Користувач:Інфанта
«Інфанта» - вірш, зразок інтимної лірики Миколи Вороного, вперше опублікований у 1922 році, в якому поет розмірковує над враженням, яке справила на нього старовинна картина під такою ж назвою.
Захоплення красою жінки. Ліричний герой оспівує ідеалізований жіночий образ - образ вічної краси. Ідея полягає в тому, щоб створити узагальнено ідеалізований образ вічної краси.
Твір виявляє майстерність версифікації поета Миколи Вороного: чотирирядкова строфа з перехресним римуванням, чергування дактилічної і чоловічої рим,
розмір — 4-стопний ямб з пірихиєм.
Вірш «Інфанта» вирізняється вишуканою ритмомелодикою. Легка, музикальна форма служить окрасою змісту твору.
- епітети: танками прозорими, синя далечінь, попелястий жаль.
- персоніфікація: день хвилював, дрімала далечінь.
- метафора: стелився попелястий жаль, день гас, діткнутий лезом двох мечей, розіблю свій сон, лягли дерева, дрімала далечінь.
- порівняння: ви йшли, як сон, як міф укоханий.
- синекдоха: ви усміхнулись яснозоро холодним полиском очей.
- метонімія: а наді мною Революція в червоній заграві пливла та ін.
- антитеза: «синя далечінь — кривава заграва революції»
- Венера кинула алмаз... (богиня краси, кохання (римська міфологія))
- Інфанта (принцеса) — образ жінки, краси, благородства, жіночності. У жіночому образі поєдналися краса й недоступність ідеалу.
- Ліричний персонаж — головний образ твору. Його захоплюють безмежні простори, краса осінніх дерев, тіні від яких лягли на землю «тканками прозорими», синя далечінь і постать величної інфанти, яка пройшла повз нього, яснозоряно усміхгулася й навіки полонила його душу.
Велична голуба барва - символ безмежності простору - домінує в кольоровій гамі вірша і увиразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного персонажа чуття побожної хвали.
- М.В. Луцюк «Поет краси страждання». Творчість Мколи Вороного, К., Колесо, 2008
- Вороного у 10 класі // Українська мова і література в школі. — 1991. — № 3.
- Білецький О. Микола Вороний // Зібр. праць: У 5 т. — К., 1965. — Т. 2. — С. 596—625.
- Гундорова Т. «Fiat» Миколи Вороного // Слово і час. — 1994. — № 7. — С. 32—33.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Якубський, Б. Поетична творчість Миколи Вороного: з нагоди 35-ліття літ. діяльності / Б. Якубський // Життя й революція. — 1929. — Кн. 4. — С. 103—110 (https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9230). [Архівовано (https://web.archive.org/web/20200815125051/https://elib.nlu.org.ua/object.html?id=9230) 15 серпня 2020 у Wayback Machine (https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Wayback_Machine).]