Конрад (маркграф Мейсену)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Конрад I (маркграф Мейсену))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конрад
Народився 1098[1] або 1097
Помер 5 лютого 1157
Петерсберг, Заалє, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Діяльність правитель
Титул Margrave of Meissend і Margrave of Lusatiad
Рід Веттіни
Батько Thimo the Brave, Count of Wettind
Мати Ida von Nordheimd[2]
Брати, сестри Dedo IV. von Wettind
У шлюбі з Luitgard of Elchingen-Ravensteind
Діти Otto II, Margrave of Meissend, Theodoric Id[2], Dedi III, Margrave of Lusatiad, Adela of Meissend[2][3], Agnes IId[2], Friedrich I. von Brehnad[2], Heinrich I von Wettind[2], Oda von Meißend[2], Bertha von Meißend[2], Heinrich von Meißend[2], Gertrude von Meißend[2] і Sophie von Meißend[2][3]

Конрад I Великий (нім. Konrad der Große; бл. 1097 — 5 лютого 1157) — 18-й маркграф Мейсену в 1124—1156 роках. Заклав основи політичної та територіальної могутності Веттінів в Німеччині.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Веттінів. Син Тімо, графа Брени і Камбургу, та Іди (доньки Отто фон Нордгайма, герцога Баварії). Народився близько 1097 року. Коли його стриєчний брат Генріх I помер у 1103 році, він сподівався, що імператор Генріх IV надасть йому марки Лужица і Мейсен, проте марно.

1116/1118 року після смерті свого батька успадкував титули графа Веттіна, Брени і Камбургу. 1119 року оженився на онучці Фрідріха I Гогенштауфена.

1121 року Генріх II, маркграф Мейсену, розпочав кампанію проти Конрада та захопив його. Його пожиттєво було запроторено до в'язниці, але у 1123 році Генріха II було отруєно. Він звільнився, отримавши титул графа Айленбургу. Але Мейсен й Верхню Лужицу отримав Віпрехт фон Гройч, Нижню Лужицу — Генрих ІІІ Гройч.

У відповідь уклав союз з Лотарем фон Суплінбургом, герцогом Саксонії, за допомогою якого вигнав Віпрехта й 1124 року Конрад став маркграфом Мейсену. 1125 року підтримав обрання Лотаря королем Німеччини, апотім діяв проти імператора Генріха V. Згодом став карбувати власні монети-брактеати, де Конрад був зображений зі зброєю, що стоїть по-під аркою поміж двох башт.

У 1136 році, після смерті Генріха III Гройча отримав від імператора Лотара II Нижньолужицьку марку. Він також керував землями ВерхньоїЛужици, які були знову придбані у Польщі та залишалися частиною Мейсена, тоді як власне Лужицька марка була зведена лише до Нижньої Лужиці. Отримавши статус імперського принца, маркграф Конрад колонізував полабські території фламандськими поселенцями і заклав основи для розвитку володінь Веттін у Верхній Саксонії.

У 1143 році також став графом Ґройча та Рохліца та фогтом Хемніца та Наумбургу. Він послабив напруженість у відносинах із Польщею, одруживши свого сина Дітріха з Добронегою Лудгардою, донькою польського князя Болеслава III. Він також одружив свого старшого сина Оттона з Гедвігою, дочкою маркграфа Альбрехта I Бранденбурзького. Цими шлюбами скріпив своє становищек.

1146 року помирає дружина. У 1147 році, коли король Конрад III Гогенштауфен був у Другому хрестовому поході, Конрад приєднався до Генріха III Лева Вельфа, герцога Саксонії, Альбрехта I, маркграфа Бранденбургу, Гамфріда, архієпископа Магдебургу, та Адальберта, архієпископа Гамбург-Бремена, у Вендському хрестовому поході проти слов'янських племен ободритів і вагрів. У серпні союзники розгорнули свої війська в Магдебурзі. Були взяті в облогу фортеці Дубин і Дімін ободритського князя Ніклота. Останній і Прибіслав були змушені прийняти християнство. Втім більшого хрестоносцям досягти не вдалося.

У свої останні роки Конрад заснував монастир Лаутерберг на північ від Галле. 30 листопада 1156 року офіційно зрікся влади на користь старшого сина Оттона II. Там він помер наступного року і був похований поряд зі своєю дружиною Луїтгард.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Ліутгарда, донька графа Адальберта фон Ельхінген-Равенштейн

Діти:

  • Генріх (помер у дитинстві)
  • Оттон (бл. 1125—1190), маркграф Мейсену
  • Ода (д/н—1190), аббатіса Гербштедтського монастиря
  • Берта, аббатіса Гербштедтського моннастиря
  • Гертруда (д/н—1191), дружина: 1) пфальцграф Германа III Рейнського; 2) Гюнтера II Шварцбурга, граф Кефернбургу
  • Дітріх (д/н — 1185), маркграф Нижньої Лужиці та маркграф Ландсбергу
  • Адела (д/н — 1181), дружина Свена III Естрідсена, короля Данії; 2) Адальберта III Асканія, графа Балленштедт
  • Деді (д/н — 1190), маркграф Нижньої Лужиці
  • Агнеса (д/н — 1203), княгиня-аббатіса Кведлінбурзького монастиря
  • Генріх (1142—1181), граф Веттіну
  • Софія (д/н —1190), дружина графа Гебхарда I Бурггаузена
  • Фрідріх (1142/1145—1182), граф Брени

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Німецька національна бібліотека — 1912.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Janos Stekovics: Landesheimatbund Sachsen-Anhalt e.V. Halle (Saale): Konrad von Wettin und seine Zeit. Protocol of the conference on the 900th birthday of Conrad of Wettin at the Burggymnasium Wettin, 18/19th July 1998. ISBN 3-932863-36-4.
  • Gerlinde Schlenker, Axel Voigt: Konrad I, Markgraf von Meißen und der sächsischen Ostmark. 2007, ISBN 978-3-89812-494-2.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Конрад_(маркграф_Мейсену)&oldid=40123038