Код банку

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Код банку — реквізит банку, який призначається центральним банком (або іншим органом чи організацією) банкам або фінансовим установам. Одна фінансова установа (банк, кредитна організація, кліринговий дім чи ін.) може мати декілька кодів присвоєних різними установами.

Україна[ред. | ред. код]

В Україні банкам присвоюється МФО код - набір з 6 цифр. Цей підхід успадковано з часів СРСР, коли банківська система складалася з Ощадбанку СРСР і його філій, кожна з яких мала код. Крім України ідентифікацію на основі МФО коду використовує Узбекистан.

Німеччина та Австрія[ред. | ред. код]

Обидві країни використовують свій код - Bankleitzahl. В Німеччині це код з восьми цифр, в Австрії це код з п'яти цифр.

Євросоюз[ред. | ред. код]

Країни Євросоюзу запровадили систему клірингу SEPA, яка передбачає ідентифікацію установ на основі стандарту ISO 9362.

США[ред. | ред. код]

В США використовується система з назвою ABA RTN[en], яка передбачає присвоєння коду з дев'яти цифр.

Росія[ред. | ред. код]

Фінансовим установам Росії присвоюється БІК - банківський ідентифікаційний код.

Дивись також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]