Користувач:Zarazillka/Чернетка
| Ломбардці | ||||
|---|---|---|---|---|
| I Lombardi alla Prima Grociata | ||||
 Титульна сторінка лібрето 1843 | ||||
| Композитор | Джузеппе Верді | |||
| Автор лібрето | Темістокле Солера | |||
| Мова лібрето | італійська | |||
| Жанр | опера | |||
| Кількість дій | 4 | |||
| Перша постановка | 1843 | |||
| Місце першої постановки | театр Ла Скала | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
Ломбардці "I Lombardi alla Prima Crociata" — героїко-патріотична опера Джузеппе Верді на лібрето Темістокле Солера, за мотивами епічної поеми Томаззо Гроссі "Ломбардці в першому хрестовому поході". Була написана лише за 1 рік. Прем'єра першої редакції відбулася 11 лютого 1843 р. в театрі Ла Скала (Мілан). Прем'єра другої редакції "Єрусалим" на французській мові відбулася 26 листопада 1847 р.в Паризькій Королівській Академії музики.
Опера мала величезний успіх та будила в італійцях патріотизм. Хоча постановка опери далась не легко, адже після опери Верді "Набукко" австрійська поліція звернула увагу цензури на нову оперу і Верді довелось редагувати слова молитви "Ave Maria".
Найбільш відомим став хор хрестоносців-визволителів, який пролунав як бойовий клич до боротьби за свободу батьківщини. Опера обійшла всі італійські сцени і ще тісніше зв'язала ім'я Верді з революційним визвольним рухом Італії (Рісорджименто).
Події опери розгортаються в Мілані, Антіохії та в долині Йосафати біля Єрусалиму в епоху першого хрестового походу (1096 - 1099 рр.)
1 картина - площа перед базилікою св.Амвросіо в Мілані. Ніч. Свято примирення.
Пагано каїться перед своїм братом Арвіно за скоїну помилку. Колись два брати боролися за кохання прекрасної Віклінди, проте вона обрала Арвіно, за що Пагано мало не вбив свого брата. За це Пагано багато років провів у вигнанні.
Арвіно пробачає брата. Проте Пагано таємно готує помсту та планує вбити брата і викрасти Віклінду, яка вже є дружиною Арвіно та має дорослу доньку Джизельду.
Віклінда та Джизельда не вірять в розкаяння Пагано. Арвіно попросив їх наввідатись до свого батька лорда Фолько. Віклінда дає обітницю піти разом з донькою в паломництво на Святу Землю, якщо Арвіно залишиться в живих. Джизельда промовляє молитву до Діви Марії. Вночі Пагано з воїнами Пірро нападають на палац. Пагано думає, що вбив Арвіно та вже хоче схопити Віклінду, як перед ним з'являється його брат. Виявляється, що він вбив власного батька. Арвіно хоче вбити Пагано, проте Джизельда постає поміж ними. Пагано знову відправляється у вигнання.
Аччіано - правитель Антіохії та інші правителі Святих земель, воїни, народ молять Аллаха про перемогу над хрестоносцями. Софія (дружина Аччіано) таємно сповідує християнство, а її син Оронте закоханий в полонянку Джизельду і признається в цьому своїй матері. Софія вірить, що кохання приведе сина до християнства.
Відлюдник (Пагано) чекає приходу хрестоносців на чолі з Арвіно та збирається допомогти їм завоювати Антіохію та звільнити Джизельду з полону. До відлюдника приходить Пірро (який став мусульманином та тепер обороняє стіни Антіохії), щоб покаїтись. Пагано відпускає гріхи Пірро та наказує йому вночі відкрити хрестоносцям ворота в Антіохію.
