Користувач:В.Галушко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stop speech.svg
Цей користувачекзопедист, він вважає за краще писати статті, ніж займатися іншими видами діяльності у проекті
Патрульний редагувань
Цей користувач є одним із патрульних української Вікіпедії (перевірити)
Відкочувач
Цей користувач є одним із відкочувачів української Вікіпедії (перевірити)
Wikipedia
Цей користувач є одним із
100 найактивніших
Wikipedia
Цей користувач є одним із
найактивніших патрульних
Wikipedia Autoconfirmed.svg
Цей користувач є автопідтвердженим
в українській Вікіпедії
10k+ Цей користувач зробив понад 10000 редагувань
0+
Цей користувач вже створив кілька статей в Українській Вікіпедії.
28 Цей користувач уже створив 28 шаблонів в українській Вікіпедії.
Everest kalapatthar crop.jpg
Користувач забезпечив Українській Вікіпедії +100 000 переглядів
Gnome-emblem-photos.svg
Цей користувач уже завантажив 100 файлів на Вікісховище
Wikipedia Biology project logo.png Цей користувач є учасником
проекту «Біологія»
Crystal Clear action 2uparrow.png
Цей користувач є учасником
проекту «Популярність»
Linkit.gif
Цей користувач є учасником проекту
«Зв'язність»
Apostrophe.svg Цей користувач — учасник Вікіпроекту «Грамотність».
проект «Українська мова»
Цей користувач — учасник
проекту Українська мова
проект «Мовознавство»
Цей користувач — учасник
проекту Мовознавство
« » Цей користувач виправляє всі без винятку орфографічні й типографічні помилки у статтях.
Вітаємо
Готовий
допомогти новачкам :)
Kolovrat.svg
Alex K Yaroslav.svg Користувач родом із Русі
ru Русскийродной язык этого участника.
uk-4 Користувач володіє українською мовою майже як рідною.
uk Користувач вільно володіє українською мовою, але практично не користується нею, оскільки перебуває в неукраїномовному середовищі.
pl-1 Ten użytkownik posługuje się językiem polskim na poziomie podstawowym.
be-1 Гэты удзельнік ведае беларускую мову на пачатковым узроўні.
la-1 Hic usuarius simplice latinitate contribuere potis est.


nc-2 Сей по́льsователь разумѣ́етъ славѧ́нскій іазы́къ до́брѣ
en This user speaks English, but makes use thereof reluctantly.
fr-2 Cette personne peut contribuer avec un niveau moyen en français.
Early-Cyrillic-letter-Azu.svg Цей користувач надає перевагу кирилиці.
wiki-2 Цей користувач володіє мовою вікі-розмітки на середньому рівні
LatineScribamvsVicipaediae.png
Цей користувач за повернення латині статусу міжнародної мови науки
ЩО/ШО
ЩО/ЧЬО
Цей користувач за літературно-діалектну двомовність
Герб городского поселения Павловский Посад.gif Цей користувач є уродженцем Павловського Посада — славетного мещерського міста
Coat of arms of Moscow Oblast (large).svg Цей користувач мешкає в Московській області
Arkhangelskoe Estate Aug2012 buildings 08.jpg Цей користувач мешкає поруч «підмосковного Версалю»
Укр. бібл.JPG Цей користувач був постійним читачем Бібліотеки української літератури в Москві
Coat of Arms of the Russian Federation 2.svg Цей користувач з Росії.
Міністерство закордонних справ
Цей користувач з діаспори
John Dee's -Eyes Only- signature.svg
Цей користувач знаходиться у тилу ворога
Heart left-highlight jon 01.svg
Цей користувач любить Україну!
Pisces.svg Цей користувач за зодіаком — Риби
Roaze2wkped05.JPG
Цей користувач — романтик.
Вікіпедія Цей користувач цікавиться Вікіпедією
Tiziano - Venere di Urbino - Google Art Project.jpg Цей користувач цікавиться мистецтвом
Фонетика
Цей користувач цікавиться мовознавством
General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg
Цей користувач цікавиться військовою справою
AK-47 type II Part DM-ST-89-01131.jpg Цей користувач захоплюється зброєю
Знак Толкіна
Цей користувач цікавиться творчістю Дж. Р. Р. Толкіна
Narnia aslan.jpg
Цей користувач цікавиться Хроніками Нарнії
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Цей користувач цікавиться Україною
Герб Франції Цей користувач цікавиться Францією
Герб Росії
Цей користувач цікавиться Росією
Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg
Цей користувач цікавиться Російською імперією
Герб США
Цей користувач цікавиться Сполученими Штатами Америки
Meuble héraldique Dragon (wyvern).svg Цей користувач — вікідракон
Mickey Mouse head and ears.png Цей користувач — вікімаус
Nuvola apps korganizer.svg Цей користувач вважає, що реєстрація має бути обов'язковою для редагування статей.
[[ | ]] Користувач вважає, що червоні посилання наочно показують нестачі Вікіпедії
Академія
витівок

Дворянські
пологи

Автобусне
повідомлення
Цей користувач проти використання програм автоматичного перекладу при підготовці статей для Вікіпедії, бо ганьби від цього більше, ніж користі.
Вікіпедія 10 років вер 1 Цей користувач виступає
за розсекречення статей Української Вікіпедії
Велике з малого Цей користувач віддає перевагу всебічному висвітленню предмета в єдиній статті.
Ґ Цей користувач виступає проти необґрунтованого, надмірного вживання літери Ґ
Ѳ
Цей користувач виступає за поновлення літери ѳ в українській абетці
Maxymovychivec.PNG Сей корыстовачъ надае перевагу максимовичêвцѣ.
МІРУ
МИРЪ
Этотъ участникъ остается вѣрнымъ росcійской дореформенной орѳографіи
Ія.png Цей користувач підтримує більшість пропозицій проєкту правопису 1999
Ҍ
Цей користувач виступає за поновлення літери ѣ в українській абетці
open Цей користувач — прихильник використання системи Поліванова-Бондаренка в українській мові.


Тарас Шевченко Цей користувач читає твори Тараса Шевченка
Stanislaw Jerzy Lec Polish writer.jpg Цей користувач читає Станіслава Єжи Леца
Boris Akunin 2012.jpg Цей користувач цікавиться творчістю Бориса Акуніна
Enchoen27n3200.jpg Цей користувач читає Сунь Цзи.
Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg Цей користувачукраїнський націоналіст
Discrimination of Ukrainian language.jpg
Цей користувач проти політики зросійщення


Europe location BLR UKR.png
ru Цей користувач вважає, що український націоналіст повинен говорити тільки українською, а не запобігати перед нахабами
Zona svobodnoj torgovli 2011.png Цей користувач проти ідеології Російського світу
Карта Сербії
Користувач підтримує територіальну цілісність Сербії.
Прапор Косова
Цей користувач не визнає державу Косово, тому що Косово — це сербська земля!
Crimea UKR.svg
Цей користувач не визнає анексію Криму
Anatoly Wasserman (2010-09-11) 2.jpg
Цей користувач розглядає лінгвістично-суспільствознавчі концепції А. О. Вассермана як приклад низькопробного одеського гумору
Anti-Nazi-Symbol.svg Цей користувач проти будь-яких форм фашизму і нацизму. Anti-Fascist-Symbol.svg
Eternal fire Vinnitsa 2010 G1.jpg
Цей користувач пам'ятає подвиг радянських солдатів.
Ніколи Знову 03.svg
Користувач вдячний ветеранам за Велику Перемогу
Holocaust Remembrance Candle.jpg
Цей користувач пам'ятає Голокост
Blason Projet-Blasons.svg Цей користувач
проти пропаганди
в Українській Вікіпедії
Wikipedia scale of justice.png
Цей користувач за нейтральність в Українській Вікіпедії
Emoji u1f6ad.svg Цей користувач не палить
Poltawa Galushka Monument.jpg Цей користувач ласує галушками.
Анархія
Peace sign.svg Цей дописувач — переконаний антиглобаліст
Gundremmingen Nuclear Power Plant.jpg
Цей користувач — прихильник використання та подальшого розвитку мирної атомної енергетики.
PD-icon.svg Цей користувач вважає, що копірайт душить творчість.
OK Проти вживання іншомовних слів замість українських відповідників
RIDNA MOVA Цей користувач негативно ставиться до трансліту
Be civil - No xxx.png Цей користувач обходиться без матюків і всім радить так чинити.
Smiley
Очікую від незнайомих
звертання на «Ви»


Commons-logo.svg Особиста сторінка на Вікісховищі

«Якщо Homo Sapiens не буде вбачати в собі простої істоти, яка ділить планету з багатьма іншими, можна вважати, що він купив собі квитка на поїзд, який неминуче відходить у вимирання…» (З книжки «Живі смарагди України» К.: «Молодь», 1990)

Зміст

Вікі-життепис[ред. | ред. код]

Мій підпис — В.Галушко. Як відоме (з одного з шаблонів-юзербоксів), я зверхньо ставлюсь до авторського права, тому не чіплятимусь до правильності його відтворення (не всі грамотні). Розширений варіант — В. В. Галушко. Варіанти розшифровки: Веніамін Вікторович Галушко (допускається і «Веніамин»), Веніамін-Владислав Галушко (у крайньому разі допустимі форми прізвища «Галушка», «Галушкін»/«Галушкин», «Кнейдлеман/Кнейдельман», але це настійливо не рекомендується). Ніякої «захищеної» транслітерації цього імені теж не існує, кожен вільний транслітерувати так, як йому здасться милозвучним (Benjamin Haloosheko, Benjamin Galoucheco, Beniamin Hałuszko, Βενιαμίν Γαλούσκο, בנימין קניידלמן та ін.). Некомпактна форма пояснюється тим, що вперше цей нік (замість задуманого В. В. Галушко) використаний при реєстрації на одному з форумів, де число знаків в імені було обмеженим. У Вікіпедії таких обмежень нема, але дивне ім'я обікового запису «В.Галушко» перекочувало з форуму, зараз вже заблокованого в Росії.

