Шипко Андрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Федорович Шипко
ШИПКО АНДРЕЙ ФЕДОРОВИЧ-VADIM CHUPRINA ©.jpg
Народився 26 березня 1970(1970-03-26) (49 років)
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність медик, підприємець, політик
Alma mater Дніпропетровська медична академія МОЗ України
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Відродження (2015—2019)
Партія регіонів (2006—2014)
Конфесія православ'я
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
7-го скликання
фракція Партії регіонів 12.12.2012 24.02.2014
група Економічний розвиток 24.02.2014 27.11.2014
8-го скликання
безпартійний, виборчий округ № 35
група Економічний розвиток 27.11.2014 05.03.2015
група "Партії "Відродження" 06.03.2015 29.08.2019

Андрій Федорович Шипко (рос. Шипко Андрей Федорович; нар. 26 березня 1970, Дніпро) — український політик, нардеп України VII та VIII скликань.[2] Член Партії регіонів (2006—2014), після Євромайдану — позапартійний, член партії Відродження (2015—2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Андрій Шипко народився 26 березня 1970 в Дніпрі. 19871993 навчався у Дніпропетровському медичному інституті за спеціальністю педіатрія, отримав кваліфікацію лікар-педіатр.

1993 — 1996 працював лікарем у Дніпропетровській обласній дитячій лікарні.

1996 — 2006 займав керівні посади у господарчих підприємствах.

2004—2007 навчався у Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю правознавство, отримав кваліфікацію юриста.

На виборах 2006 року пройшов до Дніпропетровської облради від Партії регіонів і отримав посаду заступника спікера Юрія Вілкула. Того ж року його двоє молодших братів, Олексій і Олександр Шипки також увійшли до облради.

2006—2012 працював заступником голови Дніпропетровської обласної ради.

З листопада 2012 року народний депутат ВРУ VII скликання (округ № 35).

Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний у одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).[джерело?] На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.[джерело?]

У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.[джерело?] Значним був відсоток довіри населення і на позачергових виборах до Парламенту в 2014 році.

За час роботи ВРУ VII скликання став автором 47 законопроектів. 6 документів стали чинними законодавчими актами України (4 Закони України та 2 Постанови Верховної Ради України)[3].

2014-по теперішній час — Народний депутат України VIII скликання, член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я, керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Чорногорією.

За час роботи став автором 159 законопроектів. 15 документів стали чинними законодавчими актами України[4]

У вересні 2018 року був однім із підписантів листа до патріарха Варфоломія, в якому закликав відкласти надання томосу.[5]

Був одним з 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд скасував статтю Кримінального колексу про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[6].

Членство в партіях[ред. | ред. код]

  • 26 березня 2006 — 27 лютого 2014 — Партія регіонів
  • 27 лютого 2014 — 5 березня 2015 — група «Економічний розвиток»
  • 6 березня 2015 — 17 червня 2015 — група «Відродження»
  • 17 червня 2015 — 2019 — партія «Відродження»[7][8]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Депутат ВРУ 7-го та 8-го скликання, обидва рази обраний у одномандатному виборчому окрузі № 35 — Дніпропетровська область (Нікополь, Нікопольський район, Покров).[9]

На парламентських виборах 2012 року Андрій Шипко отримав абсолютну підтримку громадян на всіх без виключення дільницях 35-го мажоритарного округу, набравши 43, 51 % голосів.[джерело?]

Один із 148 депутатів ВРУ, які підписали зверення до Сейму Польщі з проханням визнати геноцидом поляків події національно-визвольної війни України 1942—1944 років. Цей крок перший Президент України Леонід Кравчук кваліфікував як національну зраду.[10]

16 січня 2014 року голосував за «Закони про диктатуру».[11]

У складі комітету ВРУ з охорони здоров'я очолив підкомітет з нових медичних технологій та фармацевтичної галузі.[джерело?]

Оцінки та критика[ред. | ред. код]

Тісно пов'язаний з проросійським політиком Олександром Вікулом.[12]

Голосував проти надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Вадима Новинського. Перед голосуванням виступив з трибуни Верховної Ради, заявивши? «Усі знають, яка людина Вадим Владиславович. Скільки тут народних депутатів у залі, яким він особисто допоміг! У когось якась біда чи когось це. Хто підходить?»[13]

11 липня 2018 подав проект постанови № 8587, який ставив на меті звільнити Уляну Супрун.[14]

Андрій Федорович неодноразово був помічений за кнопкодавством у Верховній раді, зокрема голосуючи за себе та за трьох інших депутатів.[15][16]

Друг українського олігарха Коломойського.[17]

Родина[ред. | ред. код]

  • одружений,
  • сини: Володимир (*1995), Іван (*2002),
  • дочка Марія (*2010)

Інша діяльність[ред. | ред. код]

За сприяння Шипка в Нікополі встановлено томограф та мамограф.

Державні нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (2013) — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю»[18].
  • Орден «За заслуги» III ст. (2008) — «за вагомий особистий внесок у розвиток місцевого самоврядування, багаторічну сумлінну працю і високий професіоналізм»[19].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Шипко Андрій Федорович | Народний депутат України VII скликання. www.whoiswho.in.ua (ru). Процитовано 2017-01-21. 
  3. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2017-09-25. 
  4. Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 2017-09-25. 
  5. Путін проти томосу для України: 5 осіб написали листа патріарху Варфоломію (огляд преси)
  6. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Процитовано 04.03.2019. 
  7. Шипко Андрій Федорович. www.chesno.org (uk). Процитовано 2017-01-21. 
  8. Верховна Рада України. 
  9. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-01-21. 
  10. Леонід КРАВЧУК: «Заява 148 українських депутатів — антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради»
  11. В Раду идут 127 депутатов, голосовавших за законы 16 января (рос.)
  12. Днепродонецк. Анализ предвыборной ситуации на Днепропетровщине. Ліга. Новости (російська). 17.10.2012. 
  13. Залізти в душу. Як Рада забрала недоторканність у Новинського. 09.12.2016. 
  14. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=64405
  15. ЧЕСНО. knopkodavy.chesno.org. Процитовано 2019-05-30. 
  16. Депутат з партії "Відродження" проголосував за себе і 3 колег. www.chesno.org (uk). Процитовано 2019-05-30. 
  17. Коломойський “призначив” нового міністра охорони здоров’я. Хто замість Уляни. Новинарня (uk). 2019-05-28. Процитовано 2019-05-30. 
  18. Указ Президента України № 655/2013 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди річниці підтвердження всеукраїнським референдумом Акта проголошення незалежності України 1 грудня 1991 року»
  19. Указ Президента України № 1145/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  20. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 160/2018