Крейсерська війна
Крейсерська війна, торговельне рейдерство (англ. commerce raiding, фр. guerre de course — «війна погоні»; нім. Handelskrieg — «торгова війна») — це форма морської війни, спрямованої на порушення комунікацій противника у відкритому морі насамперед шляхом нападу на його торгові судна, а не на бойові кораблі чи шляхом встановлення морської блокади.[1] Історично інструментами такої війни були менші за основні кораблі крейсери, як спеціально побудовані, так і переобладнанні з торгових суден. У світових війнах 20 століття основним інструментом крейсерської війни стали підводні човни.
Оскільки крейсерська війна дозволяла уникати прямого зіткнення з переважаючими силами противника, це одна з військово-морських стратегій, доступних для слабшої сторони під час війни на морі.
Корсарство[ред. | ред. код]
Історично першим типом крейсерської війни стало використання корсарів. