрін Сунесдоттер
швед. Katarina Sunesdotter
Catherine of Sweden (1244) effigy 1905.jpg
Народилася 1215
Померла 1252[1]
Gudhem Abbeyd, комуна Фальчепінг, Скараборг (лен), Швеція
Поховання Gudhem Abbeyd
Країна Flag of Sweden.svg Швеція
Діяльність черниця
Титул королева[d]
Посада абатиса
Конфесія католицька церква
Рід Фолькунги
Батько Sune Folkessond
Мати Гелена Шведська (ХІІІ століття)
Брати, сестри Бенедикта Сунадоттер
У шлюбі з Ерік XI Еріксон

Кетрін Сунесдоттер (швед. Karin Sunadotter or Katarina Sunesdotter), (бл. 1215—1252) — королевою Швеції з 1244 по 1250 як дружина короля Швеції Еріка XI. У пізні роки вона служила настоятелькою абатства Гудхем у Фальбігдені.[2]

Спадкоємиця династії Сверкерів[ред. | ред. код]

Кетрін була старшою дочкою Гелени Сверкерсдоттер і Суне Фолькасона. У Кетрін не було братів, а була сестра Бенедікта Сунесдоттер з Бьєльбо. Бабусею та дідом Катерини по материнській лінії були король Сверкер II і королева Бенедикта. Походила з сімей Бєльбо і Сверкера, вона була членом одного з геатських кланів. Батько Катерини, Суне Фолькасон, був лордом Імсеборга, закономовцем Вестерґетланда, і в деякій літературі його називають Ерлом Шведським.[3][4]

Королева Швеції[ред. | ред. код]

Ерік XI (1215—1250) з династії Еріків став королем у 1222 році і був вигнаний співкоролем Швеції Кнутом II у 1229—1234 роках. Ерік повернувся до Швеції після смерті Кнута в 1234 році і був королем до власної смерті в 1250 році. Молодий Ерік, згідно з напівлегендарним матеріалом, був фізично кульгавим і говорив із заїканням («läspe och halte»), і, як повідомляється, він був доброзичливим. Ерік і Катріна одружилися, щоб посилити претензії Еріка на престол, оскільки Катріна була королівської крові по лінії матері. Шлюб відбувся в 1243 або 1244 роках у Фірісенгені поблизу Упсали. За одруження Катріна отримала величезне придане: деякі легенди романтично говорять про «половину королівства».

Оскільки після смерті Еріка вона відразу ж присвятила себе релігійному життю, а не сім'ї, то висновок, як правило, був такий, що в них не було дітей, які вижили. Його молодший зведений брат Вальдемар Біргерссон був обраний наступним королем Швеції.

Вдова королева і настоятелька[ред. | ред. код]

Після смерті свого чоловіка тепер вдова королева перебралася до абатства Гудхем. Оскільки скандинавське звичаєве право диктувало, що жодна кланова власність не може бути належною членам релігійного ордену, вона передала деякі землі, включаючи придане королеви, деяким родичам, а інші передала в дар церковним установам. Наприклад, її сестра Бенедикта отримала в подарунок від неї місто Седерчепінг. Незабаром вдова королева стала настоятелькою абатства Гудхем і служила на цій посаді до своєї смерті в 1252 році.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Katarina — 1917.
  2. Katarina. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 1 квітня 2020. 
  3. Helena. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 1 квітня 2020. 
  4. Sune Folkesson. Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 1 квітня 2020. 

Подальше читання[ред. | ред. код]

  • Lars O. Lagerqvist (1982). "Sverige och dess regenter under 1.000 år",("Sweden and its rulers during 1000 years"). (Swedish). Albert Bonniers Förlag AB. ISBN 91-0-075007-7.