Київська ландшафтна ініціатива
Тип | Благодійна організація |
---|---|
Голова | Колінько Володимир Васильович |
Благодійний фонд «Київська ландшафтна ініціатива» був заснований в 2005 році в місті Києві. «Київська ландшафтна ініціатива» є добровільною некомерційною благодійною організацією.
Засновники Фонду[ред. | ред. код]
Місія[ред. | ред. код]
Збереження ландшафтного різноманіття в Києві і Україні при досягненні розумного компромісу між прогресом людської спільноти і збереженням навколишнього середовища шляхом реалізації конкретних проектів і просування технологій, дружніх навколишньому середовищу. Завданнями Фонду є — реалізація благодійних програм по здійсненню заходів спрямованих на збереження природного ландшафту міста Києва, екологічного простору, сприяння створенню моральної екологічно-культурного середовища.
Гасло[ред. | ред. код]
Неофіційним гаслом Київської ландшафтної ініціативи є висловлювання Володимира Колінька «Для всіх і назавжди» (повна версія — «Змініть головну ідею ваших амбіцій від „Сьогодні і мені“ до „Для всіх і назавжди“ і водночас все зміниться»[1].
Логотип[ред. | ред. код]
Логотипом Київської ландшафтної ініціативи є так зване «Обличчя Києва», відкрите архітектором Георгієм Куровським при дослідженні рельєфу центральної частини міста Києва у 2005 році.[2] Уважний перегляд рельєфу дозволяє розпізнати обриси людського профілю, спрямованого поглядом на схід. «Обличчя Києва» утворюють: схили Дніпра (профіль), Лиса Гора (скроня), долина річки Либідь (задня частина голови), Совські ставки (вухо), долина р. Хрещатик (око), Київські гори на Подолі (губи, підборіддя).
Видання[ред. | ред. код]
«Київ — Священний простір» (Колінько В. В., Куровський Г. К. Київ — священний простір. від філософії простору до національної ідеї. — К. Київська ландшафтна ініціатива, 2010. — 2-ге вид.- 230 с., [13] с. іл.)[3]
Василюк О. В. Екологічні коридори та зелені клини м. Києва. — Київ, Київська ландшафтна ініціатива, Національний екологічний центр України. — 2006.
Діяльність[ред. | ред. код]
Скульптури на вулицях Києва[ред. | ред. код]
Більшість скульптур створені Костянтином Скритуцьким
- Скульптура Буратіно на вул. Гончара (встановлений у 2008, пізніше зник)[4][5]
- Скульптура Віслючок на Рильському провулку (встановлений у 2009; викрадений у 2014)[6][5]
- Сквер котів на Пейзажній алеї (встановлений у 2009)[7][8][9]
- Скульптура Мавка на вул. Гончара (встановлений у 2009)[10]
- Скульптура Їжачок у тумані (встановлений у 2009)[11][12]
- Скульптура балерини на вул. Стрітенській (встановлений у 2009)[5]
- Панно з дитячими обличчями на вул. Стрілецькій (встановлений у 2010)[13]
- Лавки у сквері "Поліцейський садок" на вул. Великій Васильківській (встановлено 20 лавок у 2011; згодом більшість з них зникли)[14]
- Пам'ятник столичному інтилігенту (встановлений у 2013)[15][5]
- Скульптура Жив-був Пес… на вул. Гончара (встановлений у 2013)[16]
Книжки про Київ[ред. | ред. код]
- Київ - священний простір (2010)
Персоналії, що мали відношення до Київської ландшафтної ініціативи[ред. | ред. код]
- Колінько Володимир Васильович
- Куровський Григорій Костянтинович
- Василюк Олексій Володимирович
- Борисенко Катерина Анатолієвна
- Парнікоза Іван Юрієвич
- Андрос Олег Євгенійович
- Дюжев Сергій Андрійович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 1 Липня 2016. Процитовано 22 Березня 2016.
- ↑ У подорож… Ликом Києва. Дзеркало тижня, 26 серпня 2005
- ↑ Відбулася презентація науково-популярної книги “Київ – священний простір”. УНІАН. 28 вересня 2006. Архів оригіналу за 23 Червня 2016. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ ПОП, Олеся (14 серпня 2008). Чотириметрового Буратіно на вулиці Гончара тесали 10 днів. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ а б в г Випуск 1: «Київська міська скульптура»: Бібліографічний путівник. Центральна районна бібліотека ім. Є. Плужника, 2010
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ "Батько" Пейзажки: Треба відійти від негативу і припинити залякувати самих себе. Українська правда: Життя. 16 вересня 2013. Архів оригіналу за 21 травня 2022. Процитовано 18 лютого 2023.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ http://web.archive.org/save/http://kievmonument.narod.ru/skulptura33.html#AAA
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 17 вересня 2019.