Козлов Василь Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козлов Василь Андрійович
 Генерал-майор
Загальна інформація
Народження 25 квітня 1918(1918-04-25)
село Іва; Пензенська область
Смерть 28 березня 1994(1994-03-28) (75 років)
Харків
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Військова служба
Приналежність СРСР СРСРУкраїна Україна
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди та відзнаки

Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Орден «Знак Пошани» Орден Вітчизняної війни II ступеня
Заслужений працівник культури України
Заслужений працівник культури України

Васи́ль Андрі́йович Козло́в (нар. 25 квітня 1918(19180425), село Іва, тепер Пензенська область, Російська Федерація — 28 березня 1994, Харків) — генерал-майор, писав українською та російською мовами, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1971—1976 р.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1938 року служив у прикордонних військах НКВС СРСР.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни: політрук прикордонного загону. По війні — старший інструктор Політуправління Прикордонних військ СРСР (з комсомольської роботи).

У 1963—1973 роках — начальник Політичного відділу — заступник начальника військ Червонопрапорного Західного прикордонного округу КДБ СРСР.

З 1976 по 1989 рік працював директором Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Творчість[ред. | ред. код]

Писав повісті та нариси на воєнну тематику, зокрема — повість «Контрольна смуга», 1977.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, Бойового Червоного Прапора, Трудового Червоного Прапора, 2 орденами Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», орденом «Вітчизняної війни».

1999 року посмертно нагороджений відзнакою «Почесний прикордонник України».

Джерела[ред. | ред. код]