2008 року офіційно включений до діаспори Москви, у 2011 вступив до Українського молодіжного клубу, тоді ж став навідуватися по інформацію до Бібліотеки Української літератури.

До 2016 року залишався дисидентом в Українській Вікіпедії, пробував переконати колег, що ніякої дискримінації українців в Росії немає, а націоналізм — не зовсім вдала ідея. Так тривало доти, як російські «патріотично настроєні» активісти ліквідували українську бібліотеку, вчинивши за обмовою і кримінальну справу, і цькування української спільноти (за принципом «не знав, не читав, але осуджую»). Під враженням від цієї безсенсової розправи я перейшов на націоналістичні позиції, про що й оголосив офіційно.

На 2018 рік єдиний активний учасник укрвікі, що дописує з території Росії: після відходу від справ Mishae і Djohnni. Поки єдиний користувач з Росії, що зумів отримати статус патрульного і номінуватися в адміністратори. Неофіційний «наглядач» відповідності заголовків правопису.

У вересні 2018 року, після чоторирічної роботи у Вікіпедії я можу зробити якісь висновки. У будь-якій діяльності повинна бути мотивація. У Вікіпедії вона може здійснюватися по-різому: подяками, особистими подяками на СО, вікі-орденами, поліпшенням статистики відвідування статей, підвищення статуса користувача. Якщо учасник бачить, що до нього ставляться позитивно, виказують довіру на виборах, дослухуються до його думки, він має бажання працювати більше та ефективніше. Я ж тут досяг стелі: судячи з рівня довіри на виборах адміністратора й арбітра стати мені кимось з них не вийде. Все через країну проживання: мешканці України автоматично бачать у москвичах агентів Кремля. Можна звичайно, залишатися у Вікіпедії, доповнюючи і виправляючи статті, підвищуючи культурність і освіченість україномовної аудиторії. Але… У Вікіпедії процвітає недбале ставлення до своїх обов'язків, нехтування мови чи просто бажання її переробити в «піку москалям», засилля невичитаних автоперекладів, низька культура спілкування з колегами. Про яку якість можна казати, якщо не тільки патрульні, але навіть адміністратори з високим рівнем авторитету вважають за краще як-не-як перекласти машинним перекладачем статтю з рувікі, залишивши в ній купу помилок? Чи створити недостаб без джерел, самим вигадавши визначення слова? Чи поміняти назву (що надто скидається на російську) на уподобану ними, не турбуючись про авторитетне джерело? Пробивати грамотні написання вдається з величезним трудом, у процесі цього нерідкі звинувачення в «промосковській діяльності», проштовхуванні «русизмів», а з ними й ідей «русского мира» (?!), «організованому підриві Вікіпедії». Хоча адміністратори не звертають уваги на такі нісенітниці, чимало користувачів ставляться до «гостя з Росії» насторожено. Розпереконати в добрих намірах за два роки більшість спільноти так і не вдалось. Єдиним розумним виходом мені убачається «чистий старт»: під новим ніком почати все спочатку. Але тоді я буду розумнішим і вже не вкажу на ОС країну проживання, разом з рідною мовою. Тільки «Україна», «рідна українська» та ще можна «безпощадний до ворогів українського світу». Принаймні в цьому випадку є якийсь шанс через 1-2 роки добитися статусу адміністратора.

Важливе[ред. | ред. код]

Перш ніж читати далі осібку, прошу ознайомитися з нижчепереліченими короткими постулатами.

  • Цей користувач шанує принцип нейтральності Вікіпедії. Якщо Ви боретеся з цим принципом або нехтуєте його, прохання уникати розлогих розмов зі мною: вони призведуть до бійки і до спрацьовування закону Годвіна;
  • Цей користувач шанує принцип вірогідності інформації. Якщо Ви вважаєте бульварні, жовті, екстремістські матеріали вірогідними, ми не зможемо повноцінно співпрацювати з Вами (це не означає, що такі ЗМІ не можуть бути джерелами, просто не треба видавати точку зору авторів за істину в останній інстанції);
  • Цей користувач часто використовує матеріали іншими мовами, у тому числі з іншомовних розділів Вікіпедії. Якщо Ви побачили зазначення про використання якогось іншомовного джерела, будь-ласка, не прибирайте його. Ви можете додати україномовне джерело: за умови, якщо доповните статтю матеріалом з нього.

Доречно[ред. | ред. код]

  • Впровадити обов'язкову реєстрацію для редагування статей.
  • Заборонити виставлення на «добрі» й «вибрані» перекладені з російського розділу статті, а ті статті, що вже отримали цей статус, позбавити його.
  • Вилучати автопереклади, якщо їх не вичитали протягом місяця.
  • Заборонити автопереклади всім користувачам, що мають статус від автопатрульованого й вище. При виявленні таких номінувати на позбавлення статусу.
  • Відмовитися від практики залучення новачків до написання статей під час тематичних тижнів. Куди доцільніше запропонувати їм спочатку виправляти помилки і доповнювати вже наявні статті. Набравшись досвіду, можна братися і за створення власних статей.

Трохи статистики[ред. | ред. код]

  • Згідно з офіційною статистикою на головній, в українській Вікіпедії зараз (серпень 2018) понад 415 000 учасників, понад 800 000 статей. Але дивимось уважніше й бачимо:
  • Кількість зареєстрованих з внеском від 100 редагувань — менш, ніж 2 430 осіб (тобто майже в 200 разів менше формальної кількості українських вікіпедистів)
  • Кількість зареєстрованих з внеском від 1000 редагувань — ненабагато більше, ніж 1000 осіб
  • З реальною кількістю статей ще складніше.

Вікідіяльність[ред. | ред. код]

Спеціалізація: статті з біології, анатомії, міжстатевих відносин, мовознавство, українська мова. На все це завжди є попит. Окрім того, інші теми моїх статей: мистецтво, фентазі, вродливі дівчата-моделі. Особливу уваги приділяю правильному слововживанню, боротьбі з мавпуванням російських слів і висловів, з одного боку, а з другого — з гіперпуризмом.

Історія[ред. | ред. код]

  • 17 вересня 2014 — зареєструвався у Вікіпедії, перенісши нік з одного з нині заблокованих у Росії українських форумів
  • 20 березня 2016 — подав першу заявку на права патрульного і відкочувача, прав не отримав
  • 31 жовтня 2016 — отримав права патрульного і відкочувача
  • 29 березня 2017 — уперше номінований в адміністратори користувачем TimeWaitsForNobody
  • 31 липня 2017 — друга номінація на адміністратора
  • 4 серпня 2017 — отримав перший орден
  • 27 лютого 2018 — число започаткованих статей досягло 1000

Розклад вікі-дня[ред. | ред. код]

Залогінившись, виявляю, що: 1) вандали попрацювали; 2) хтось додав посилання на мою статтю, глянув звідки — нову статтю треба повністю переписувати; 3) хтось «покращував» кілька моїх статей. Відкоти і виправлення всього цього забирає кілька годин. Потім пробую взятися за вичитування якоїсь статті, знову виявляю, що: 1) посилання ведуть не туди; 2) якщо вони ведуть «туди», заголовки «тих» статей не відповідають правопису й джерелам; 3) взагалі, всю статтю треба писати наново. Робити нема чого, виправляю посилання, перейменовую, а щоб усунути розгардіяш, створюю кілька сторінок неоднозначності. Потім знову в списку спостереження: хтось скасував мої правки. Ще година йде на пояснювання новачку, у чому помилковість його дій (добре, якщо він погоджується, але так буває не завжди). Рештки ліміту забирає розставлення шаблонів «сирий переклад», «без джерел», «вичитати», тобто тих, яких потребує більшість статей нашого мовного розділу. Глядь на годинник: мій час сплинув. А я так нічого і не встиг.

Отже, прошу не сердитися, що я пишу взагалі мало.

Успіхи[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Silver medal icon.svg Срібло

  • Від Perohanych — за 5-те місце в списку внеску у відвідуваність за липень 2017 (+13 448 переглядів).








Wiki Project Med Foundation logo.svg The Cure Award
У 2017 році Ви були одним з ~ 250 кращих медичних редакторів будь-якою мовою у Вікіпедії. Дякуємо від Wiki Project Med Foundation, яка допомагає забезпечити безкоштовну, повну, точну та найновішу інформацію про стан здоров'я серед громадськості. Ми дійсно цінуємо Вас і найважливішу роботу, яку Ви робите! Wiki Foundation Med Project — це група користувачів, метою якої є покращення статей медичного змісту. Подумайте про приєднання до групи тут, це не вимагає жодних витрат.

Статус[ред. | ред. код]

1 листопада 2016 року адміністратор Basio надав мені права патрульного — за підсумками обговорення. Дякую своїм колегам за проявлену довіру і за високу оцінку моєї дворічної роботи.

