Користувач:Matliak Anastasiia/Чернетка

Категорія:Економісти

Роберт Джосеф Барро (англ. Robert Joseph Barro) - американський макроекономіст, професор економіки Гарвардського університету імені Пола М. Варбурга. , старший науковий співробітник Гуверівського інституту Стенфордського університету. Вважається одним із засновників нової класичної макроекономіки. Він є автором багатьох книг та понад 300 статей в наукових журналах. Народився 28 вересня 1944 року в Нью-Йорку.

Академічна кар'єра

Після закінчення середньої школи, Барро вступив до Гарвардського університету, де отримав ступінь з бакалавра з економіки 1965 року. Продовжив навчання в Гарвардській школі бізнесу, де отримав ступінь магістра з бізнесу в 1966 році, а також ступінь доктора філософії з економіки в 1970 році. Під час студентства Барро був лібералом, на його думку, для вирішення будь-якої проблеми повинен втрутитися уряд, пізніше став прихильником думки, що свобода є основним принципом. 1970 року приєднався до факультету економіки Массачусетського технологічного інституту (МІТ), також працював у Чиказькому та Гарвардському університеті. Роберт Барро співредактор Гарвардського щоквартального журналу економіки, у минулому - президент Західної економічної асоціації і віце-президент Американської економічної асоціації.

Економіст відомий своїми дослідженнями у галузі макроекономіки, економічного зростання та економіки розвитку, а також своїми внесками до економіки поведінки та економіки релігії. Однією з найвідоміших праць є "Макроекономіка: теорія та політика", яка вперше була опублікована в 1978 році. Барро розглядає такі питання: загальна роль макроекономічних політик в економічному розвитку, політика стабілізації, монетарна політика, включаючи вплив грошей на ціни, фіскальна політика, міжнародні економічні відносини. Ця книга стала основним підручником з макроекономіки для студентів та вчених по всьому світу. Іншою важливою працею є "Раціональні очікування та теорія змінної інфляції", опублікована в 1978 році. У цій книзі економіст висунув ідею, що рівень інфляції залежить від очікування населення та їх раціональності.

Популярні публікації: "Are Government Bonds Net Wealth?"(1974) - у цій статті Барро запропонував концепцію еквівалентної фінансової підтримки, згідно з якою фінансова підтримка уряду висувається у формі державних боргів, які вирівнюють виплати між поколіннями. "Rational Expectations and the Theory of Economic Policy" (1976) - у цій статті започаткував теорію раціональних очікувань, згідно з якою люди здатні прогнозувати майбутнє, використовуючи інформацію, яка доступна зараз. "Barro-Gordon Model of Rules vs. Discretion"(1989) - у цій статті Барро разом із Робертом Гордоном висунув модель "правил проти дискреційні", згідно з якою краще застосовувати правила, а не дискреційні політики, для досягнення макроекономічної стабільності. "The Ricardian Equivalence Theorem" (1989) - сформулював теорему Рікарді, згідно з якої збільшення державного боргу не має ефекту на споживання, оскільки населення очікує, що буде змушене платити більше податків у майбутньому. "Economic Growth in a Cross Section of Countries" (1991) - у цій статті Барро досліджує фактори, які визначають рівень економічного зростання в різних країнах, зокрема роль грошей, освіти та капіталу.

Барро є автором теорії економічного зростання, у якій він досліджує, як країни можуть досягти сталих темпів економічного зростання. Його дослідження показали, що країни, які інвестують у людський капітал, такий як: освіта і здоров'я, мають вищий рівень економічного зростання. Досліджував роль монетарної політики уряду в регулюванні економіки. Він вивчав вплив інфляції та валютних курсів на економіку та ринок праці, ще одним предметом дослідження була поведінкова економіка.

У 2017 році економіст пояснював прийняте урядом рішенням про зниження податків. Барро казав: "Я вважаю самоочевидним, що прискорення зростання економіки краще уповільнення", бо "мільйони людей отримують вигоди від підвищення темпів економічного зростання, яке зазвичай супроводжується збільшенням зарплат та зниженням рівня безробіття, а це особливо корисно для тих, хто найбільше потребує".

Барро вважає, що кейнсіанський мультиплікатор менше одиниці. Він вважає, що з кожним доларом, який уряд позичає та витрачає, витрати в інших частинах економіки зменшуються майже на стільки ж.

Разом з Ксав'є Сала-і-Матіном ідею остаточного зближення декілька регіонів країни до однакового рівня життя. Вони грунтувались на прикладі південних штатів Сполучених Штатів, які між 1880 і 1980 роками поступово наздоганяли північні штати зі швидкістю приблизно 2-3% на рік.

Варто зауважити, що Барро був відвертим противником стимулювання витрат, називаючи законопроект Обами про стимулювання "сміттям" і "найгіршим законопроектом з 1930-х років".

