Користувач:Prager~ukwiki/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

{{CEE Spring 2016|користувач= Prager~ukwiki |тема= Суспільство |країна= Чехія |


Цимрман Яра[ред. | ред. код]

Яра Цимрман – вигаданий персонаж, уособлення «універсального чеського генія», який придумали Їржі Шебанек, Ладіслав Смоляк і Зденек Сверак.

Вперше про Яру розповіли 16 жовтня 1966 р. у передачі «Винарня у Павука»https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%85%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE . Того ж року автори персонажу заснували «Театр Яри Цимрмана» і почали творити його біографію – «генія в усіх сферах життя». Образ Я.Цимрмана має величезний вплив на сучасну чеську культуру, він – один з найпопулярніших у народі персонажів. У опитуванні «Найвидатніший чех» у 2005 р. Цимрман здобув дуже велику кількість голосів, проте в фіналі національного конкурсу його кандидатуру все ж таки виключили як художній образ, а не реальну людину. Ярі присудили лише почесну премію і до сотні видатних земляків не включили. У 2010 р. Я.Цимрман знов довів власну унікальність – в конкурсі «Сім чудес Чехії» його визнали головним дивом країни (обидва конкурси організувало https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F).

Яра Цимрман, автобюст.

Фото Станіслава Єлена з виставки в м. Їндржихув-Градец, 2006

Вміст[ред. | ред. код]

1. Творче опрацювання образу

1.1. Його створення

1.2. Мистецькі форми

2. Біографія Цимрмана

2.1. Справи Цимрмана

2.2. Його патріотизм

2.3. Винайдення спадщини

3. Значення і резонанс

3.1. Перемоги в конкурсах

3.2. Об'єкти названі на честь Цимрмана

3.3. Алтайська експедиція Цимрмана

3.4. Поштові марки

3.5. Пам'ятні медалі

4. Посилання

5.    Примітки

6. Література

7. Посилання

Перша новина про чеського “велетня” Яри Цимрмана з’явилась саме на Чехословацькому радіо 16 жовтня 1966 року в гумористичній передачі «Безалкогольна винарня у Павука». Тоді він був представлений як скульптор, який безуспішно виставляв у надувному павільйоні твори попередньо здеформовані паровим катком. Ту передачу вів Зденек Сверак. За мотивами вигаданого Яриного життя і творчості створена основна частина репертуару театру Яри Цимрмана.

Прізвище Цимрману придумав, ймовірно, Їржі Шебанек, якому сподобалось почуте в одній з радіопередач прізвище хокеїста Цимрмана з м. Хомутов. Ім’я «Яра» було додано згодом, аби викликати враження енергійності, заповзяття образу («jaro» чеською мовою «весна»). Головними прототипами персонажу автори називали відомого художника і популяризатора новацій з м. Добрушка Алоїза Беера (1833-1897), моравського письменника і поета Вацлава Свободу Плумловського (1872-1956), викладача гімназії, філософа-аматора і дивакуватого винахідника Якуба Грона «Метановського» (18401921), мандрівника і авантюриста Яна Ескімо Велзла (18681948).

Мистецькі форми[ред. | ред. код]

Ідея про заснування Театру Яри Цимрмана виникла в Їржі Шебанека, якого підтримали його друг Мілон Чепелка разом з Ладіславом Смоляком і Зденеком Свераком. В жовтні 1966 р. відбулась прем’єра: до запланованої п'єси «Акт», що була надто короткою для повноцінної вечірньої вистави, додали виступ акторів, які інсценували «лекцію» про Я.Цимрмана. Відтоді така лекція є неодмінною частиною всіх вистав театру і має значний успіх. Актори досягли вдалої стилізації образу фахівця (вченого), який зі сцени інтерпретує справу «майстра» як частину загальносвітового наукового пошуку. Найвідомішими авторами життєпису Яри є Л. Смоляк і З.Сверак. Незалежно від них працював присвячений Ярі «Салон Цимрман» Їржі Шебанека. В 1969 р. з’явився псевдодокументальний твір «Слід веде до Ліптакова» авторства Їржі Шебанека і Карела Велебного.

