Користувач:Дон. Анатолий/Давидов Марк Тимофійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Давидов Марк Тимофійович
Народження 1891(1891)
Старогнатівка Маріупольський повіт
Смерть 1957(1957)
Санкт-Петербург
Країна Вільна територія, РСФРР
Приналежність Революційна повстанська армія України, Червона армія
Роки служби 1918-1921
Звання 1915-1917 підхорунжий 2-й сотні 12-го Кубанського пластунського батальйону (РІА), 1943 Генерал-майор Радянська армія
Командування 11 Ігнатьєвський полк (РПАУ), Начальник військ ВЧК Північно-Кавказького округу.
Війни / битви Перша світова війна Українська революція Громадянська війна у Росії

Давидов Марк Тимофійович(1891 — 1957) воєначальник, анархіст надалі більшовик учасник махновського руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 23 квітня 1891 року у козацькій родині батько був писарем в селі Старогнатівка Маріупольського повіту.

До армійської служби працював народним учителем. У період першої світової війни призваний до армії, в 1915 році закінчив Тифлисскую школу прапорщиків, остання посада - підхорунжого 2-й сотні 12-го Кубанського пластунського батальйону. Після повернення додому активно підтримав анархістський рух в Маріупольському повіті але ні в які партії не вступав.

У 1919 році створив і очолив 11 Ігнатьєвський полк який тримав ділянку фронту проти Добровольчої армії генерала Денікіна в районі Маріуполя.[1]

З 1 травня 1919 року до середини червня 1919 року - начальник штабу 2-ї бригади 1-ї повстанської дивізії ім. батька Махна. У червні 1919 року Ворошилов доручив Макару сформувати бригаду з неозброєних махновців. Він затвердив запропонованих Давидовим командирів полків: Бондаренка, Тахтамишева, Петренка (Платонова).[2] У липні 1919 року загони Давидова разом з Тахтамишевим влилися в 14 -у радянську армію і відступили на північ за межі Донбасу.[3]

Потрапивши в Росію став вільним слухачем Військової Академії РСЧА. З 11 серпня 1921 року призначений Начальником військ ВЧК Північно-Кавказького округу. Після війни служив у військах ВЧК, потім начальник штабу 80-ї , воєнрук ряду цивільних навчальних закладів.

Згодом викладав у Військово-господарської академії, комбриг (1940), генерал-майор (1943).

Помер в 1957 р в Санкт-Петербурзі.

Твори[ред. | ред. код]

  • Давыдов М. Т. В партизанах. "Звезда", 1959, № 2, с.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Белаш Виктор - Дороги Нестора Махно. Стр 171
  2. Белаш Виктор - Дороги Нестора Махно. Стр 302
  3. Белаш Виктор - Дороги Нестора Махно. Стр 423