Корноухов Микола Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Васильович Корноухов
Kornouhov.gif
Народився 10 (23) жовтня 1903(1903-10-23)
Ніжин
Помер 2 квітня 1958(1958-04-02) (54 роки)
Київ
Поховання
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність науковий працівник
Відомий завдяки будівельна механіка
Alma mater Київський політехнічний інститут
Членство НАН України
Партія КПРС
Нагороди Сталінська премія

Микола Васильович Корноухов (10 (23) жовтня 1903(19031023), Ніжин — 2 квітня 1958, Київ) — вчений у галузі будівельної механіки, академік АН УРСР1951 року, член-кореспондент з 1939 року). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1954), лауреат Сталінської премії (1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 (23 жовтня) 1903 року в місті Ніжині (нині Чернігівської області). Член КПРС з 1941 року. Після закінчення в 1928 році Київського політехнічного інституту працював проектувальником мостів. З 1931 року викладав у Київському інженерно-будівельному інституті1948 року — професор). З 1935 року працював в Інституті будівельної механіки АН УРСР19401944 роках — директор).

З початком німецько-радянської війни, в липні 1941 року Миколу Корноухова було евакуйовано з майже 400-ми академіками, членами-кореспондентами та іншими науковими працівниками Академії наук УРСР до Уфи, столиці Башкирії[1].

Жив у Києві. Помер 2 квітня 1958 року. Похований на Байковому кладовищі.

Наукова робота[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені теорії стійкості конструкцій (стрижнів, арок, плоских і просторових рам і ферм) у межах і за межами пружності. Дав ряд точних і наближених методів розрахунку стійкості як об'єднаного розрахунку конструкцій на міцність і стійкість.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Міцність і стійкість стрижневих систем» Москва, 1949 (Сталінська премія, 1950);
  • «Інтерполяційна-ітераційний метод розв'язання диференціальних рівнянь міцності та стійкості непрізматіческіх стрижнів» у книзі: Збірник праць Інституту будівельної механіки (АН УРСР) № 11, Київ. 1949;
  • «Визначення частот власних коливань вільних рамних систем за методом основних невідомих» у книзі: «Збірник наукових праць Київського інженерно-будівельного інституту» № 9, Київ, 1951;
  • «Особливий випадок втрати стійкості (кінцеві деформації та стійкість найпростішої ферми)» у книзі : «Збірник праць Інституту будівельної механіки» (АН УРСР) № 17, Київ, 1952.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

На будівлі Київського інженерно-будівельного інституту, де з 1931 по 1958 рік працював вчений, встановлено меморіальну дошку.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]