Театр Яри Цимрмана у празькому районі Жижков, 2011

У 1983 р. Л. Смоляк і З. Сверак на студії «Баррандов» створили успішну кінокомедію «Яра Цимрман, лежить, спить», яка внесла життя і справи «Майстра» в реальний історичний контекст. Комедія «Непевність сезону» 1987 р. тих же авторів зазирнула за куліси театральної трупи, що готує прем'єру нової вистави і водночас мусить впоратись з втручанням у творчість комуністичної влади.

Біографія Цимрмана[ред. | ред. код]

Автори літературного персонажу "Яра Цимрман", насамперед, вищезгадані творці Театру Яри Цимрмана разом з Їржі Шебанеком впродовж багатьох років витворили окремі сторони життя свого героя. За їх твердженням, Яра народився у Відні між 1869 та 1874 роками. Його батьком був чех, кравець Леопольд Цимрман, матір'ю – австрійська актриса Марлен Елінкова. Яра завжди прагнув бути чехом, про що свідчить останній запис з його щоденника, де він висловлює бажання «побачити свою батьківщину Богемію». Репертуар Театру Яри Цимрмана доводить, що він був одним з найвидатніших чеських драматургів,поетів, музикантів, педагогів, мандрівників, філософів, винахідників, науковців, криміналістів і спортсменів свого часу.

Памятна дошка "чеському генію" Ярі да Цимрману в празькому районі Виногради

Справи Цимрмана[ред. | ред. код]

Саме Яра Цимрман запропонував американському уряду проект Панамського каналу разом з лібрето однойменної опери [- ця опера така ж достовірна, як і всі справи Яри]. Він безкорисно допомагав праці світових титанів - подружжю Кюрі, яким на власній спині наносив до погребу 540 відер урану. Професорові Франтішеку Буріану асистував у його перших пластичних операціях. Томасу А. Едісону на патроні його першої лампочки приробив «пупок».

Гюставу Ейфелю роздобув у Парижі найману квартиру. Йозефу Вацлаву Сладеку відредагував початкову, «надто хтиву» кінцівку його знаменитого вірша Lesní studánka ("Ліс навесні"). Схвалив нову книгу оповідань А. Чехова та погноїв йому добривами вишневий сад, порадив письменнику писати саме про трьох сестер, бо "дві сестри - це замало".

Яра створив філософію екстернізму. Як завзятий природознавець відкрив магнітний монополь, це відкриття однак було забуто, бо "економісти 20 століття змінились" [ймовірно, гра слів: «монополь» як фізичний термін і «монополія» - економічний].

Вигадав назву для «сніжної людини» - «Яти», яку англійці пізніше перекрутили і перетворили на «Єті». Винайшов також CD (Cimrmanův disk), знову винайдений вже 1979 р. і названий компакт-диском.

Замість нинішнього полікарбонату Цимрман завжди використовував екологічний бджолиний віск. Серед винаходів Яри також – роздільний купальник (бікіні), незбиране молоко, ідея Інтернету та чимало ін. Його проникливі наукові фантазії характеризує ще одна думка:

«Майбутнє – належить алюмінію»

– Яра да Цимрман.

Серед безсмертних справ генія також міст вантажопідйомністю 23 тони з дерев'яними кріпленнями та найдовша в світі опера – семигодинна фреска «Proso».