На контролі[ред. | ред. код]

Довідки[ред. | ред. код]

Підсторінки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

До роботи[ред. | ред. код]

До створення[ред. | ред. код]

Дєвчьонкі[ред. | ред. код]

Медицина

Музика

Для створення протягом Місячника[ред. | ред. код]

Нейтральність[ред. | ред. код]

Ще зовсім недавно вважав Російську Вікіпедію цілком нейтральною. Але мусив стати свідком дивної історії: пропозицію писати замість «повстанцы» нейтральне «сепаратисты» (щодо бойовиків ДНР і ЛНР) адмін назвав «підриванням функціонування Вікіпедії» і нагадав, що за таке можуть заблокувати.

Стиль[ред. | ред. код]

  • Ми ще не випрацювали належним чином новий український науковий стиль. Пишемо публіцистичним не тільки публіцистику, але й наукові роботи.
  • Ми погано знаємо художню і наукову літературну мову. За радянських часів писали мало, проте добряче, зараз — багато, але кострубато.
  • Не всі володіють літературною нормою. Поширена двомовність: для спілкування — обласний діалект, для іншого — російська мова. У підсумку виходить цікаве явище: діалектна й розмовна українська лексика вкупі з російською граматикою й калькуванням російських висловів.
  • Боротьба з «русизмами» доходить до абсурду. Приклади: «від кутюр», «Діана Гурцька», «Кубок Великого Шолома», «штрикалка» тощо. Багато у чому завдяки цим «шедеврам» у росіян складається враження, що українська за походженням — спотворена російська..
  • Лексика й граматичні уподобання прихильників нормативного й західноукраїнського варіантів української мови значно різняться, проте, ми не маємо наслідувати помилку білоруських вікіпедистів. Західний мовний сепаратизм не менш небезпечний, ніж східний.
  • «Патріоти» спотворюють українську мову, перетворюючи її на російську навиворіт (пор. О. О. Тараненко: «Вплив російської мови на свідомість носіїв української мови, таким чином, лишився, але вже як зворотний, як гіперпуризм»).
  • «З відкритих джерел пити треба з обережністю» (Н. Н. Латипов)
  • «Проблему нейтральності ми з великим трудом і значними втратами зуміли як-не-як розв'язати. Зараз більшість статей очищені від маргінальщини та іншого сміття, а професійні тролі вигнані утришия. Завдають клопоту вандали, але їх успішно зупиняють. Тепер основна біда — дикий стиль багатьох статей, який більш підходить Луркмору, та ще поки досить низький рівень грамотності: унікальне сполучення мавпування російщини з одної сторони, і гіперпуризму з іншої Втім, nihil admirare: фраза „ми налаштовані так робити і далі“ може бути водночас і наслідком користування гугл-перекладачем, і наміром нещадно боротися з „русизмами“ — адже налаштовують тільки машини й інструменти, а не людей (?). Виразку машинного перекладу теж не вдається збути: постійно натрапляєш на старі (і свіжі) статті, „запозичені“ у найпопулярнішої Вікіпедії в Україні».

Фото[ред. | ред. код]

Думки про Українську Вікіпедію[ред. | ред. код]

  • «Я хотів би писати такі статті, які мені самому б було цікаво прочитати»
  • «Неприємно, коли плагіатори крадуть у тебе статтю, але ще неприємніше, коли її ніхто не читає»
  • «Мої статті не вилучають тому лише, що ними ніхто не цікавиться»
  • «Facio quod possum, faciant meliore potentes»
  • Майже за А. Сент-Екзюпері: «Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою Вікіпедію»
  • «Останніми роками в Інтернеті з'явився такий ресурс — Українська Вікіпедія [джерело?
  • «Вікіпедист пише не тому, що щось знає, а тому, що хоче щось пізнати»
  • «Особиста сторінка — чудовий фотошоп для наших автопортретів»
  • «Нам тепер з цього становища два шляхи: чи ми ведемо до Української Вікіпедії росіян, чи вони ведуть з неї всіх читачів»
  • «Корисне писати докладні статті, але куди приємніше провадити про все у Кнайпі»
  • «Шаблон „Нейтральність сумнівна“ заслуговує місця на нашій головній сторінці (sic!)»
  • «Обов'язків в адміністраторів та патрульних немає. Тільки одні права»
  • Майже за Ґ. Геґелем: «Якщо джерела суперечать власній думці дописувача, тим гірше для джерел»
  • «Пишуть у нас не зовсім зрозуміло: я можу розібрати в Українській Вікіпедії тільки свої власні статті, і то не всі»
  • «Кнайпа може істотно допомогти з поліпшенням якості статей та координації дій користувачів. Природно, за умови, якщо її нехтують»
  • «Brevitas soror ingenii est. Якби наші вікіпедисти так проявляли свій талант у Кнайпі, як проявляють його у більшості статей Української Вікіпедії!»
  • «Більшість нас, на жаль, не мають уявлення про таке поняття, як „військова цензура“»
  • «Авторитетні джерела — це книжки, журнали та газети, автори яких поділяють мої погляди»
  • «Автоперекладач зручний тим, що може перекласти те, що я написав, на мою рідну мову» (див. також: тільки в Україні (та ще у США) так можуть написати!)
  • «Ліпше колода зі джемеликами, ніж голова з тарганами» (про дилетантів-завзятців)
  • «Готуючи вікі-статтю, треба якомога повно висвітлити тему. Всі аси Вікіпедії знають секрети створення першокласних статей. Я теж досяг незвичайно високого рівня оформлення і наповненості своїх творів, тому можна бути певним, що майже всяка стаття „Від дядька Бена“ — незмінно пречудовий результат».
  • «Прошу не чіплятися занадто до моїх помилок і неточностей, адже я тут новачок і у Вікіпедії поки мало що розумію…»
  • «Ceterum autem cenceo redigendum personarum non auctoratorum Vikipaediae esse vetandum»

Цитати, що добре характеризують стан справ[ред. | ред. код]

  • «Королевство у нас маленькое, толковых людей не найдешь. Так и мучаюсь — всё сам да сам».
Король (Володимир Етуш) у фільмі «Стара, стара казка»
  • «Критиковать и злобствовать всегда легче. Выдвинуть разумную программу действий — значительно труднее».
Штірліц (В'ячеслав Тихонов) у 1-й серії «Сімнадцяти митей весни»

Мікроесейки[ред. | ред. код]

  • Моє ставлення до машинного перекладу? Як всі порядні громадяни негативно (навіть з обуренням) ставляться до порнографії, аудіопіратства і алкоголю, але користуються всіма цими благами, вікіпедисти так само поводяться з автоперекладом. Я теж порядний громадянин і вікіпедист. Використовую, але осуджую.

Ти не повіриш![ред. | ред. код]

Поради вікіпедисту-початківцю[ред. | ред. код]

Написання статей
  • Пиши не те, що цікаво тобі, пиши те, що цікаво читачеві.
  • Не жалій часу, жалій читача.
  • Не надійся марно, що твою заготовку допишуть інші — вони теж чекають цього від більш працьовитих колег.
  • Не понижуй науковий рівень до читачів, а підвищуй їхній рівень до наукового, а саме:
    • Не пиши безграмотно тільки на тій підставі, що ці помилки все рівно майже ніхто не помітить, бо української мови майже ніхто не знає;
    • Не фальсифікуй джерела, сподіваючись на лінь і дурість своїх читачів. Коли знайдеться дійшлець, який вийде на правдиву інформацію, буде вже пізно;
    • Не пиши наперед неправдиву інформацію. Вікіпедію читають не тільки дурні, а читачі з низьким рівнем інтелекту небезпечні тим, що можуть використати прочитане абсолютно нередбаченним чином (у тому числі й проти тебе).
  • Не вважай читачів спеціалістами у своїй галузі, пояснюй складні речі простими словами. Погано не тільки недооцінювати читачів, але й переоцінювати їх.
  • Не займайся без потреби політичними статтями, особливо якщо дописуєш під своїм справжнім ім'ям. Вікіпедія ні за що не несе відповідальності, включаючи безпеку своїх авторів.
  • Пишучи на скандальні і непристойні теми, не забувай про чемність. Краще написати і вибачитися, ніж не написати і не вибачитися.
Спілкування з колегами
  • Уникай спілкування без поважної причини. Краще цього взагалі не робити.
  • Не забувай дякувати колегам, особливо коли вони самі цього не роблять.
  • Не обурюйся, якщо однакова поведінка різних користувачів викликає різну реакцію інших учасників (і адмінів). Це не подвійні стандарти, це природне бажання не чіпати своїх.
  • Якщо не хочеш здобути репутацію «хама» і «совка», ніколи не вживай цих слів (з їхніми похідними).
  • Якщо дописуєш під своїм справжнім ім'ям, уникай участі в політизованих обговореннях. Чим би дискусія не закінчилася і як би політична обстановка не змінилася, користувачі, відомі лише за псевдонімами, нічим не ризикують, а тобі це потім пригадають.
  • Не роби зауважень учасникам стосовно їхніх мовних помилок. Вони на відповідь підіймуть не тільки вжиті тобою «неканонічні» синоніми, але й навіть одруки.

Про мовознавство[ред. | ред. код]

Наслідування О. В. Суворова

Без світильника порівняльно-історичного методу лінгвістика — потемки (під враженням від А. Вассермана).

Наслідування С.-Є. Леца

Населення двомовних країн складається не лише з двомовних чи двомовні держави населені не тільки двомовними — аналогічно до Państwa policyjne nie są zaludnione wyłącznie przez policjantów. (під враженням від прихильників російсько-української «двомовності»)

Мовна ієрархія

Коли нема культури літературно-діалектної двомовності (як у Японії, Німеччині, Стародавній Русі), з'являються інші двомовності. Вони можуть зватися по-різному: «рідної» і «привычной» мов, або «языка народа» і «языка элиты».