Книги

У науковому надбанні Барро є такі книги:

• "Economic Growth" ("Економічний зріст") - 1995 рік, співавторство з Х.Сала-і-Мартін;

• "Nothing is Sacred:Economic Ideas for the New Millenium" ("Ніщо не є святим: економічні ідеї для нового тисячоліття" - 2002 рік;

• "The New Economics of Human Behaviour" ("Нова економіка людської поведінки");

• "Getting It Right: Markets and Choices in a Free Society" ("Розуміння економіки: ринки та вибір у вільному суспільстві") - 1997 рік;

• "Determinants of Economic Growth' ("Детермінанти економічного зростання") - 1996 рік;

• "Intermediate Macroeconomics" ("Макроекономіка середнього рівня") - 2007 рік;

• "Determinants of Democracy" ("Детермінанти демократії") - 1997 рік;

• "Macroeconomics: A Modern Approach"("Макроекономіка: сучасний підхід") - 2007 рік ;

• "The Wealth of Religions: The Political Economy of Believing and Belonging" ("Багатство релігій: політична економія віри та приналежності.") - співавторство з Рейчел Макклірі, 2019 рік;

• "European Macroeconomics"("Європейська макроекономіка") - співавторство з Вітторіо Гріллі, 1994 рік;

• "Intermediate MACRO" - 2009 рік;

• "Macroeconomics" ("Макроекономіка") - 1984 рік;

• "Money, expectations, and business cycles" ("Гроші, очікування та бізнес-цикли ") - 1981 рік;

• "Crises of Governments: Ongoing Global Financial Crisis and Recession" ("Кризи урядів: поточна світова фінансова криза та рецесія") - 2011 рік;

• "Education Matters: Global Schooling Gains from the 19th to the 21st Century" ("Освіта має значення: Глобальні досягнення шкільної освіти з 19 по 21 століття.")- співавторство з Йонг-ва Лі, 2015 рік.

Нагороди

Роберт Барро отримав багато нагород і визнань за свою роботу. Ось деякі з них:

• Стипендіант Економічного товариства, обраний у 1980 році.

• Стипендіант Гуггенхайма.

• Почесний член Американської економічної асоціації.

• Член Економетричного товариства.

• Золота медаль з економіки університету Колумбії, 1997 рік.

• Премія в галузі економіки ім. Хуана Карлоса І , 2003 рік.

Цитати

• «Пізніше я дізнався, що економічне міркування — це не просто математика, її можна застосувати до широкого спектру соціальних проблем. Тепер я думаю, що жодні форми соціальної взаємодії, включаючи релігію, кохання, злочинність і вибір народжуваності, не захищені від влади економічних міркувань. Отже, навіть широко поширені переконання — наприклад, що краса — це нелегітимна ознака працівника або що демократія важлива для економічного зростання — не є священною істиною і підлягають аналізу» - "Nothing Is Scared (2002)

• «Кейнсіанська економіка — теорія переходу до економіки для тих, кому подобається, що уряд контролює економіку — займає перше місце в поточних дебатах щодо пакетів фіскального стимулювання. Наприклад, у справжньому кейнсіанському дусі міністр сільського господарства Том Вілсак нещодавно сказав, що талони на харчування є «економічним стимулом» і що «кожен долар пільг генерує 1,84 долара в економіці з точки зору економічної діяльності». Багато спостерігачів можуть побачити, як ця ідея — що можна чарівним чином повернути більше, ніж вкладено — суперечить тому, що я називатиму «звичайною економікою».

• «Якщо ми поглянемо далі питання монетарної ненейтральності, то ми знайдемо сфери макроекономіки, які використовують раціональні очікування і в яких останнім часом було досягнуто важливого прогресу» - "Rational Expectations and Macroeconomics in 1984".

Особисте життя

Роберт Барро одружений на Рейчел МакКлірі, у шлюбі народилось четверо дітей: два сина і дві доньки. Подружжя спільно працюють у сфері економіки: публікують наукові статті, 2019 році спільно видали книгу. У 2000-х він працювали над впливом релігії на економічне зростання . Барро зауважує, що сильні релігійні переконання радше відіграють позитивну роль в економічному розвитку, але що надто старанне сповідування релігії має протилежний ефект.

Джерела

1. Robert J. Barro . [Electronic resource]. – Mode of access: https: https://scholar.harvard.edu/barro/home

2. Роберт Барро [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.peoples.ru/science/economy/robert_barro/

3. Robert J. Barro [Electronic resource]. – Mode of access: https://www.nber.org/people/robert_barro

5. Баева А. В. Роберт Джозеф Барро как основатель «новой классической макротеории» Архивная копия от 8 октября 2022 на Wayback Machine // Научные исследования экономического факультета. Электронный журнал. Том 9. Выпуск 1.