Козловська Ганна Яківна

Козловська Ганна Яківна
Народилася	1895(1895) місто Вишній Волочок Тверської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація
Померла	1970(1970) місто Москва
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянка
Партія	ВКП(б)

Ганна Яківна Козловська (нар. 1895(1895), місто Вишній Волочок Тверської губернії, тепер Тверської області, Російська Федерація — 1970, місто Москва, Російська Федерація) — радянська та профспілкова діячка, робітниця, відповідальний секретар ЦК Спілки бавовнопрядильників, член ВЦВК. Член Комісії радянського контролю при РНК СРСР у 1934—1938 роках.

Життєпис

Народилася в родині прядильника-мюльника. З 1903 по 1904 рік навчалася у Вишньо-Волоцькій початковій школі.

З листопада 1904 по березень 1908 року — учениця швейної майстерні Платонової в Санкт-Петербурзі.

У березні 1908 — липні 1918 року — кравчиня, банкоброшниця Охтинської бавовнопрядильної мануфактури, бавовнопрядильної фабрики акціонерного товариства «Джеймс Бек», Невської бавовнопрядильної мануфактури, бавовнопрядильної фабрики «Відродження» в Санкт-Петербурзі (Петрограді). Брала активну участь у робітничих страйках. З лютого 1917 року — член комітету старост, голова ревізійної комісії бавовнопрядильної фабрики «Відродження» в Петрограді.

У липні 1918 — вересні 1923 року — член правління, член президії, відповідальний секретар, заступник завідувача відділу, завідувач бюро безробітних і бюро скарг Петроградської губернської ради профспілки текстильників. Одночасно в 1919 році — працівник воєнного продовольчого бюро, закупівельної комісії та відділу економіки праці.

Член РКП(б) з 1919 року.

У вересні 1923 — листопаді 1925 року — голова фабрично-заводського комітету ткацької та фарбувальної фабрики імені Желябова тресту «Петротекстиль» у Петрограді (Ленінграді).

У листопаді 1925 — червні 1927 року — помічник директора Ленінградської бавовнопрядильної фабрики «Рівність». Одночасно з 1926 по 1927 рік навчалася на трирічних вечірніх курсах червоних директорів у Ленінграді.

У червні 1927 — серпні 1929 року — директор Ленінградської бавовнопрядильної і ниточної фабрики «Радянська зірка».

У серпні 1929 — березні 1931 року — голова Ленінградської обласної ради профспілки текстильників.

У березні 1931 — березні 1934 року — відповідальний секретар ЦК Спілки бавовнопрядильників у Москві.

У березні 1934 — серпні 1937 року — уповноважена Комісії радянського контролю при РНК СРСР по Івановській промисловій області.

У серпні 1937 — лютому 1938 року — в.о. завідувача Бюро скарг Комісії радянського контролю при РНК СРСР. 28 лютого 1938 року звільнена із роботи в Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

З березня по липень 1938 року не працювала, проживала в Москві.

У липні 1938 — жовтні 1939 року — керуюча справами, в жовтні 1939 — жовтні 1940 року — юрист із регресивних позовів Московського міського відділу соціального забезпечення.

З жовтня 1940 по листопад 1941 року — на пенсії в Москві, з листопада 1941 по березень 1942 року — на пенсії в Кірові, з березня по грудень 1942 року — на пенсії в Москві.

У грудні 1942 — лютому 1946 року — надомниця Московської міської спілки споживчої кооперації.

З лютого 1946 року — на пенсії в Москві. З липня 1957 року — персональний пенсіонер республіканського значення в Москві.

Померла в 1970 році в Москві.

Джерела

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)