Кракелюр
Кракелю́р (фр. craquelure, від craquelé — «потрісканий», «порепаний»; італ. crettatura) — тріщинки, що з часом утворюються на витворах мистецтва, переважно в олійному живописі, а також на кераміці. Окрім випадків старіння творів мистецтва можливе також свідоме нанесення кракелюру з естетичною метою. Зазвичай під час реставрації кракелюр на картині залишають, втручання реставратора потрібне лише у випадку лущення і обсипання часток фарби.
Штучний кракелюр можна створити за допомогою спеціального кракелюрного лаку, що в процесі засихання утворює дрібні тріщинки. При виробництві кераміки кракелюр утворюється через різні коефіцієнти розширення матеріалів вже під час випалу.
Утворення[ред. | ред. код]
Під час висихання шар фарби зменшує свій об'єм, оскільки леткі розчинники випаровуються. Внаслідок неоднорідності складу фарби, її висиханню та нерівномірному вбиранню основою, виникає розтягуюча напруга. Через неї в перші декілька днів виникають тріщини у верхніх шарах фарби. Довготривалі впливи, так, як деформація основи, хімічні процеси в фарбі, зумовлюють менш передбачуване розтріскування. Загалом фарба з часом стає більш крихкою, що робить її нездатною витримувати навантаження, спричинені факторами навколишнього середовища[1].
Властивості фарби, її товщина, вологість, температура та вік впливають на візерунок кракелюра, його густоту, кут перетину тріщин. Тріщини з часом заповнюються пилом і стають видимими навіть при перпендикулярному падінні променів світла[2].
Кракелюр іноді дозволяє встановити справжність картини та з'ясувати обставини її створення, оскільки картини, намальовані однаковими фарбами в один час тріскаються схожим чином[3]. Кракелюр майже неможливо підробити. Хоча існують способи імітації кракелюра, вони зазвичай досягають однорідних на вигляд тріщин, тоді як справжній кракелюр має тріщини з нерегулярним візерунком[4]. Підробники картин старих майстрів використовували техніку індукованого кракелюру, що потребує формальдегіду та спеціального процесу запікання для створення тріщин на щойно пофарбованій поверхні[5].
У кераміці[ред. | ред. код]
На глазурі, якою покривають кераміку, кракелюр виникає після випалу. Головним чином це спричиняється швидким охолодженням[6]. Навмисний кракелюр використовувався як декоративний ефект і має довгу історію в корейській і китайській порцеляні. Сучасна індустрія декору використовує техніку форсованого кракелюру для імітації давності предметів[5].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Кракелюр на картині «Хлопчик зі стрілою» Джорджоне, близько 1500 р. -
Кракелюр на фрагменті портрета Марії Тюдор Міхеля Зіттова, близько 1514 р. -
На цзіндечженьській вазі, 1723—1735 роки. -
На вазі Еміля Галле, приблизно 1880 р.
,_Schwester_Heinrichs_VIII._von_England_(fragl.)_%E2%80%94_Detail_Hals_%E2%80%94_GG_7046)_Mattes_2022-07-15.jpg)
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Giorgiutti-Dauphiné, Frédérique; Pauchard, Ludovic (14 серпня 2016). Painting cracks: A way to investigate the pictorial matter. Journal of Applied Physics (англ.). Т. 120, № 6. doi:10.1063/1.4960438. ISSN 0021-8979. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Stork, David G. (14 листопада 2023). Pixels & Paintings: Foundations of Computer-assisted Connoisseurship (англ.). John Wiley & Sons. с. 78. ISBN 978-0-470-22944-6.
- ↑ Choraś, Ryszard S. (16 серпня 2012). Image Processing and Communications Challenges 4 (англ.). Springer Science & Business Media. с. 11—12. ISBN 978-3-642-32384-3.
- ↑ Craquelure. www.homeinstitute.com. Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ а б Aging Gracefully. STAIR Galleries (амер.). Процитовано 17 березня 2024.
- ↑ Needham, Joseph; Kerr, Rose; Wood, Nigel (2004). Science and Civilisation in China (англ.). Cambridge University Press. с. 266. ISBN 978-0-521-83833-7.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Craquelure |