Цимрман здобув рекордно велику кількість голосів у національному опитуванні «Найвидатніший чех», але був виключений з остаточного списку і отримав лише почесну премію. В 2010 р. Яра зібрав найбільше голосів у телевізійному конкурсі «Сім чудес Чехії», де обійшов навіть Карла ІV, контактні лінзи і чеське пиво. В липні 2007 р. сайт idnes.cz проводив опитування читачів про можливого конкурента Вацлаву Клаусу на посту президента Чеської республіки, в якому Я. Цимрман за кількістю голосів посів друге місце, поступившись лише Карлу Шварценбергу (після того редакція вилучила Яру зі списку). Чудо Цимрмана очевидно: як на літературний персонаж він має шалену популярність, а для багатьох чехів всерйоз чи жартома Яра є дуже бажаною альтернативою цілком реальним історичним фігурам.

Об'єкти названі на честь Цимрмана[ред. | ред. код]

Астероїд, відкритий чеським астрономом у 1996 р., був названий «ЯраЦимрман» (науковці з'ясували, що це космічне тіло потрапляло в телескопи ще в 1970-х рр., але потім «загубилось», подібно до «призабутого» людством генія Яри). Ім'я Яри носять кілька вулиць в чеських містах і селах Брно, Оломоуц,Розтоки, Стара Гута, Куніце, Гомоле, Горшовськи-Тин, а в Ліпніку над Бечвоу на честь Цимрмана назвали набережну, біля якої немає жодного водоймища. 17 червня 2007 р. у містечку Бржезов над Світавою в присутності творців персонажу Зденека Сверака, Ярослава Вейгеля і Мілона Чепелки урочисто відкрили т.зв. «Добре приховану спостережну вежу Яри Цимрмана. Іменем Яри також названі ймовірно найнижча в світі оглядова вежа в містечку Семілі та маяк у цілковито суходільному Пржіховіце. У червні 2010 р. статую «Яра Цимрман у тумані» урочисто відкрили в кінотеатрі «Jas» (чеською - «світло», «блиск») у містечку Танвальд. З того часу кінотеатр називається «Kino Jas Járy Cimrmana».

"Суходільний" маяк Яри Цимрмана

В 2002 р. зоолог Владімір Вогралік назвав на честь Я.Цимрмана підвид "мишака уральського” (“миші лісової малої") – Apodemus uralensis cimrmani, який зустрічається в північно-західній Чехії. Серед хребетних тварин це єдиний для країни ендемічний вид. Ім'я Цимрмана також отримав чорний скорпіон з Південно-Східної Азії Heterometrus cimrmani, описаний чеським дослідником Франтішеком Коваржиком у 2004-2005 рр.

Алтайська експедиція ЦимрманУ серпні 2007 р. чеська гірська експедиція “Altaj Cimrman” піднялась на безіменну гору заввишки 3610 м (розташована неподалік г. Бєлуха – найвищої точки Алтаю). Серед членів експедиції були й актори Театру Яри Цимрмана. Учасники сходження звернулись до місцевої влади з проханням назвати вершину на честь Цимрмана. Клопотання задовольнили і гора отримала ім'я на вшанування чесько-алтайської дружби (місцеві активісти висловили обурення таким рішенням, на їх думку, гора має власну, місцевого походження назву).

Поштові марки[ред. | ред. код]

В листопаді 2014 р. Чеська пошта надрукувала марки номіналів А та Z (13 i 30 крон відповідно). На марках вміщено вигаданий портрет Яри Цимрмана з підписом «Одне з 136 можливих облич Яри Цимрмана – винахідника круглої марки». Автором цього проекту був один з акторів Театру Яри художник Ярослав Вейгель, а графічний портрет створив його син Міхал. То була перша в історії чеської пошти марка округлої форми.

Пам'ятні медалі[ред. | ред. код]

У жовні 2013 р. Чеський монетний двір викарбував пам'ятну медаль до 45-річчя Театру Яри Цимрмана. Авторами медалі є Ярослав Вейгель і Мілан Сіпена. Вона була випущена в дуже обмеженій кількості: лише 500 штук із золота, 1000 срібних та 2000 латунних. Частина коштів від реалізації медалі була надана “Фонду “Хартія 77”.