Про брак почуття часу

Тисячу років тому в Києві не було мови Шевченка й Франка. Але мови Пушкіна й Достоєвського там і поготів не звучало.

Про правописні суперечки
  • Іноді може здатися, що проблеми правильності правопису зводяться до питання, як правильно записати російське «философ»: «хвилозоп» чи таки «телосот»? Про необхідність вивчення першоджерела (у даному разі φιλόσοφος) чомусь забувають.
  • Розгортаються запеклі бої на конференціях, сторінках журналів і форумах: «ефір» чи «етер»? Хто хоче виходити «в ефір», ті «помоскалені», «суржикомовці», «раби наркомівки». Хто хоче виходити «в етер» — «галичани», «ополячені і онімечені ґваруни». Обидві сторони зазнають втрат (з яких найсерйозніша — втрата більшої частини здорового глузду), а виходять «в эфир» ті, хто скромно помовкують й уникають суперечок.
Про межі

Часто стверджується, що центр Європи розташований в Україні, якщо вважати східною межею її Урал. Але справжньою межею Європи краще вважати річку Дон. До чого все це? А до того, що визначення меж є вирішальним у питанні як давності мов, так і їхньої спорідненості. Поки ми не встановимо (хоча б умовно, але загальноприйнято) відмінність мови від діалекту, спекуляції триватимуть. Досі ніхто (окрім фізика А. Вассермана) не знає, чим саме вони розрізняються. Без цього не можна ні визначити час розпаду праслов'янської на окремі мови, а відповідно й початок історії самої української, адже якщо прийняти версію, що праслов'янська мова існувала ще в X ст., а російська розійшлася з польською (після занепаду редукованих і лехітської переогласовки) у XIII ст., значить, ми мусимо вважати її історію закороткою. Якщо ж ми відносимо її початок (на основі відмінностей протоукраїнських і проторосійських діалектів) до VII ст. (що дивно, адже на території Росії слов'ян тоді майже не було), то нам доведеться надто устародавнити праслов'янську мову, заперечуючи зрозумілість текстів Кирила й Мефодія всім слов'янам. Чи визнати тотожність протосхідноукраїнських і проторосійських діалектів, невільно відроджуючи давно спростовану теорію Погодіна

Про транслітерацію
  • Нашим зарубіжним гостям, здається, легше опанувати кирилицю, ніж розібратися з правильним читанням назв, написаних за нашою системою кирилично-англійської транскрипції.
  • Вирішив якось (з цікавості) скористатися плодом прогресу, а саме опцією читання вголос вельми просунутої і шанованої програми Cool Reader. Текст був польським, до того ж добре знайомим. Але програма заговорила мовою Міцкевича і Сенкевича з таким незвичайним акцентом, що я, на своє розчарування, не зміг зрозуміти жодного слова. Але невдовзі, звернувши увагу на дивні сполучення «кз», «сз» і «ч» наприкінці слів, нарешті зрозумів, що розумна машина має той же рівень інтелекту, що середній московський інтелігент (етнічна приналежність сабжа): читає всі буквосполучення так, як прийнято в «іноземній»/«міжнародній», цебто англійській мові. Коротше, «насз джізик джест нейджлепсзи, лебайони ай сзейновани прзез усзайсткич!»

Про успіхи українізації
До україномовності ще далеко. Треба пройти період російсько-української інтермови (яку в нас не зовсім точно йменують «суржиком»), перш ніж у нас заговорять по-українському. На жаль, автопереклад ускладнює опанування чистої української, мало того, він ще створює ілюзію україномовного всезнайства.

Про двомовність
  • Російські почреоти так старанно дозахищалися російськомовних в Україні, що тепер мусять захищатися від них самих: ті у ненависті до москалів дадуть 100 очок фори україномовним.
  • З радянських часів глибоко укоренилася віра в чудодійну силу паперів і постанов. Не слід думати, що тільки прихильники одномовності вважають, досить законодавчо оголосити українську державною — всі нею заговорять, а заявити своєю рідною — станеш україномовним. Ба ні. Апологети двомовності причитають: «якщо державною буде одна українська, як ми зможемо читати Гоголя і Пушкіна в оригіналі?» Лінгвоз головного мозку…
  • У Москві чимало американоманів і англомовних. Може, і вони, прагнучи користуватися плодами найрозвинутішої у світі культури, незабаром заявлять про своє бажання мати англійську як другу державну?
  • Боротьба за двомовність триває не тільки в Україні, а в цілому світі. Всі слов'янські народи тією чи іншою мірою двомовні: окрім своєї мови, вони знають ще чужу, і нею ж спілкуються з носіями інших мов. У тому числі і зі слов'янами. Незважаючи на те, що польська мова на третьому місці за близькістю до української (169 збігів зі списку Сводеша, при 172 з російською і 190 з білоруською) обмінюватися повідомленнями українці й поляки вважають за краще англійською.
Схожість української і російської мов
  • Чи схожі між собою ці мови і взагалі чи потрібний переклад? На це питання апологети двомовності можуть дати протилежні відповіді: залежно від того, як питати. 1) «Чи треба перекладати російських авторів українською?» «Ні, це зайве, українці і росіяни і так одні одних добре розуміють.» 2) «Чи треба перекладати рецепти російською?» «Так, аякже, люди скаржаться, що прочитати не можуть…»
  • За даними списку Сводеша, базовий словник української і російської мов збігається у 172 пунктах з 207, що набагато менше, ніж збігів між українською й білоруською (190 збігів) і ненабагато більше, ніж мовних збігів базового словника між українською та польською (169 збігів). Інші теорії, побудовані на інших методах вибірки і підрахунку, навряд чи можуть вважатися вірогідними, бо репрезентативність вибірок викликає сумнів. Російська мова, в цілому, досить близька до польської (152 збіги), за низкою ознак навіть ближча до неї ніж до української (оглушення губних наприкінці слів, перебудова парадигми атематичних дієслів, багато спільних лексем з тотожніми значеннями, таких як człowiek-человек, gwiazda-звезда, mąż-муж, widzieć-видеть, żona-жена).
Про давньоруську мову

Зараз це болісна тема для багатьох українців, бо в більшості з них це сполучення чомусь асоціюється з «колискою братніх народів», «давньоросійською мовою» (рос. «древнерусский язык»), «переселенням киян у Москву» і тому подібними пережитками радянського виховання. Безграмотність у мовних питаннях призводить до дилетанських теорій про відсутність близьких зв'язків між українською та російською мовами. Мотиви ясні: не хочемо бути асимільованими росіянами, тому таким способом заперечуємо спорідненість. А чи потрібно це взагалі? Адже згідно з генетичними дослідженнями, за низкою маркерів українці ближчі до балканських народів, а росіяни до північних. Генетично вони зовсім не близькі родичі. А схожість мов тоді не матиме ніякого значення. Якщо глянути на історичну мовну мапу, можна спостерегти, що поширення давньоруської мови майже збігається з кордонами сучасної України (за винятком півдня) і тільки ненабагато заходить на території Білорусі й західної Росії. Очевидно, давньоруська мова і є давньоукраїнська, а російська з білоруською пішли від неї під час освоєння русинами балтійських давньобілоруських і балто-фінських давньоросійських земель. Пізніші ізоглоси східнослов'янських діалектів чудово узгоджуються з давніми межами розселення слов'янських, балтійських і фінських племен. Навіть факт, що в новгородських землях слов'янське населення панує ще з VII ст., цьому не суперечить, бо спостерегали дивовижну схожість північно-західних російських діалектів зі східноукраїнськими. Ця відмінність проявляється як у фонетиці (окання), так і в лексиці: у новгородських словах «кветка», «ратовать», «поветь» (господарська прибудова до хати) нехитро впізнати українські «квітка», «рятувати», «повітка». На півночі Росії поширене слово «конь», аналогічне українськиму «кінь», у той час як у сучасній російській щодо цієї тварини вживають переважно тюркізм «лошадь». Я не кажу, що в Новгородчині колись говорили по-українському, але схожість заслуговує на увагу.

Про мовні хвороби

Якщо є мовна шизофренія, мабуть, повинні бути й мовна епілепсія, і мовна параноя.

Про відмінність української від російської

Чи різні це мови чи це та сама? Очевидно, багато прихильників українізації не зовсім сприймають їх як різні мови: російські слова транслітерують буквально чи перекладають, а слова з інших мов залишають в оригінальному написанні.

Про мовну незалежність

Треба відвикати від орієнтації на якусь чужу мову. Вчора ми ходили на повідку в польської мови, сьогодні ходимо в російської, завтра — англійської. І завжди оголошувалася порочність мавпування мови попереднього і благість наближення до мови нового «доброго господаря».

Про пуризм

Якщо розглядати мову як сукупність всіх діалектів, то вона попри всю свою звучність, багатство і виразність, не зможе задовольнити цілком мовні потреби сучасної людини. Виходів кілька: 1) приймати другу, чужу мову для задоволення певних потреб (у різні часи — польську, російську, англійську); 2) перетворювати власну мову на суржик з використанням слів з таких мов; 3) створювати нову власну мову, хоча й штучну, але засновану на рідних коренях.

Про Гоголя і малоросійську мову

Гоголь заперечував існування не тільки української літературної мови, але також і чеської, і сербської: «Доминáнтой для русских, чехов, украинцев и сербов должна быть единая святыня — язык Пушкина, какою является евангелие для всех христиан, католиков, лютеран и гернгуттеров».

