Інтимна лірика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Інтимна лірика (фр. intime, від лат. intimus — «найглибший», «потаємний») — умовна назва ліричного твору, в якому панівний мотив — любовна пристрасть автора. Таку лірику ще називають «любовною», або «еротичною». Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини. Інтимна лірика присутня в творчості, зокрема Ф. Петрарки та Данте Аліг'єрі, Гафіза й О.Пушкіна, Т.Шевченка й І. Франка, В. Сосюри й О. Олеся, С. Дупляка й Н. Лівицької-Холодної.

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Український Декамерон : Дияволиця. Новели. Повість — Книга 1. / Упоряд. Р. Піхманець. — К.: Фірма «Довіра», 1993. — 398 с. ISBN 5-85154-033-8. (антологія творів класичної української любовно-еротичної лірики)