Ковальчук Андрій Трохимович (доктор юридичних наук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрій Трохимович Ковальчук (1979 р. народження ) – доктор юридичних наук, професор.

Ковальчук Андрій Трохимович
Народився 4 лютого 1979(1979-02-04) (39 років)
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук

Входить до складу спеціалізованої Вченої ради Д. 26.007.03 в Національній академії внутрішніх справ та Вченої ради К 26.503.01 у Науково-дослідному інституті Публічного права.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка ( Інститут міжнародних відносин) за спеціальністю міжнародне право.

Має досвід роботи  як в приватному/банківському секторі так і на державній службі.

З квітня 2014 по жовтень 2016 - Перший заступник Голови Державної служби фінансового моніторингу України. Відповідно до функціональних обов’язків в цей період очолював делегацію України в Комітеті експертів Ради Європи MONEYVAL.

Має практичний досвід в організації навчального процесу у ВНЗ (завідувач кафедри, проректор з наукової роботи).

Починаючі з 2001 року і по теперішній час займається науковою та викладацькою роботою.

У 2004 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Фінансово-правове регулювання грошово-кредитних відносин».

У 2006 році присвоєно вчене звання доцента.

У 2009 році присуджено науковий ступінь доктора юридичних наук ( за дисертаційне дослідження «Фінансове право в ринкових умовах: проблеми формування, розвитку, застосування»).

У 2011 році присвоєно вчене звання професора. Опубліковано більше 50 наукових праць.

У 2015 році приймав участь в міжнародній антикорупційнїй конференції "Запобігаємо. Боремось. Діємо."[1]

У 2018 році виграв конкурс на посаду незалежного члена наглядової ради[2] 

Відомий фахівець у галузі фінансового права.

Наукові праці[ред. | ред. код]

Автор монографічних досліджень:

  • «Банківський кредит: правові засоби повернення» (2001р.);
  • «Банки. Кредит. Фінанси: законодавчо-правовий вимір» (2004р.);
  • Фінансовий словник (довідкове видання, 2005 р.);
  • «Фінансове  право України» (2007 р.);
  • «Финансовое право в рыночных системах» (2008);
  • «Боротьба з відмиванням брудних капіталів: міжнародні стандарти та національні реалії» (2016).

За монографічне дослідження «Банки. Кредит Фінанси: законодавчо-правовий вимір» нагороджений премією Національної академії наук України для молодих вчених (2005 р.), а у 2010 році премією Верховної Ради України найталановитішим молодим вченим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок за серію наукових робіт «Фінансове право в ринкових системах»[3].

Публікації[ред. | ред. код]

  • Навіщо нам служба фінансових розслідувань? Плюси та мінуси появи ще одного «борця» з корупцією в правоохоронному полі України[4]
  • Гра в імітацію, або Сізіфові зусилля Держфінмоніторингу[5]
  • Чому «бідні»? Системно корумповані держави — це, як правило, хронічні невдахи глобалізаційних перегонів[6]
  • Криптовалютна «окупація»[7]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]