Клінтон Джексон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клінтон Джексон
Загальна інформація
Громадянство США США
Народився 20 травня 1954(1954-05-20) (69 років)
Евергрін
Вагова категорія напівсередня
Зріст 180
Професіональна кар'єра
Перший бій 3 серпня 1979
Останній бій 10 квітня 1985
Боїв 32
Перемог 25
Перемог нокаутом 19
Поразок 7
Спортивні медалі
Представник США США
Бокс
Чемпіонат світу
Срібло Гавана 1974 до 67 кг
Панамериканські ігри
Золото Мехіко 1975 до 67 кг

Клінтон Джексон (англ. Clinton Jackson, 20 травня 1954, Евергрін) — американський професійний боксер, призер чемпіонату світу серед аматорів.

Аматорська кар'єра[ред. | ред. код]

1974 року на першому чемпіонаті світу з боксу завоював срібну медаль. Після чотирьох перемог над Вілбертом Мусса (Танзанія), Мукоко Майо (Заїр), Майком Маккаллумом (Ямайка) і Збігневом Кіцка (Польща) він лише у фіналі програв Еміліо Корреа (Куба).

На Панамериканських іграх 1975 став чемпіоном, здобувши перемоги над Майком Маккаллумом (Ямайка), Маріо Дорантесом (Мексика), Еміліо Корреа (Куба) і Кеннетом Бристоль (Гаяна).

На Олімпійських іграх 1976 здобув дві перемоги і програв у чвертьфіналі Педро Гамарро (Венесуела) — 2-3.

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Клінтон Джексон дебютував на профірингу 1979 року. Виступав з перемінним успіхом, жодного титулу не завоював.

Вчинення злочину[ред. | ред. код]

1989 року Джексон здійснив викрадення банкіра з Алабами з метою вимагання грошей, за що був засуджений до довічного ув'язнення.

Посилання[ред. | ред. код]