Джизельда молитьтся до покійної матері (Арія "Oh madre, dal cielo") в той час, як рабині з гарему насміхаються над її коханням до Оронте. Несподівано з криками вбігає Софія та повідомляє, що її чоловіка та сина вбив Арвіано. Джизельда відвертається від батька та стверджує, що це не Юог веде християн, а бажання заволодіти мусульманським золотом. Розлючений Арвіно хапає кинджал, щоб вбити доньку за богохульство, але відлюдник та Софія зупиняють його. Джизельда сходить з розуму
Хрестоносці та паломники оспівують красу Святої землі. Джизельда гуляє неподалік. Несподівано з'являється Оронте в одязі ломбардця, виявляється, що Арвіно його не вбив, а лише ранив. Закохані втікають разом.
Розлючений Арвіно, дізнавшись про вчинок доньки, наказує відлюднику з воїнами наздогнати їх та вбити.
З'являється Джизельда разом з тяжко раненим Оронто. Відлюдник називає їх кохання гріховним та пропонує Оронто прийняти християнство перед смертю, щоб бути разом з Джизельдою на Небесах Оронто помирає на її руках.
Джизельда бачить в своїх мріях Оронто, який каже, що Господь почув їх молитви та хрестоносці переможуть в купелі Сіоламської
Хрестоносц в відчаї та моляться Богу, думаючи, що він покинув їх змученими та спраглими. З'являється Джизельда з відлюдником та повідомляють, що знайшли воду. Всі радіють. Тоді втомивши спрагу кидаюьться в бій
Джизельда з Арвіно зустрічають раненого в бою відлюдника. Він зізнається, що він і є ҐПагано та просить пробачення в брата. Пагано помирає щасливим, а хрестоносці дякують Господу за перемогу.
Після величезного успіху опери "Набукко" в 1842р. Верді набув популярності та визнання в Мілані. «Це була та опера, з якої і почалось моє життя як художника», - згадував Верді. І в цьому ж році імпресаріо театру Ла Скала - Мереллі замовляє в Верді ще одну оперу, лібретистом якої став Темістоколе Солера, який написав лібрето до "Набкко". На цій опері співпраця Верді з Солера не закінчилась, всього Темістоколе написав 5 лібрето до опер Верді.
Основою для лібретто до опери "Ломбардці" стала епічна поема Томаззо Гроссі, якого називали "Белліні італійської поезії" - "Ломбардці в першому хрестовому поході". Поема була дуже успішною та містила в собі сюжет "Звільнення Єрусалиму" відомого поета XVI ст. Торквато Тассо.
Над оперою Верді працював лише 1 рік. Проте перед постановкою опери зіткнувся з цензурою, яка вимагала забрати всі релігійні процеси та молитви. Верді відмовився редагувати оперу. Проте Мереллі домовився з цензором про постановку та вмовив Верді змінити слова в молитві з 1 дії "Ave Maria" на "Salve Maria". Проблеми з цензурою викликали зацікавленість публіки до опери і вже 11 лютого 1843 року біля театру Ла Скала вишикувалась черга вже за 3 години до прем'єри. Прем'єра пройшла з великим успіхом і стала великою політичною подією.
В 1847 р. для постанавки опери в Парижі, Верді зробив редакцію французькою мовою "Єрусалим"
Надмірна заплутаність лібрето відобразилась на музиці - вона є більш різноманітною навідміну від музики "Набукко". Контрастують теми любвної лірики, яка відображає кохання Джізельди та Оронто і виразні теми, що відображають Пагано-вбивцю та Пагано-відлюдника. Партитура «Ломбардці» не менше, ніж партитура «Набукко», перевантажена міддю і обтяжує оркестр. На шкоду опері йде пристрасть композитора до маршових ритмів. Навіть тема хору небесних духів в видінні Джизельди (четверта дія) йде в русі маршу. За що свого часу критики робили зауваження Верді.
Значне місце в опері займають хорові сцени, їх музика близька до революційних пісень цієї епохи. Сольні та дуетні номери традиційні, проте мало індивідуалізовані.
До найкрвщих епізодів віднсять дует з 3 дії та тріо Джизельди, Оронто та відлюдника.
Найбільшого захоплення учасників викликав хор хрестоносців