Кондратюк Андрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кондратюк Андрій Іванович
Народився 6 травня 1938(1938-05-06)[1]
Березнівський район, Рівненська область
Помер 2 лютого 2019(2019-02-02) (80 років)
Рівне, Україна
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність прозаїк, літературознавець, перекладач
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Національна спілка письменників України
Нагороди

Кондратюк Андрій Іванович (6 травня 1938 року, хутір Отраже, Березнівський район, Рівненська область — 2 лютого 2019 року, Рівне) — український прозаїк, літературознавець, перекладач. Член Національної спілки письменників України, лауреат премії «Благовіст». В 2013 році за особливі досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу нагороджений медаллю Національної Спілки письменників України «Почесна відзнака».

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Моквинську середню школу і факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка. Працював власним кореспондентом газети «Ленінська молодь» (Львів) у Рівненській області, друкувався у рівненських газетах, на Приморському радіо (м. Владивосток, РФ). Зазнав переслідувань у 60-і рр. від радянської влади. Переїхав у Київ. 1967—1968 роках працював референтом видавництва «Молодь» (Київ).

Твори[ред. | ред. код]

«Важке прозріння» (написаний у 1960-х рр., виданий у 1990 р.), «З вишневого саду: науково-художні оповідання» (1991), «На горі сосна золоторясна» (1995), «Етюди з життя сучасного українського літератора» (1997), за яку отримав премію «Благовіст», «Новели нашого хутора» (1999), «Поклик творчості: бесіди про літературу і життя» (2003), «Зацвіла в долині червона калина» (2004), «Поза межами суєти: роман-мозаїка» (2005), «Випромінювання любові: роман у листах і новелах» (2006), «Краса зникаюча і вічна» (2007), «Вигнанець» (2008), «Гості із Аргентини»: повісті, оповідання, думки (2009), «Дорога до матері» (2009), «Добром зігріте серце: спогади, есеї, новели» (2010), «Геній поза Батьківщиною» (2012), «Хутір»: роман (2013), «Там земля мила: повісті, оповідання, есеї, спостереження» (2015), «Старина: повісті, оповідання, спостереження» (2016), «Давні листи: повісті, оповідання, спогади, спостереження» (2017), «Батькова клуня» (2018), «Спостереження і відчуття» (2019).

Упорядник тематичних збірників про природу «Лісова скринька» та «Уклін землі». Українською мовою переклав (у співавторстві) роман аргентинського письменника Альфредо Варели «Темна ріка».

Література[ред. | ред. код]

  1. Андрій Іванович Кондратюк — про нього // Мої роки — моє багатство: бібліогр. нарис до 70-річчя від дня народження А. Кондратюка / [підгот. Л. В. Андрощук]. — Березне: БЦРБ, 2008. — С. 2-5.
  2. Андрій Кондратюк: [біографія] // Вільне слово. — 2009. — 8 груд. — С. 5.
  3. Андрій Кондратюк: « Крізь вікно на хуторі я видивляв світовий простір»: [про роман «Хутір»] // Березіль. — 2011. — № 11-12. — С. 3-11.
  4. Бондючна Ю. Андрій Кондратюк: вірш / Ю. Бондючна // Невивчена гладінь: [поезії] / Ю. І. Бондючна ; [худож. М. Лавренюк]. — Рівне: ПП ДМ, 2012. — С. 106.
  5. Боровець Б. Тут земля мила: [про творчість А. Кондратюка] / Б. Боровець // Завія: повістини, оповідання, окрушини, силуети / Б.Боровець ; [ред. Н. Ярмолюк; худож. М. Новачок]. — Рівне: Волинські обереги, 2018. — С. 221—227.
  6. Життєвий і творчий шлях А. Кондратюка // Куди б мене дорога не вела, думки мої із рідною землею: біобібліогр. нарис до 75-річчя від дня народження А. Кондратюка. — Березне, 2013. — С. 4-8.
  7. Зарівна Т. Непрочитаний епос. Андрій Кондратюк: роман «Хутір» / Т. Зарівна // Кур'єр Кривбасу. — 2011. — № 5-6 (№ 258-259). — С. 363—366.
  8. Марцинюк Т. Дух народного буття: [про роман «Хутір»] / Т. Марцинюк // Літературна Україна. — 2006. — 8 черв. — С. 6.
  9. Рибенко Л. Ловець краси у мінливому світі. До 70-ліття Андрія Кондратюка / Л. Рибенко // Вільне слово. — 2008. — 13 трав. — С.6
  10. Талант, помножений на долю. : (пам'яті Андрія Кондратюка): книга-спомин / упоряд. Борис Боровець. — Рівне: «Волинські обереги», 2020. — 240 с. : іл.
  11. Цимбалюк Є. Земляки поселили письменника у «білу писанку із синіми, як льон, вікнами» / Є. Цимбалюк // Вільне слово. — 2009. — 8 груд. — С. 5.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія сучасної УкраїниІнститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 94-402-3354-X