Шипко Андрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Андрій Федорович Шипко
ШИПКО АНДРЕЙ ФЕДОРОВИЧ-VADIM CHUPRINA ©.jpg
Народився 26 березня 1970(1970-03-26) (47 років)
Дніпро
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність медик, підприємець, політик
Alma mater Дніпропетровська державна медична академія
Партія Партія регіонів (до 2014)
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів, виборчий округ № 35
фракція ПР 12.12.2012 27.02.2014
група Економічний розвиток 24.02.2014 27.11.2014
8-го скликання
безпартійний, виборчий округ № 35
група Економічний розвиток 27.11.2014

Андрій Федорович Шипко (рос. Шипко Андрей Федорович; нар. 26 березня 1970, м. Дніпро) — український політик, нардеп України VII та VIII скликань,[1] колишній член Партії регіонів, нині позапартійний. Член депутатської групи «Партія Відродження».[2]

Життєпис[ред.ред. код]

Андрій Шипко народився 26 березня 1970 в Дніпрі. 19871993 навчався у Дніпропетровському медичному інституті за спеціальністю педіатрія, отримав кваліфікацію лікар-педіатр.

1993 — 1996 працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.

1996 — 2006 займав керівні посади у господарчих підприємствах.

20042007 навчався у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство, отримав кваліфікацію юриста.

20062012 працював заступником голови Дніпропетровської обласної ради. З листопада 2012 року народний депутат ВРУ VII скликання (округ № 35).

Політика[ред.ред. код]

Членство в партіях[ред.ред. код]

  • 27 листопада 2014 — 5 березня 2015 — група «Економічний розвиток»
  • 6 березня 2015 — 17 червня 2015 — група «Відродження»
  • 17 червня 2015 — дотепер — група «Партія Відродження»[3]

Кар'єра[ред.ред. код]

Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний у одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).[4]

Після виходу з Партії регіонів Шипко є безпартійним. За час своєї роботи він став автором та співавтором багатьох законопроектів. Одним із таких є закон, що дозволив людям, які проживають на дачах чи в садових товариствах отримувати державну реєстрацію.[5] Також він був співавтором закону, згідно з яким діти військовослужбовців отримали деякі пільги, зокрема при вступі до ВНЗ.[6]

На виборах 2006 року пройшов до Дніпропетровської облради від Партії регіонів і отримав посаду заступника спікера Юрія Вілкула. Того ж року двоє молодших братів, Олексій і Олександр Шипко також увійшли до облради.

2010 року Шипко повторно стає депутатом облради і обласним віце-спікером. На парламентських виборах 2012 року Шипко отримав 43,51 % голосів. У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.[7][8]

Критика та скандали[ред.ред. код]

Тісно пов'язаний з Олександром Вікулом.[9] Голосував проти надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України Новинського.[10][11]

Під час роботи у ВРУ як мінімум двічі було зафіксовано голосування Шипка за інших депутатів, що заборонено законом.[12][13]

Родина[ред.ред. код]

  • одружений,
  • сини: Володимир (*1995), Іван (*2002),
  • дочка Марія (*2010)

Брати[ред.ред. код]

  • Шипко Олександр Федорович,
  • Шипко Олексій Федорович (2011 — керівник Дніпростандартметрології).

Бізнес[ред.ред. код]

2005 став власником обласної мережі аптек «Фармація».[14] Його брати — співвласники ЗАТ БК Пріоритет, створеної в 1999 році. 2005 року в склад компінї було включено Укрпiвденбуд.

Інша діяльність[ред.ред. код]

Шипко є спонсором багатьох просвітницьких проектів у співпраці з культурним центром «Ліствиця». Зокрема, проекту Андрія Шипка, що включає ряд благодійних презентацій і видань аудіо, відео та книжок для морального виховання. Видання призначені для безкоштовного розповсюдження в навчальних закладах, бібліотеках, будинках милосердя і тюрмах. Ця дільність відбувається з особливого благословення митрополита УПЦ МП Ірінея.[15]

2011 проводився судовий процесс щодо передачі будівлі Дніпропетровського Органного залу у власність УПЦ МП. Активним учасником процесу був Шипко, який лобіював інтереси церкви. Суд в підсумку було вирішено на користь УПЦ МП.[15]

Державні нагороди[ред.ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (2013) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[16].
  • Орден «За заслуги» III ст. (2008) — за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм[17].

Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, виробництва і обороту виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету ВРУ з питань охорони здоров'я.[18]

Статки[ред.ред. код]

Згідно декларацій отримував наступні доходи:

  • 2011 — 54 тис. грн (сім'я — 547 тис.)[19]
  • 2012 — дані відсутні
  • 2013—247 тис. грн (сім'я — 807 тис.)[20]
  • 2014—174 тис. грн (сім'я — 497 тис.)[21]
  • 2015—339 тис. грн (сім'я — 1 млн.)[22]

Власність[ред.ред. код]

  • Mercedes Benz R 350 (2011)
  • Toyota Land Cruiser 200 (2013)
  • Швидкісний катер Campion Allante 535 (2004)

Нерухомість[ред.ред. код]

  • 3 земельні ділянки (1413, 1278 і 4870 м2)
  • 2 житлові будинки (475,4 і 259,9 м2)
  • 2 квартири (44 і 55,5 м2)
  • Інше нерухоме майно (304,5 м2)[23]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шипко Андрій Федорович | Народний депутат України VII скликання. www.whoiswho.in.ua (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  2. Верховна Рада України. 
  3. Шипко Андрій Федорович. www.chesno.org (uk). Процитовано 2017-01-21. 
  4. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  5. УНИАН
  6. Верховна рада України
  7. Центральна виборча комісія
  8. Верховна Рада України
  9. Днепродонецк. Анализ предвыборной ситуации на Днепропетровщине. Ліга. Новости (російська). 17.10.2012. 
  10. Залізти в душу. Як Рада забрала недоторканність у Новинського. 09.12.2016. 
  11. Як депутати Ради голосували за дозвіл притягнути Новинського до відповідальності. Повний список. ТСН.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  12. NGO Centre UA (2016-04-13). Андрій Шипко кнопкодавить / 13.04.16. Процитовано 2017-01-21. 
  13. NGO Centre UA (2015-03-02). Хомутиннік та Шипко кнопкодавлять, 2 березня 2015, відео ЧЕСНО. Процитовано 2017-01-21. 
  14. Шипко Андрей Федорович. Досье № 38/497. Кто есть кто. Процитовано 2017-01-21. 
  15. а б Андрей Федорович Шипко. politrada.com. Процитовано 2017-01-21. 
  16. Указ Президента України № 655/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  17. Указ Президента України № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  18. Шипко, Андрей Федорович — ДОСЬЕ. dosye.info (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  19. Декларація 2011. 
  20. Офіційний портал Верховної Ради України. gapp.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  21. Офіційний портал Верховної Ради України. gapp.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  22. Офіційний портал Верховної Ради України. gapp.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  23. Офіційний портал Верховної Ради України. gapp.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21.