Користувач:Daria.Dov/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закон Петелія та Папірія
Загальна інформація:
Провів закон Гай Петелій Лібон Візол
Дата прийняття: 326 р. до н.е.
Ця стаття стосується Римської республіки

Закон Петелія та Папірія (лат. Lex Poetelia Papiria) — це закон, прийнятий у Стародавньому Римі, він скасовував договірну форму Nexum, або боргову кабалу[1].[2] . Лівій датує закон 326 роком до н.е., під час третього консульства Гая Поетелія Лібо Візола, але Варрон датує закон 313 роком до н.е.[3], під час диктатури сина Поетелія. названий на честь консулів Гая Поетелія Лібона Візола та Луція Папірія Курсора.

Передумови

[ред. | ред. код]

Передумовами слугували повстання плебеїв [4][5]. Але останньою краплею для прийняття закону стала історія юнака Гая Публія, який віддав себе у рабство Луціо Папіріо через борг свого батька[6].

(1) У цьому році [326 р.] простий народ немов заново знайшов свободу, тому що боржників перестали віддавати в кабалу. Приводом до зміни законодавства послужило поєднання в одному лихварі розпусності з винятковою жорстокістю; (2) звали його Луцій Папірій. Коли Гай Публілій віддав йому себе в рабство за батьківські борги, то молодість юнака і його краса викликали в господаря не співчуття, а бажання зганьбити юнака. (3) Він вважав, до речі, що юність хлопця була доплатою до боргу, і спочатку спробував спокусити юнака непристойними речами, а потім, побачивши його презирство до розпусти і глухоту до всіх умовлянь, став погрожувати, залякувати, щоразу згадуючи про його жалюгідну долю; (4) нарешті зрозумівши, що юнак не стільки думає про теперішню свою долю, скільки про те, що він був вільнонародженим та лихварем, Папірій наказав роздягнути його і висікти. (5) Коли пошматований різками юнак вирвався на вулицю, звинувачуючи лихваря в розпусті і жорстокості, то на форумі (6) зібрався величезний натовп народу, що був повний обурення низьким злочином Папірія. Крім цього, народ був сповнений тривоги за свою долю і долю своїх дітей. Звідти натовп повалив у курію. (7) Коли раптове хвилювання народу змусило консулів скликати сенат, кожному батькові, при вході в курію, люди кидалися в ноги і показували на посмуговану спину хлопця. (8) В той день мерзенне нехтування правами однієї людини призвело до падіння кайданів боргової кабали і консули отримали наказ винести на народні збори закон, що дозволяє тримати в колодках або кайданах, аж до сплати боргу , тільки тих, хто заслужив покарання за заподіяний збиток.

— Тит Лівій[7]


Суть закону Петелія та Папірія

[ред. | ред. код]

Закон Петелія та Папірія (лат. Lex Poetelia Papiria) пом'якшував міри примусового стягнення (Nexum): заборонив вбивати, продавати в рабство, тримати в кайданах і в домашніх в'язницях неоплатних боржників, поки вони не відпрацюють борг ( як це дозволялося Законами ХІІ таблиць)[8]. Продати боржника у рабство тепер можна було виключно за вироком суду присяжних [9]. Закон надавав боржнику право зберегти особисту свободу за допомогою відпущення кредитору свого майна, причому боржник зобов'язаний був присягатися про свою неспроможність. Закон став дійсно принципово важливим, і ознаменував так званий "початок нової свободи плебеїв".

За взяті в борг гроші відповідає майно боржника, але не його тіло. Так звільнили від кабали боржників і заборонили надалі їх кабалити.

— Тит Лівій[7]

Проведення закону

[ред. | ред. код]

Провів закон Гай Петелій Лібон Візол, який два рази обирався консулом у 346 р. до н.е. та у 326 р. до н.е. І під час другого консульства він провів закон Петелія та Папірія (лат. Lex Poetelia Papiria). Таким чином у боржника з'явилася можливість зберігати власну свободу[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Катерина Вірлуве ( реж. ) і Стефан Бурден, Рим, народження імперії: від Ромула до Помпея 753-70 до н.е. J.-C , Париж, Editions Belin , зб. «Стародавні світи»,2020 рік, 796 с. ( ISBN 978-2-7011-6495-3 ) , гл. 11 («Від міста-держави до «Світової імперії»), с. 579-582.
  2. ↑ A. Arthur Schiller (1978). Roman Law: Mechanisms of DevelopmentRoman Law: Mechanisms of Development. Walter de Gruyter. pp. 209–. ISBN 978-90-279-7744-1.
  3. ↑ Varro , From the Latin Language , VII, параграф 105.
  4. ↑ Кузищин В. И. «История Древнего Рима». — М.:"Высшая школа", 2000 — С. 56—59
  5. ↑ Аппіан. Громадянські війни, 1.8
  6. ↑ Puente y Franco, Antonio de; José Francisco Díaz. Historia de las leyes, plebiscitos y senadoconsultos más notables des de la fundación de Roma hasta Justiniano.History of the most notable laws, plebiscites and senateconsultations des from the foundation of Rome to Justinian
  7. ↑ а б Історія Риму від заснування міста"(VІІІ, 28).
  8. ↑ Biblioteca Augustana Dotze taules Tabula VI
  9. ↑ Ковалев С. И. «История Рима: курс лекций». — Л.:Изд-во Ленинградского государственного отдела ордена Ленина университета, 1948 — С. 77—100
  10. ↑ Cornell, T,J., The Beginnings of Rome, pp. 339—340

Література

[ред. | ред. код]
  • Римська держава за царів і під час республіки (753-27 рр. до н. е.) - історія та інституції - Мирослава Міркович; Файл, 2002
  • Імре Молнар, Ева Якаб: Римське право , Leges, Diligens, 2008, ISBN 963-00-8225-X
  • Ковалев С. И. «История Рима: курс лекций». — Л.:Изд-во Ленинградского государственного отдела ордена Ленина университета, 1948
  • Кузищин В. И. «История Древнего Рима». — М.:"Высшая школа", 2000
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Daria.Dov/Чернетка&oldid=39516961