Коновалов Дмитро Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Коновалов Дмитро Петрович
Коновалов Дмитрий Петрович
DPK 1922a.jpg
Народився 10 (22) березня 1856(1856-03-22)
село Іванівці Єкатеринославської губернії (зараз Дніпропетровська область)
Помер 6 січня 1928(1928-01-06) (71 рік)
Ленінград
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, РРФСР, СРСР СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Санкт-Петербурзький Гірничий інститут, Санкт-Петербурзький державний університет
Сфера інтересів хімія, метрологія, фізична хімія
Вчене звання академік
Науковий керівник О. М. Бутлеров, Д. І. Менделеєв
Вчителі Менделєєв Дмитро Іванович і Бутлеров Олександр Михайлович
Відомі учні Є. В. Бірон, М. С. Вревский, О. О. Байков, В. І. Вернадський, І. І. Жуков, В. Я. Курбатов
Член Академія наук СРСР і Російська академія наук
Відомий завдяки: створенням Законів Коновалова

Коновалов Дмитро Петрович у Вікісховищі?

Дмитро Петрович Конова́лов (10 (22) березня 1856(18560322)6 січня 1928) — російський, радянський науковець українського походження. Працював в галузях: хімія, метрологія, фізична хімія, термохімія, калориметрія, здійснив великий вплив на розвиток хімічної науки в цілому, — на становлення і розвиток промисловості в Росії, є одним з основоположників вчення про розчини, хімічної термодинаміки, суспільний і державний діяч, дійсний член АН СРСР (1923).

Вклад в науку[ред. | ред. код]

Наукова діяльність Д. П. Коновалова надзвичайно багатогранна. Йому належать численні дослідження в галузі фізичної хімії, органічної хімії, технічної хімії, метрології. Однак центральне місце в науковій творчості Д. П. Коновалова все-таки займають його роботи по різним питанням саме фізичної хімії. Досягненя науковця в цій галузі складають основне ядро його наукової спадщини — тут круг його інтересів дуже широкий: дослідження Д. П. Коновалова відносяться до таких найважливіших її розділів як теорія розчинів, хімічна рівновага, хімічна кінетика і каталіз та ін.

Література[ред. | ред. код]

  • Сторонкин А. В. Д. П. Коновалов — выдающийся русский физикохимик (К 25-летию со дня смерти). Вестник ЛГУ. 1954. № 2. С.53
  • Соловьев Ю. И., Кипнис А. Я. Дмитрий Петрович Коновалов. 1856–1929. — М. 1964