Приклад[ред. | ред. код]

Цитата з сайту: «Наименее страшным примером нелогичной синтаксической нормы является украинское выражение три сини (три сына, букв. три сыны, три сыновья), где слово сини — множественное число именительного падежа. Это невежественная калька с русских выражений вроде „три дни и три нощи“, Мф. 12, 40. Увы, слово день здесь стоит не во множественном числе, как неверно поняли украинцы, а склоняется по типу слова путь — три пути. Можно, конечно, сказать — три путя, как три рубля, но это считается не вполне грамотным… Такое склонение идет только до четырех: два пути, три пути, четыре пути, но пять путей. Так же и в украинском со словом сини. Это слепое подражание, бессмысленное. Очевидно, мне кажется, что украинский норматив был выработан неверным пониманием русских выражений вроде три рубли и германскими эквивалентами вроде three dollars (три доллара, во мн. ч. слово доллар). Неправильная падежная связь, три сыновья,— это полное отсутствие чувства языка, невозможное для естественных его носителей».

Без світильника порівняльно-історичного методу лінгвістика — потемки! Автор цієї «мовознавчої розвідки» нічого не знає про змішення парадигм відмінювання у пізній давньоруській мові. У старослов'янській і давньоруській мовах було 9 типів відмінювання: особливість, успадкована ними з праслов'янської мови. Слово сынъ відмінювалося взагалі не так, як у сучасній російській мові: сынъ, сыну, сынови, сынъ, сынъмъ, сыну, сыну (однина); сыны, сынову, сынъма (двоїна); сынове, сыновъ, сынемъ, сыны, сынъми, сынъхъ (множина). У давньоруській, очевидно, було аналогічно. Отже, російська форма сыновья сходить до форми називного відмінка множини сынове, українська — до форми знахідного відмінка множини сыны (або двоїни?). Така заміна форм називного відмінка формами знахідного звичайна в історії східнослов'янських мов — взяти хоча б слова «буква», «церква», «любов», «тиква», «хоругва» — це колишні форми знахідного відмінка (форми називного — *buky, *cerky, *ljuby, *tyky, *xorǫgy). Тепер — про слово путь. У двоїні, як і у множині воно мало форму пути (тобто два пути і триє пути). Слово «день» ніколи не відмінювалося за типом «путь» — читайте будь-який підручник зі старослов'янської (два дьни, але триє дьне). «Калька с русских выражений»… «три дни и три нощи» — не російський, а старослов'янський вислів, а в сполученнях типу три дни для йменника природно стояти не в двоїні (як у два дня; втім, у старослов. нормою двоїни було два дни), у в множині. А пишуть «слово день здесь стоит не во множественном числе» (?!!). Українське закінчення множини «и» перенесене надалі на двоїну, а російське закінчення двоїни «а» перенесене на іменники з «три» і «чотири», а потім переосмислене як форма родового відмінка.

«К тому же, не надо быть филологом, чтобы увидеть в древнерусском языке, на котором писались летописи и берестяные грамоты, прототип современного литературного русского языка» (А. Ваджра). От саме, не треба. Бо якщо філолог усерйоз пише таке, він ні в гріш не ставить свою репутацію в науковому світі.

«Просто почитайте тексты, тот, кто знает русский, без труда их поймет, хотя писались они сотни лет назад». (А. Ваджра). Очевидно, «русский» у Росії знають одиниці. Над новгородськими берестяними грамотами ламали голови знамениті лінгвісти зі знанням безлічі мов. Пересічному російськомовному вони просто не по зубах. душила и бьлынѧ сторовь добрь. товарь вохь кьль. бес пецали буди. Чого тут міркувати, це фірмовий язык Пушкина и Достоевского

«С удивлением узнал, что „Киев“ никогда не писался так, как пишется по-украински сейчас: „Київ“. Все варианты такие были: Києвъ, Киѣвъ, Кїєвъ. Но это ж было бы слишком похоже на русский — низзя, вот и выдумали хрен знает что». (з мереж спілкування — social networks). Що поробити, більшість росіян певні, що літери кирилиці повинні завжди читатися так, як постановили у 1918 році для російської мови, незалежно від місця і часу…

Питання:

  • Чому в українській зберігся кличний відмінок, а в російській — ні?
  • Чому в українській збереглося праслов'янське відмінювання атематичних дієслів (бути, дати, їсти, похідні від вісти)? Ані в російській, ані в польській нічого схожого.

Мовна консультація[ред. | ред. код]

Лінгвожарти[ред. | ред. код]

Російська мова — не слов'янська! У цьому нас переконує така таблиця. Нічого дивного, що росіян у слов'янських країнах не розуміють.

Українська мова Білоруська мова Польська мова Російська мова
око вока oko глаз
сніданок сняданок sniadanie завтрак
податок падатак podatek налог
вибух выбух wybuch взрыв
ранок раніца ranek утро
рух рух ruch движение
добре добра dobrze хорошо
праця праца praca труд
країна краіна kraj страна


Українська мова — не слов'янська! У цьому нас переконує така таблиця. Нічого дивного, що росіяни нас не розуміють.

Польська мова Російська мова Чеська мова Сербська мова Словацька мова Українська мова
żołądek желудок žaludek желудац/želudac žalúdok шлунок
gwiazda звезда hvězda звезда/zvezda hviezda зоря
człowiek человек člověk човек/čȍvek človek людина
żona жена žena жена/žèna žena дружина
echo эхо echo ехо/eho echo луна
język язык jazyk језик/jezik jazyk мова
siódmy седьмой sedmý седми/sedmi siedmy сьомий
róża роза růže ружа/ruža ruža троянда
środek средство prostředek средство/sredstvo prostriedok засіб
obłok облако oblak облак/oblak oblak хмара
widzieć видеть vidět видети/videti vidieť бачити
głupi глупый hloupý глупав/glupav hlúpy дурний
ojciec отец otec отац/otac otec батько
rodzicielski родительский rodičovský родитељски/roditeljski rodičovský батьківський

Докази того, що решта слов'янських мов не є слов'янськими, пропоную віднайти самостійно.

Недоліки української мови з погляду виражальності[ред. | ред. код]

  • Збіг праслов'янських прийменників-приставок *izъ і *sъn в одному українському з. У російській мові збереглися як из і с.
  • Збіг праслов'янських прийменників-приставок *u і *vъn в одному українському в/у. У російській мові збереглися як у і в.
  • Вихід з активного вжитку прийменника к, що може для різноманіття заміняти до.
  • Вихід з активного вжитку прийменника о в сполученні з місцевим відмінком, що може для різноманіття заміняти про.
  • Відсутні зворотні дієприкметники, для перекладу російських і англійських термінів іноді мусять вдаватися до не зовсім зграбних дієслівних зворотів (країни, що розвиваються).
  • Не завжди можна утворити навіть дієприкметники від дієслів, що також вимушує обходитися дієслівними зворотами.
  • Відсутність синтаксичного протиставлення коротких і повних форм прикметників (на відміну від рос. они хорошие — они хороши)
  • При запозиченні слів доводиться адаптувати їх за правилом дев'ятки, яке залишається в українській як данина традиції, ніколи не мавши фонетичного сенсу. При тому власні назви записуються транслітерацією, що створює суперечність між власними іменами і похідними від них загальними (Дізель — дизель).
  • Якщо російська мова могла калькувати іншомовні терміни, використовуючи церковнослов'янську лексику, в українській вживання її було обмежене, тому мусили вдаватися до запозичень з польської чи кальок із залученням народної лексики.

Переваги порівняно з іншими слов'янськими[ред. | ред. код]

  • Збереження кличного відмінка
  • Наявність «порожніх» форм звертання
  • Можливість факультативного використання прийменника в/у, сполучника і/й: з погляду милозвучності
  • Наявність деяких форм дієслів, відсутніх, скажімо в російській мові: (наказового способу першої особи, неперекладних російською слів типу спостеріг, переможу)

Сучасні тенденції мовної практики[ред. | ред. код]

