Користувач:Yarik185/100 карбованців
Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI—XVIII століть
В основу ескізу грошового знака у 100 карбованців Г. Нарбут поклав різні мотиви народної творчості. В майбутньому майстер, виготовляючи еталони інших купюр, продовжив цю традицію. Художник не копіював вже існуючі світові зразки знаків, а створив особливий, глибоко національний витвір мистецтва. Проте, коли знак у 100 карбованців було надруковано, Г. Нарбут сам ледь зміг його впізнати через відверто низький рівень поліграфії.
Хоча замовлення розмістили у кращій по тих часах київській друкарні Кульженків, відтворити кольорову гаму не вдалося через відсутність потрібних фарб. Поліграфічна база перебувала тоді у глибокій кризі. Бракувало обладнання, верстатів, барвників, паперу необхідної якості. Тому довелося при виготовленні банкнот використовувати папір доброї якості, хоча й без водяних знаків. В народі гроші одержали спочатку назву «кульжинок», за прізвищем власника друкарні, а згодом їх назвали «горлинками» через схожість орнаменту до традиційної вишивки на українському жіночому одязі.
На[1] аверсі центральне місце займає головний декоративний елемент — картуш, з усіх восьми боків обвитий вишуканим рослинним орнаментом у стилі українського бароко. У центрі картуша – зображення старовинної емблеми часів Київської Русі, знак князя Володимира Великого – тризуб білого кольору. Середній зуб тризуба увінчаний хрестом (у класичному варіанті, без хреста, тризуб фігурує на всіх наступних випусках грошових білетів). Присутність хреста викликала чимало суперечок при обговоренні зразка купюри (прихильники затвердженого варіанту доводили, що на княжих монетах «златниках» та «срібляниках» хрест не має до тризуба ніякого відношення, що початок напису по краю монети знаходиться якраз над тризубом, над хрестом напис: «Державний Кредитовий Білет» і позначка номіналу – «сто карбованців». Цифри заквітчано. Нижче напис: «1 карб, містить 17,424 долі щирого золота». По боках восьмикутника два овали: у лівому — теж зображення тризуба, у правому — зображення лука-самостріла (або куші чи арбалету) – старовинного Київського герба. Під картушем ініціали автора «Г.Н.». Тільки в тексті на аверсі автор вжив дев’ять варіантів оригінального шрифту.
На реверсі купюри поле білету замкнене у прямокутник. В центрі велика стилізована цифра «100», вкрита рослинним орнаментом, і малюнок «килими». Обабіч цифри, по краях білета, розташовані віньєтки з візерунками у народному стилі.
Особливістю реверсу купюри є напис вгорі російською і польською мовами: «сто карбованців» та «sto karbowancow», а під «килимами» зазначення номіналу єврейською (іврит), відповідним шрифтом. У такий спосіб УНР виказувало толерантне ставлення до культури та потреб національних меншин України.
Тобто, виготовиш ескіз всього лиш однієї купюри, автор і показав історію і традиції українського народу і, можна сказати, задобрив інші народи і держави. Це був дуже розумний і стратегічний крок. І невідомо чи це була задумка самого автора чи йому «підказали» так зробить.
Над цифрою «100» напис в картуші: «Державні Кредитові Білети Української Народної Республіки забезпечуються державним майном Республіки, а саме: надрами, лісами, залізницями, державними прибутками, в тому числі прибутками з монополії цукру та інших монополій». У нижньому лівому куті в картуші напис: «Державні Кредитові білети Української Народної Республіки ходять нарівні з золотою монетою» (царського карбування – Авт.). Паралельно, у правому куті, праворуч — напис: «За фальшування Державних Кредитових білетів винуваті караються позбавленням прав і каторгою».
Перший грошовий знак номіналом у 100 карбованців було надруковано на папері без водяних знаків. Його розміри 103х168 мм. Папір і фарби купюр не відповідали усталеним стандартам: кольори на аверсі тьмяні, приглушені, коричнево-жовтуваті, на реверсі – зеленувато-сині. Білет у 100 карбованців став першим кроком на шляху до фінансової незалежності України.
Література[ред. | ред. код]
- Гага С.В. — національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Центр наукової реставрації та експертизи -Перші грошові знаки – творчий внесок Г. Нарбута в історію незалежної України початку ХХ ст.
- Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки (березень 1917 р. — квітень 1918 р.) Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук (ГАЙ-НИЖНИК Павло Павлович) Київ — 2008
- Український інститут національної пам»яті[2]
- Гай-Нижник П. Експедиція заготовок державних паперів і Х. М. Лебідь-Юрчик — установа і людина, що творила грошову систему України // Фінанси України. — 2008. — № 4.
- Історична правда - Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші республіки