Користувач:Yula20/Каховський, Михайло Іванович
| Yula20/Каховський, Михайло Іванович | |
|---|---|
 | |
Нині на посаді |
Михайло Іванович Каховський (Коховський, рос. Каховский Михаил Иванович; 1788—1840) — російський військовий діяч і державний службовець, цивільний губернатор Слобідсько-Української губернії (1829—1833). Дійсний статський радник.
Представник польської дворянської родини Каховських (Коховських) або Нечуй-Каховських, які проживали у Смоленській губернії.
Народився в 1788 році у Духовщинському повіті у подружжя Івана Тимофійовича Каховського та Агафії Андріївни Храповицької.
В 1806 році закінчив Гродненський (Шкловський) кадетський корпус[1]. В чині прапорщика Калузького мушкетерського полку взяв участь в боях російсько--пруссько-французької війни 1806—1807 років. Учасник російсько--шведської 1808—1809 років, вітчизняної 1812 року воєн. Про закордонні походи російської армії 1813—1814 років залишив спогади у щоденнику (Записки генерала Каховского о походе во Францию в 1814 году // «Русская старина». —1914. — № 2,3).[2]
До початку війни 1812 року Каховський отримав чин майора, був кавалером ордену Св. Володимира 4-го ступеня з бантом. Начальник штабу[3] генерала П. Х. Вітгенштейна, Каховський відзначився під час боїв при Клястицях, брав участь у Смоленській битві, боях за Полоцьк, битві на Березині, був поранений. За бойові заслуги отримав чин полковника і орден Св. Анни 2-го ступеня з діамантами. У вересні 1813 року нагороджений орденом Св. Георгія, золотою зброєю, орденом Св. Володимира 3-го ступеню, пруським орденом «Pour le Mérite»[4]
 |
Ця сторінка користувача в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Yula20 (внесок, журнали) о 11:41 UTC (2053948 хвилин тому). |
З 1815 року у відставці. У 1826 році обраний очільником дворянства Юхновського повіту Смоленської губернії.[5] За рекомендацією І. І. Дибича Микола I запропонував йому чин генерал-майора і командування бригадою, але Каховський відмовився. Тоді він був призначений з 12 березня 1829 року цивільним губернатором Слободсько-Української губернії. За боротьбу з холерою Михайло Іванович отримав орден Св. Анни 1-го ступеня. Однак згодом неодноразово відмічалася відсутність порядку у губернському Правлінні: «В Казенной палате обнаружилось, — как доносил прокурор, — банкротство. Подрядчики и поставщики казны брали в три дорога, потому что не имели возможности получать из Казенной палаты следуемого им по контрактам. Город содержался в отвратительных санитарных условиях. Полиция, покровительствуемая губернаторским братом, состоявшем при Каховском в должности чиновника особых поручений, брала взятки и позволяла себе всякие злоупотребления»[6]. У 1833 році під час ревізії сенатора Мечникова відсторонено від посад та віддано до суду низку чиновників губернського правління. Каховський через хворобу доручав виконувати власні обов'язки або віце-губернатору Б. І. Пестелю, або голові Кримінальної палати; 29 вересня 1833
року «тимчасовим військовим губернатором з управлінням цивільною частиною» був призначений О. П. Нікітін, М. І. Каховський був звільнений від посади губернатора і зарахований до Міністерства юстиції, однак невдовзі остаточно пішов у відставку. Оселився у власному #маєтку в Смоленькій губернії, де #і помер у 1840 році.[7]
Про рід Каховських є згадки у родовідних книгах (частини II та VI) декількох губерній - Смоленській, Казанській, Могилевській, Саратівській.
- ↑ Его отец, также окончил этот корпус вместе со своим братом Петром (1786)
- ↑ Рукописи хранятся в РГАЛИ: Ф. 1598[недоступне посилання з Август 2019].
- ↑ Мягков, Михаил (2014). Полководцы 1812 года. Книга 1. Кутузов Михаил Илларионович, Барклай-де-Толли Михаил Богданович, Багратион Петр Иванович, Витгенштейн Петр Христианович, Аракчеев Алексей Андреевич, Винцигероде Фердинанд Федорович. с. 14. Процитовано 31 липня 2020.
- ↑ Кибовский А. Портрет полковника Каховского // «Родина». — 2002. — № 8. — С. 120—121.
- ↑ «О Дворянских и Купеческих выборах по Смоленской Губернии. на трехлетие с 1826 года» (РГИА. — Ф. 1286. — Оп. 4. — Д. 562б)
- ↑ Багалей Д. И., Миллер Д. П. История города Харькова за 250 лет его существования. — Харьков, 1912. — Т. 2. — С. 194.
- ↑ Потрашков С. В. Герои 1812 года на Харьковщине.
- Биографические сведения о воспитанниках Шкловского, Гродненского и Смоленского кадетских корпусов. Каховский Михаил Иванович
- «К нам едет ревизор»
- Записки генерала Каховского о походе во Францию в 1814 году / сообщ. Б. В. Каховский // Русская старина. – 1914. – Т. 157. – №2. – С. 444 – 462
[[Категорія:Харківські губернатори]] [[Категорія:Дійсні статські радники]] [[Категорія:Учасники Франко-російської війни 1812]] [[Категорія:Нагороджені Золотою зброєю «За хоробрість»]] [[Категорія:Вікіпедія:Статті з іншим значенням на Вікіданих]] [[Категорія:Кавалери лицарського хреста ордена Леопольда (Австрія)]] [[Категорія:Кавалери ордена Червоного орла 2-го ступеня]] [[Категорія:Кавалери ордена «Pour le Mérite»]] [[Категорія:Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня]] [[Категорія:Кавалери ордена святого Володимира 3 ступеня]] [[Категорія:Кавалери ордена Святого Георгія 4 ступеня]] [[Категорія:Померли 1840]] [[Категорія:Уродженці Духовщинського повіту]] [[Категорія:Народились 1788]]