  • Зосередженість на написанні, а не на вимові. З цим пов'язано і хибне вживання слова «правопис»: не в сенсі як правильно пишуться відомі слова, а в сенсі, які слова правильні, а які ні. Причини можуть бути такими: 1) більшість не може уявити, що написання і вимова можуть взагалі не збігатися; 2) у повсякденному спілкуванні «захисники мови» часто користуються російською.
  • Нехтувати «правило дев'ятки». Іноді — як наслідок прагнення віддалити написання від російського. При цьому мало кому спадає на думку, що подібна механічна транслітерація частіше не наближує українську вимову до оригінальної, а навпаки, віддаляє від неї. Можливо, справляє вплив те, що і більш схожа на латинське i, ніж на «російське» и. При цьому ігнорується факт, що до реформи правопису 1918 року і було звичайною літерою російської абетки і досі використовується деякими групами російських націоналістів. Дитячий гіперпуризм…
  • Скрізь міняти сполучник «і» на «та».
  • Ґефікатори можуть міняти г на ґ незалежно від її походження: звертаючи увагу тільки на літеру в російських словах (ґумус, Ґаррі Поттер)
  • У родовому відмінку тяжіють писати закінчення , незважаючи на клас і значення слова: очевидно, щоб було менше схоже на російське. Так пишуть навіть назви міст, що заборонено правописом (до Парижу, з Нью-Йорку). При цьому для них очевидно буде шоком факт, що закінчення в родовому відмінку в російській мові — дуже поширене явище, особливо в просторіччі та діалектах (вышел он из дому, насыпь сахару, больше кислороду).
  • Із синонімів обирають той, що менше схожий на російський відповідник. Слова держати, дочка, інтересний, просьба, спасибі повсюдно заміняють на тримати, донька, цікавий, прохання, дякую. Більш схожі віддаються анафемі як русизми, причому часто твердження висловлюють особи без філологічної освіти (приклади — Ю. В. Гнаткевич, чий «Антисуржик» містить чимало властивих для незнайомих з матчастиною огріхів та Павло Штепа зі «Словником чужомовних слів», де ідея абинеякумоскалівства розвинута поза межі розумного і лексика якого має до живої української дуже опосередкований стосунок). Часто гіперпуристичні заміни на абинеякумоскалівізми призводять до викривлення сенсу («русизми» бочка, дорога, апельсин скрізь автоматично заміняють на слова діжка, шлях, помаранч, що мають зовсім інші значення).
  • Активно впроваджуються жіночі закінчення професій і посад: часто шляхом запозичення польських форм.
  • Активно калькується сучасна російська лексика (позашляховик, співпадати, турнір Великого Шолома). Це на тлі боротьби з «калькованою» лексикою (під якою мають на увазі, очевидно, прямі запозичення без всякого калькування).
  • Як загальнопострадянська тенденція: активне запозичення англійської лексики у всіх сферах. Заміна старих термінів (слов'янських, німецьких, французьких) на англійські (з американського варіанту). Утворення своїх нових слів з англійськими суфіксами, вживання англійських слів у «СНДівському» значенні, невідомому решті англомовного світу (кліпмейкер, менеджер, фейс-контроль, сек'юріті), зміни в синтаксисі, зокрема, вживання іменників у ролі прикметників (фейс-контроль, Москва-Сіті).

Вислови інших вікіпедистів[ред. | ред. код]

  • Bulakhovskyi: «…такі фрази нагадують оригінальне дослідження, чого у Вікіпедії не можна…»[1]
«…дякую вам за цінні доповнення до статей укр. Вікіпедії. Обсяг вашої роботи вражає…»[2]
  • Helixitta: «Ви пишете статті, які треба відпатрулювати і які належать до надпопулярних тем, тому до них варто особливо прискіпливо ставитися…»[3]
  • Mykola Swarnyk: «У вас чудово виходять статті про гладіаторів, їхні обладунки та інші цікаві речі…»[4]
«…продовжуйте ваші зусилля, але змиріться з тим, що ваші внески будуть критиковані, і часом дошкульно — не мною то кимось іншим. Якщо вам вдасться поєднати вашу природну допитливість з певною дозою самокритичності і знайти свою нішу, ця волонтерська робота дасть вам багато задоволення, як вона дає десяткам українських редакторів…»[5]
  • Piramidion: «Я сам не редагую статей на політичну тематику, і Вам не раджу. Як бачите, це зовсім непродуктивно. Натомість раджу зосередитися на інших темах — їх Ви опрацьовуєте більш ніж добре.»[6]
  • AndriiKhmelkov: «…Коли користувач почав активно дописувати вікіпедію мене здивувало багато пов'язаних з ним речей, а саме: Користувач з Росії, а має чудову українську; Активно дописує вікіпедію, проте чомусь пише про секс та статеві органи людини; Конфліктний, проте, мені здається, має багато необхідних навичок талановитого вікіпедиста…»[7]
  • Ahonc: «Зважаючи на рідну російську, не дивно, що він часто звертається за консультацією щодо українською, дивує інше, що при цьому стоїть uk-4. При таких знаннях мови до нього мали би звертатися за консультацією.»[7]
  • Oleksandr Tahayev: «…Статті добре пише, навіть навмисно якісь питомо українські слова, які лише схожі на русизми, вставляє там, де інший ніколи б це слово не застосував, а замість нього вжив би несхоже на нього російське слово. Тільки 2 роки тому, не знаю як зараз, що мені не дуже подобалося в статтях, це надлишок пасивних конструкцій „був зроблений“, „був створений“. Його бажано частково чи повністю міняти на активні конструкції „його зроблено“, „його зробили“. Але цим грішать і якісь цілком заслужені дописувачі, які вже пишуть по 10 років.»
«…Пише він статті переважно сам, або видозмінює переклад, щось додає своє…»[7]
«Якби він був сильним українофобом, то чи став би він робити такий значний внесок в те, від чого сиплеться штукатурка з Кремля?»[7]

Про Вікіпедію[ред. | ред. код]

  • Aeou: «Реально ж у нас у вікі заведено писати там [у полі „національність“] те, що авторові заманеться, а джерела — для лохів».
  • UeArtemis: «Для більшості український вікіпедистів, попри правило Вікіпедія: НЕТРИБУНА, українська Вікіпедія саме трибуна, з якої можна пропагувати власні погляди. Тут у кожного є свій фетиш. Це сумно».

Про українську мову[ред. | ред. код]

  • UeArtemis: «На западе вообще безграмотно говорят на украинском. А на востоке вообще не говорят на укр.» (з обговорення на російському розділі)

Переклади оригінальних статей російською[ред. | ред. код]

Кілька моїх статей перекладені російською іншими вікіпедистами:

Провали[ред. | ред. код]

  • Головний мій провал — це не тільки мій особистий, а ще й Ю. Пероганича і взагалі всієї Української Вікіпедії. Не вдалося добитися від сайту Шевченківського району Києва заміни автоперекладу зі статті у Російській Вікіпедії на питомо український матеріал, взятий зі статей Родичівство і Свояцтво (написаних здебільшого Пероганичем і мною).
  • Переплутав суниці мускусні з суницями садовими, додавши інформацію про «полуниці» (ті, що продають на базарі) у статтю про маловідомий і малопоширений вид роду Fragaria, що, здається, взагалі не вирощується в Україні.

Про переклад[ред. | ред. код]

  • Чи має право письменник, пишучи своєю мовою про іноземців, припускати в їхньому мовленні гри слів, явно неможливі у тій мові, якою вони мали говорити? Приклад з роману «Голова професора Доуеля» О. Р. Бєляєва: «Я мыслю, следовательно существую…» — И повторил с печальной улыбкой — «Существую…» У розмові французькою подібна гра слів неможлива (je pense, donc je suis — «я мислю, отже я єсьм», а «я існую» — j'existe, «я животію» — je végète). Інший приклад: роман «Red Square» Мартіна Круза Сміта заснований на грі слів Red Square («Червоний квадрат») і Red Square («Красна площа»). У російській мові, якою ніби мали розмовляти персонажі, Красный Квадрат і Красная площадь не сусідують (мабуть, тому детектив так і не спромоглися перекласти).
  • Чи має право перекладач міняти у перекладі слово, спільне в мовах оригіналу й перекладу за звучанням і семантикою?
  • Як перекладати слова які мають кілька значень, за умови, якщо з контексту значення неясне (можливо, автор зробив це навмисне).

Правопис[ред. | ред. код]

  • Чинний правопис української мови не ідеальний, він створює певні труднощі. Але різномаїття ідеальних правописів труднощів створює ще більше.
  • Про харківський правопис добре написав Шевельов. Додам тільки, що і «східний» і «західний» варіанти передавання давньогрецьких слів таки далекі від оригіналу. Грецьке θ — не «ф» і не «т», а початкове η з придихом — не «і» і не «ге». Найрозумнішим ходом було б узвичаїти паралельні варіанти — з семантичною відміністю. Пор. схема і схима, Геракл і Іраклій. Щодо давньогрецького міста припустимо казати «Атени», але столицю сучасної Греції звати Атенами, коли самі греки називають це місто «Аθіна» (не «Атена») якось дивно.
  • Передавати англійські назви таки ліпше, спираючись на оригінальну вимову, а не вимову російськомовних чи польськомовних. Отже, «східні» і «західні» варіанти передавання англійських назв недосконалі. Можна передати точніше.
  • Транслітерація латинкою української мови дуже недосконала. Оскільки вона базується на англійському читанні буквосполучень, то, зважаючи на абсурдність англійського правопису, українські імена, записані нею, «рідноангломовний» (native English speaker) правильно не прочитає.
  • Кирилична абетка ближча за походженням до грецької, ніж до латинської. Незважаючи на це, у нас з радянських часів таки патологічна схильність робити трансліт грецьких слів латинкою. Чи є потреба в транслітерації слів Θεοδόρος, Χίος? Навіть в одному з російськомовних путівників по Греції я не знайшов жодного оригінального грецького написання, все навіщось було подане в англійській транслітерації (чому не в російській?).

Коротка пам'ятка з правильного слововживання[ред. | ред. код]

Вельми гострою є проблема перекладу російських дієприкметників українською. Наразі, на жаль, ми здебільшого не стараємося думати українською, а вважаємо за краще перекладати те, що ми написали, рідною мовою. І звичайно ж, з помилками. Читаючи українські тексти, одразу можна зрозуміти, який спосіб мислення й материнська мова автора.

Суть проблеми[ред. | ред. код]

Займаючись рідною мовою, ми вивчаємо її поверхово, не входимо у глибину, плутаючи слова з поняттями. Більшості мовців навіть не спадає на думку омонімічність дієприкметників російської мови: наприклад, те, що зворотній дієприкметник «вращающийся» може бути різними частинами мови! Так, у вислові «вращающийся стул» — це прикметник: він означає властивість об'єкта. А от у реченні «бешено вращающийся винт» — це вже не прикметник! А перекладають українською частіше за все шаблонно: «той, що обертається». Аналогічно: «лечащийся, учащийся, трудящийся, отдыхающий, желающий» — можуть мати різні значення, тому перекладати їх мавпізмом «той, що лікується, вчиться…» — наочна проява приховуваного усвідомлення вторинності рідної мови порівнянно з російською.

