Національний інститут раку (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний інститут раку
Основні дані
Засновано 1920
Приналежність МОЗ України
Контакт
Ключові особи Директор — Колесник Олена Олександрівна
Адреса 03022, м.Київ, вул. Ломоносова, 33/43
Веб-сторінка unci.org.ua
Мапа

Національний інститут раку у Вікісховищі?

Національний інститут раку — лікувальна та науково-дослідна установа України в галузі онкології.
Національний інститут раку України є клінічним та дослідницьким міжнародно-акредитованим онкологічним центром спеціалізованої, висококваліфікованої медичної допомоги в Україні.
Національний інститут раку України:

  • здійснює контроль за всіма аспектами онкологічних захворювань: профілактика, скринінг, лікування та наукові дослідження;
  • проводить дослідження онкозахворювань на базовому, трансляційному та клінічному рівнях, націлених на досягнення важливих клінічних результатів: поліпшення профілактики, діагностики та терапії, які можуть зменшити захворюваність та смертність від усіх видів раку;
  • забезпечує сучасний рівень допомоги пацієнтам з онкологічними захворюваннями;
  • виступає в ролі науково-освітнього центру з розробки інноваційних діагностичних та терапевтичних методів, обміну передовим досвідом;
  • розробляє та впроваджує національні та регіональні стратегії боротьби з раком, координує регіональну онкологічну мережу та допомагає нарощувати її потенціал у різних сферах онкологічної допомоги, пропонуючи програми стажування та навчання.[1]

Історія[ред. | ред. код]

Фахівцем та організатором перших наукових і медичних установ із застосуванням Х-променології став Юрій Петрович Тесленко, він і очолив новостворений Київський рентгенівський інститут з 15 червня 1920 року. 7 липня 1920 року, відповідно до наказу Губернського відділу охорони здоров'я (Губвідздраву) від № 48 шляхом реорганізації центральної станції рентгенології, були затверджені структура та штат Інституту.

Мав відділи: рентгено-діагностичний, рентгено-терапевтичний, фізикотехнічний, телегамма-радіолоігічний, експериментальної радіології та онкології, 8 лабораторій і клініку з 4 відділами.

Науково-дослідна установа вивчала етіологію та патогенез злоякісних пухлин, профілактику, діагностику та лікування їх, передпістріякові захворювання, керувала організацією боротьби з злоякісними пухлинами та здійснювала керівництво рентгенівськими установами в Українській РСР.

Науковці інституту опрацювали багато питань рентгенології і радіобіології, методики діагностики та комплексного лікування злоякісних пухлин, сконструювали ряд оригінальних рентгенівських апаратів.

У 1945 — 1971 директором інституту був професор І. Т. Шевченко, за ініціативи і під керівництвом якого у 1960-і роки в Києві було споруджено новий комплекс інституту з 8 корпусів (вул. Ломоносова, 33/43).

16 листопада 1988 року Київський науково-дослідний рентгено-радіологічний та онкологічний інститут МОЗ УРСР було реорганізовано в Київський науково-дослідний інститут онкології МОЗ УРСР.

7 серпня 1992 року Київський науково-дослідний інститут онкології перейменовано в Український науково-дослідний інститут онкології та радіології МОЗ України.

29 вересня 2000 року Український науково-дослідний інститут онкології та радіології введено до складу Академії медичних наук України та перейменовано на Інститут онкології АМН України.

28 грудня 2006 року, постановою Президії АМН України, Інститут онкології АМН України перейменовано на Державну установу «Інститут онкології АМН України».

9 лютого 2008 року державну установу «Інститут онкології АМН України» перейменовано в Державну установу «Національний інститут раку».

3 лютого 2009 року, указом президента України, державній установі «Національний інститут раку» було надано статус національний.

Структура[ред. | ред. код]

В Інституті функціонує клініка, ліжковий фонд якої налічує 560 ліжок, в тому числі: онкологічні для дорослих — 464; онкологічні для дітей — 40; радіологічні — 56; відділення реанімації та інтенсивної терапії — 24 ліжка; консультативна поліклініка на 400 відвідувань у зміну.

У штаті інституту 1063 співробітники, в тому числі 119 науковців та 168 лікарів. В Інституті працюють 13 заслужених лікарів України, заслужений працівник охорони здоров'я України; член-кореспондент НАН та АМН України, 27 докторів та 78 кандидатів наук.

Посилання[ред. | ред. код]