Комплекс підземних сховищ Страттон-Рідж
Комплекс підземних сховищ Страттон-Рідж – сукупність ряду сховищ, створених з використанням однієї й тієї ж соляної структури.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Каверни цього комплексу створені у соляному куполі (діапірі), котрий випинається вверх з відкладень соляної формації Louann (келовейський ярус юрського періоду). Вершина куполу лежить на глибині 381 метр.[1]
Пустоти утворюються шляхом розмивання відкладень, котре може відбуватись як спеціально задля створення сховищ, так із метою видобутку солі. Останнім, зокрема, займається компанія Olin Chemical, котра здійснює у розташованому неподалік Фріпорті виробництво хлора, який в подальшому потрібен для продукування вінілхлорида.
Станом на 1992 рік на Страттон-Рідж було вже 57 каверн (враховуючи задіяні у продукуванні соляної ропи) із загальним об’ємом 150 млн барелів.[2]
Зберігання ЗВГ[ред. | ред. код]
Одними з власників сховищ є компанії, котрим належать розташовані поруч нафтохімічні майданчики. Так, станом на другу половину 2010-х на сайті компанії INEOS (має піролізне виробництво у Шоколейт-Байу) зазначалось, що вона має у Страттон-Рідж 10 каверн, котрі використовуються для зберігання як сировини (етан-пропанова суміш), так і продуктів її піролізу (етилен, пропілен, бутени).[3]
В той же час, Dow Chemical (володіє установками парового крекінгу та дегідрогенізації пропану у Фріпорті) ще станом на 1999 рік мала тут 13 каверн.[4]
Подача нафтохімічної сировини до комплексу можу відбуватись з різноманітних джерел, наприклад:
- через одну з гілок трубопроводу Seminole NGL, котрий подає етан, пропан та етан-пропанову суміш із західного Техасу;
- по етанопроводу Монт-Белв’ю – Фріпорт, спорудженому спеціально для забезпечення сировиною нової піролізної установки Dow Chemical, введеної в експлуатацію у 2017 році;
- по короткому трубопроводу, котрий подає етан з установки фракціонування Свіні, запущеної в середині 2010-х.[5]
Зберігання природного газу[ред. | ред. код]
Зберіганням природного газу у сховищі станом на 2017 рік займались компанії Freeport LNG (володіє терміналом для зрідженого природного газу у Фріпорті), Dow Chemical та Kinder Morgan, при цьому їх каверни могли забезпечити подачу до газотранспртної мережі 14,1 млн м3, 10,7 млн м3 та 2,9 млн м3 на добу відповідно.[6]
Kinder Morgan використовує каверни, котрі бере в оренду. Так, станом на другу половину 2000-х за нею рахувались сховища, орендовані у Dow Chemical (з добовою максимальною подачею 11,3 млн м3) та INEOS (4,2 млн м3).[7][8]
Витік 1988 року[ред. | ред. код]
У грудні 1988 року виявили втрату етилену з однієї із каверн, котру невдовзі оцінили у 1850 м3. Втім, тестування водних свердловин не виявило їх забруднення. З метою встановити напрямок міграції продукту у березні 1989-го пробурили вдалу розвідувальну свердловину, котра потрапила у зону, де скупчувався втрачений етилен. В подальшому відбувалось його випалювання, котре тривало до квітня 1990 року.[9]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Stratton Ridge Salt Dome (Stratton Ridge), Clute, Brazoria Co., Texas, USA. www.mindat.org. Архів оригіналу за 15 Липня 2019. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Strategic Petroleum Reserve Expansion [AL,LA,MS,TX]: Environmental Impact Statement (англ.). 1992.
- ↑ INEOS USA LLC - Stratton Ridge Facility. rtk.rjifuture.org. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ Federal Register (англ.). Office of the Federal Register, National Archives and Records Service, General Services Administration. 24 червня 1999.
- ↑ MIDSTREAM GROWTH PROGRAM - PDF Free Download. docplayer.net. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
- ↑ RAILROAD COMMISSION OF TEXAS TEXAS GAS STORAGE OPERATIONS March 31, 2017 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 Жовтня 2020.
- ↑ ANNUAL REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(d) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934 For the fiscal year ended December 31, 2009.
- ↑ An appraisal of underground gas storage technologies and incidents, for the development of risk assessment methodology Prepared by the British Geological Survey (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 Лютого 2020.
- ↑ Review and analysis of historical leakages from storage salt caverns wells Pierre Bérest1*, Arnaud Réveillère2, David Evans3 and Markus Stöwer.