Російський вислів Перекладають Має бути
Вращающийся стул Стілець, що обертається Обертовий стілець
Бешено вращающийся винт Гвинт, що шалено обертається Шалене обертання гвинта
эпохи завершившихся танкових битв доби танкових битв, що завершилися доби завершених танкових битв
Желающие Бажаючі/Ті, хто бажають Бажальники
Все желающие принять участие Всі бажаючі Всі охочі
Несущий винт Несучий гвинт/Гвинт, що несе Несний гвинт
Винт, несущий на себе… Гвинт, що несе на собі Гвинт, що несе на собі
Небьющееся стекло (властивість!) Скло, що не б'ється (чому дієслово?) Небитке скло
Строящиеся микрорайоны Мікрорайони, що будуються Будовані мікрорайони

Складні випадки[ред. | ред. код]

  • Состоявшийся — Заможний, Спроможний, Здійснений, Сталий
  • Обанкротившийся — Збанкрутілий
  • Случившееся — Те, що сталося; Подія
  • Из-за сложившихся обстоятельств — Бо так склалися обставини
  • Несбывшееся — Нездійснене
  • Сомневающийся
  • Спившийся (спивающийся) — Пропияка
  • Опустившийся
  • Разорившийся — Розорений
  • Выродившийся
  • Проголодавшийся
  • Збунтовавшийся — Збунтований
  • Развивающийся — Розвійний (?)
  • Надеющийся — Обнадіяний
  • Раскаявшийся — Покаяний
  • Кающийся — Каяник
  • Расходящийся — Розхідний
  • Увеличивающийся — Дедалі більший
  • Приближающийся — Дедалі ближчий; Близький
  • Удаляющийся
  • Запоздавшийся
  • Запаздывающий
  • Завершившийся — Завершений
  • Сохранившийся — Збережений
  • Удавшийся
  • Моющийся — Миючкий
  • Бегущая по волнам
  • Шарахающийся — Полохливий
  • Открывшееся зрелище — Постале видовище
  • Катающийся
  • Молящийся — Молільник
  • Волнующееся море
  • Принявшийся
  • Бьющееся сердце
  • Покоящийся
  • Увлекающийся
  • Трущийся — Тертьовий
  • Победивший — Переміглий
  • Ужаснувшийся — Нажаханий
  • Смеющийся — Розсміяний
  • Молодящийся
  • Обороняющийся
  • Распускающийся
  • Распустившийся — Розбрунькований, Розбрунений
  • Зажравшийся

Див. також[ред. | ред. код]

Змагання в кількості статей[ред. | ред. код]

  • За кількістю статей Українська Вікіпедія — на 16-му місці. За відвідуваністю на 19-му (de facto на 20-му).
  • На другому місці у світі — Себуанська Вікіпедія (4 137 990 штук статей!). А відвідуваність? Багато хто навіть і про себуанську мову не чув.
  • Як сказав дехто: «Правильно поставлене питання — половина відповіді». Що нам потрібно? Завалити наш розділ стабами чи невичитаними автоперекладами? Ні. Бути будь-якою ціною першими? Ні. Правильне питання: що треба робити, щоб українські читачі надавали перевагу українській Вікіпедії перед всіма іншими, щоб найбільш відвідуваним на території України розділом був український розділ.
  • Мало у нас грамотних українськомовних людей. От основна причина відставання.

Гумор[ред. | ред. код]

Грошові знаки - Хабарі Цей користувач за корупцію!
Всі хабарники — проти неї!
ЗЛОДІЯКУ НА ГІЛЛЯКУ!
Цей користувач за якомога жорстокішу боротьбу з порушниками копірайту в Українській Вікіпедії
ru-5 Этот пользаватель предлагает руским ехать в Росию и забрать ихний собачый язык.
Посольство
Прогулянка
От кутюр
Цей користувач за заміну русизмів питомо українськими словами
Амбасада
Шпацер
Від кутур
ПРОГУЛЯКУ НА ГІЛЛЯКУ!
Цей користувач за якомога жорстокішу боротьбу з відсутністю вікіпедистів на місці у робочий час
Demonstrators holding anti government banners in front of the nearby Mykhailiv monastery, Kiev. November 30, 2013-2.jpgEuroGraphitySaltovka.jpg
Этот пользаватель к сожолению не может использавать сваю родную мову, потому что её извратили при совке враги Украины с Севера
Muslim woman in Yemen.jpg
Користувач за вільний Європейський Емірат
НЕЙТРАЛЯКУ НА ГІЛЛЯКУ!
Цей користувач за патріотичну Українську Вікіпедію

Поради від Юрбіни Вар'ятів, провідної мовознавчині[ред. | ред. код]

Поради дає професор Всесвітньої Академії Української Мови, активіст руху за заборону дигідрогену монооксиду, співавтор статей, що розкривають всю шкоду споживання огірків і просто культурний представник сучасної культурної еліти, борець з хохлацтвом Юрбина Юрбіна Вар'ятів.

  • За всю багатотисячорічну історію української мови завжди було дуже мало тих, хто знав її як слід. І зараз її майже ніхто не зна. Я як дуже освічена та грамотна філологиня, навчу вас рідній мові.
  • Треба якомога скоріше позбавитися від калькованого правопису телець, замінивши на модерне тілець. Чому? Декотрі твердять, що буцім-то телець споріднене до теля, тому-то та ми маємо писати е… Категорічно не згідна. Може, колись тілець та походило від теля, але наразі воно повинне походити від тіло. На це є сто причин: передусім, так написання ще більше буде відрізнятися від російської мови, буде співпадати з формою родового відмінка множини слова тільце, та нарешті саме головне в тільці — тіло, а не теля.
  • Українська мова майбутнього — це саме народна мова, позбавлена любих сторонніх впливів. Українська мова — це мова українського народу, а не обрусівших мешканців Криму, Сходу та Одеси, не мова неграмотних рагулів, не мова продавшоїся росіянам української діаспори в Росії, не мова модерних відорваних від народу «україномовних» письменників.
  • Рідна мова — це надто цінний скарб, щоб ся користувати ним щодня. Не кидайте її перлові слова бидлу: вони обійдуться бойовим суржиком. Та як ти відповиш якомусь ватнику в Києві чи Харкові, котрий припаркував свою автівку перед твоєю та не хоче від'їзжати? Нема в українській мові таких слів, котрі тут потрібні.
  • Треба заборонити говорити на українській всім неукраїнцям (див. вище). Необхідно у законодавчому порядку зобов'язати всіх громадян пройти генетичне освідчення, та тільки ті що підтвердять своє українське походження, отримають дозвіл на вживання української мови. Іначей ніяк…
  • Пам'ятайте щодня, що Тарас Шевченко — це наше все. При цьому прошу усвідомити, що він не є зразком мови, так як писав на суржику. Окрім того, не забувайте, що справжній Шевченко був 100 разів виправлений цензурою, котра замінила на русизми більше половини його слів. Треба читати справжнього Шевченка, але оригінали знищені, тому необхідно відновити автентичні тексти, чим я зараз та займаюсь. До вашого відома, половина поеми «Гайдамаки» сфальсифікована: не могли українці (навіть нацьковувані росіянами) воювати з католиками. Це як бджоли проти меду.

Короткий словник польських запозичень у російській мові[ред. | ред. код]

Читаючи пам'ятки Московської Русі, неможливо не спостерегти схожість їхньої мови з українською… Неминуче доходиш висновку, що в Московській Русі до XVI—XVII ст. говорили мовою Шевченка й Франка[8]. Але засилля поляків у Росії не пройшло дарма для української, або руської мови (яку, до речі, самі росіяни досі називають «русским язиком»!). Підсумком стало те, що українці вже у XVIII ст. не розуміли руської мови росіян — через засмічення її полонізмами[9]. Те, що «язик» — просто україно-польський гібрид, для багатьох вже є очевидним фактом. Навіть саме сполучення «русскій язик» суржикове: від схрещення укр. «руська мова» + пол. «język rosijski»!

Додається далеко не повний список слів, спільних у російській і польській мовах, але відсутніх[10] в українській.

