Концертмейстер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Концертмейстер - термін на означення професії музиканта, що вживається у трьох значеннях -

  • керівник групи інструментів в симфонічному оркестрі чи іншому оркестрі аналогічного складу
  • перший скрипаль оркестру
  • піаніст, що акомпанує вокалістам або інструменталістам на концертах та при підготовці до виступів.

Концертмейстер в оркестрі[ред.ред. код]

В оркестрі концертмейстерами називають музикантів, що очолюють ту чи іншу групу інструментів в симфонічному оркестрі чи іншому оркестрі аналогічного складу. В обов'язки концертмейстера входить перевірка правильності налаштування усіх інструментів оркестру. Концертмейстер в тій чи іншій мірі, відповідно до правил і звичаїв даного колективу, керує роботою музикантів своєї групи на репетиціях, а в ході концертів виконує сольну партію, якщо така є у творі.

Особливе значення має концертмейстер групи перших скрипок, якого називають також концертмейстером оркестру.

Концертмейстер першим виходить на сцену, ведучи за собою весь колектив. Повертаючись до оркестру і починаючи «налаштування», він готує не тільки оркестр, а й публіку до початку концерту. Це те, що бачить глядач. Решта - творчі будні оркестру: репетиції, відточування, філіровка музичних творів - це не лише творчість диригентів, а й величезна частина життя концертмейстера[1].

Інколи концертмейстер оркестру бере на себе функцію диригента. Наприклад, концертмейстер Віденського філармонічного оркестру Віллі Босковскі за традицією диригував Віденськими новорічними концертами.

Концертмейстер — піаніст[ред.ред. код]

Докладніше: Акомпаніатор

Концертмейстером також називають піаніста, що допомагає виконавцям (співакам, інструменталістам, артистам балету) розучувати партії і акомпанує їм у концертах. В пострадянських країнах у середніх і вищих музичних навчальних закладах є концертмейстерські класи, в яких студенти навчаються мистецтву акомпанементу і після здачі іспиту отримують кваліфікацію концертмейстера.

Посилання[ред.ред. код]

  1. К. Чеботарёв. Первая скрипка // Новые Известия, 18 апреля 2006.