Російська мова      Польська мова      Українська мова

арбуз            arbuz          кавун
басня           baśń           байка
бедро         biodro         стегно
бекас        bekas        баранець
брюхо            brzuch        черево
бутылка        butełka        пляшка
венгр          Węgier           угорець
видеть        widzieć       бачити
внутренности         wnętrznosći         нутрощі
внутри         wnętrze        усередині
вовнутрь         wewnątrz        усередину
водка        wódka        горілка
вон             won        геть
воображение          wyobraźnia         уява
ворона         wrona         ґава
воспоминание       wspomnienie       спогад
гвоздь          gwóźdź          цвях
где          gdzie          де
глупец        głupec        дурень
голень            goleń        гомілка
гололёд         gołoledż         ожеледиця
Днепр         Dniepr         Дніпро
ежели        jeżeli         якщо
если        jeśli         якщо
желудок          żołądek          шлунок
жена         żona         дружина
женский         żeński         жіночий
жеребёнок         źrebię         лоша
звезда          gwiazda          зірка
знойный        znojny        спекотний, жаркий, палючий
игла        igła        голка
интересный         interesny         цікавий
каждый         każdy         кожний
к огорчению        ku zgorszeniu        на засмучення
кролик          królik           кріль
лекарство        lekarstwo         ліки
лодка         łódka         човен
май         maj         травень
март   marzec   березень
мачта        maszt        щогла
мгновение ока       mgnienie oka       миг
минута        minuta        хвилина
млечный сок        sok mleczny        молочний сік
молодёжь        młodzież        молодь
мошонка        moszna        калитка
муж         mąż         чоловік, подружжя
мужчина         mężczyzna          чоловік
мука        mąka        борошно
некоторый         niektóry        деякий
непослушный        nieposłuszny        неслухняний
неудачник        nieudacznik        невдаха
облако        obłok        хмара
обнажённый         obnażony        оголений
обувь        obuwie        взуття
о вас          o was         про вас
ограниченный        ograniczony       обмежений
огромный         ogromny         величезний
огульный        ogólny         загальний
оказаться        okazać się       виявитися
оковалок         kawałek         шматок
он          on          він
освободитель         oswobodzytel         визволитель
осторожно         ostreżne         обережно
ось     oś     вісь
отворять        otwierać        відчиняти
отец           ojciec         батько
отруби          otręby        висівки
пакля        pakuły        клоччя
пологий         połogi          похилий
помощь         pomoc         допомога
потрошить         patroszyć       патрати
пчела         pszczoła        бджола
раствор     roztwór     розчин
ресница         rzęsa         вія
родительский         rodzicielski          батьківський
роды         rody         пологи
роза          róża          троянда
самолёт         samolot         літак
Сан (річка)        San        Сян
свита         świta         почет
седьмой         śiodmy         сьомий
склонный         skłonny         схильний
слышать         słyszeć         чути
средство        środek         засіб
старуха        starucha         стара жінка
столовая   stołówka   їдальня
суровый        surowy        суворий
сыновья   synowie   сини
творог         twaróg         сир
уклейка         ukleja         верховодка
устье        ujśce        гирло
ухват        uchwyt         рогач
человек         człowiek         людина
чтить        czcić       шанувати
шалаш        szałas         курінь
шибкий         szybki          прудкий
экзамен        egzamin         іспит
эхо         echo         луна
язык         język         мова

Викладання української мови[ред. | ред. код]

Ким бути? (поради новачкам)[ред. | ред. код]

Якщо ви недавно зареєструвалися у Вікіпедії і поки не визначилися зі спеціалізацією, кілька варіантів:

  • Амплуа #1: «гіперпосильний». Це вельми цікаво: робите посилання в текстах статей, роблячи синіми всі слова, які знаєте… Не бентежтесь, що не знаєте всіх слів у статті: вікіфікуйте все підряд, червоні теж мають нешпетний вигляд. Особливо вправні можуть створювати цілі композиції з виділених синім слів, з доданням певної кількості червоних. В ідеалі всі слова в статті мають бути синіми. Оскільки ідеал недосяжний, у статтях Вікіпедії багато чого ще невікіфіковане…
  • Амплуа #2: «штабіст». Оскільки повну, обсяжну статтю написати складно і довго, а ви не маєте наміру гайнувати час на оці дурниці, оптимальним варіантом для вас є створення штабів (часто помилково вживається русизм «стаб»: пор. «госпіталь» замість «шпиталь»), тобто дуже коротких заготовок, які можна створити буквально за лічені хвилини. Якщо ви проводите за комп'ютером 16 годин на добу, легко підрахувати масштаби вашого прогресу у Вікіпедії: 192 статті в день (за умови, що лічать хвилини зазвичай до п'яти). За допомогою такої хитрості можна вибитися в рекордсмени за числом статей, без особливих зусиль. Корисної інформації ваші статті, звичайно, майже не міститимуть, але їх можуть поліпшувати інші користувачі, недостатньо розумні для вашої методики. Вони не можуть утямити елементарну річ: розумний не працює, а робить гроші статті…
  • Амплуа #3. «Автотранслятор». Буває і так, що ви хотіли б дописувати Українську Вікіпедію, але не знаєте як слід рідної мови. Що робити? Вас легко зрозуміти: у світі існують тисячі й тисячі мов, причому їхнє число постійно росте, незважаючи на вимирання й асиміляцію малих народів: повноправними мовами є правописні, фонетичні і (лайка прихована) варіанти. Вчити мову трудно і довго: скажімо, чи багато часу й наснаги у вас залишається після зубрячки англійської мови, так навіщо ж ще марнувати час на цю (образа вилучена), скажіть мені? Так залиште це розумній машині, використовуючи автотрансляцію (за радянським правописом — автоперекладач, машинний переклад, гугл-перекладач, розм.-зниж. гуглач, дещо пристойніше — ґуґлач). Просто копіюйте текст з російської чи англійської вікіпедії, вставляйте в нову сторінку, тисніть кнопку з магічним словом translate і все як у казці перекладеться, і так, що ви не помітите[прояснити]. Порівняно з попередньою спеціалізацію штабіста, цей спосіб уможливлює створювати дуже обсяжні статті за порівнянний період часу. За деякими даними, автотрансляція іноді не зовсім коректно перекладає текст[джерело?], особливо зі спеціалізованими термінами, а також зворотними дієприкметниками, але навіть якщо деякі програми дають подібні баґі, ґанджі статей, вельми ймовірно, залишаться непоміченими. Як кажуть, не спіймав, не кажи, що злодій… При цьому виставляти ваші статті на ШВ однаково ніхто не наважиться (якщо не забудете про інтервікі), а процедура ПВ може заглухнути через пару днів після номінації. Мінуси: численні питання колег, за відмову прислуживатися і запобігати перед ними («вести конструктивний діалог») можуть накласти персональні обмеження. Деякі[хто?] вважають, що наслідками автотрансляції за межами Вікіпедії також можуть бути безграмотні (від себе зауважу, з точки зору радянського правопису) реферати школярів на основі вікі-статей. З погляду авторитетів, googling є досить ефективним засобом для підшукання потрібного терміна, нехтування його може призвести до неправильних перекладів: наприклад, для терміна почечные лоханки з рувікі Ґуґл дає чіткий переклад — «брунькові балії», а в нашій Вікіпедії вигадали якісь русифікований покруч «ниркові миски» (кому не показую, всі сміються!). Теж мені біологи… В оригінальному тексті нема ніяких мисок…
  • Амплуа #4: «ренеймер». Якщо ви зареєстровані понад 3 дні, можете попробувати себе в ролі тітл-ренеймера (за радянським правописом — «перейменовувач»). Перейменовуйте статті, якщо їх назви не відповідають сучасності чи засновані на застарілих системах правопису. Назви в преамбулах узгоджувати з новим варіантом небажано: бажано показати читачам, як буде правильно, а як неправильно.
  • Амплуа #5: «вандал». Якщо ви не знаєте української, а на вашому комп'ютері не працює автоперекладач, чи ви просто справедливо вважаєте, що «хорошими делами прославиться нельзя», у вас є можливість взяти участь у редагуванні української Вікіпедії як вандал. Оскільки вандали свого часу добилися карколомного успіху (перемогли Рим і завоювали Північну Африку), зараз цей славний народ має тисячі послідовників. Робити вандальні правки можна й анонімно, але краще реєструватися, бо з'являється право на вандальні перейменовування, яким часто скористовуються. Як бачите, нічого серйозного за це не буде

Анотація до російсько-українського політехнічного словника[ред. | ред. код]

Привет тебе, любитель чтения. Не советуем тебе открывать «Большой русско-украинский политехнический словарь» Благовещенский Александр утром перед выходом на работу, можешь существенно опоздать. Это настоящее явление в литературе, которое не любишь, а восхищаешься всем естеством, оно не нравится, а приводит в неописуемый восторг. Основное внимание уделено сложности во взаимоотношениях, но легкая ирония, сглаживает острые углы и снимает напряженность с читателя. Один из немногих примеров того, как умело подобранное место украшает, дополняет и насыщает цветами и красками все произведение. Периодически возвращаясь к композиции каждый раз находишь для себя какой-то насущный, волнующий вопрос и незамедлительно получаешь на него ответ. Обильное количество метафор, которые повсеместно использованы в тексте, сделали сюжет живым и сочным. Произведение, благодаря мастерскому перу автора, наполнено тонкими и живыми психологическими портретами. Кто способен читать между строк, может уловить, что важное в своем непосредственном проявлении становится собственной противоположностью. Создатель не спешит преждевременно раскрыть идею произведения, но через действия при помощи намеков в диалогах постепенно подводит к ней читателя. Не остаются и без внимания сквозные образы, появляясь в разных местах текста они великолепно гармонируют с основной линией. Развязка к удивлению оказалась неожиданной и оставила приятные ощущения в душе. «Большой русско-украинский политехнический словарь» Благовещенский Александр читать бесплатно онлайн будет интересно не всем, но истинные фаны этого стиля останутся вполне довольны[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ред.№ 15069878
  2. ред.№ 16575387
  3. Обговорення користувача:Helixitta/Archivarius 2015
  4. ред.№ 16747473
  5. ред.№ 16737958
  6. Вікіпедія:Запити до адміністраторів/Архів 75
  7. а б в г Вікіпедія: Заявки на права адміністратора/Архів/2017/3
  8. Пор. «существуют доказательства, что в Киевской Руси говорили не на „мове“, а на языке Пушкина и Достоевского…»
  9. Пародія на А. Желєзного, О. Ширококрада й А. Вассермана.
  10. Не всі люблять ритися в словниках і вивчати історію мов…
  11. Большой русско-украинский политехнический словарь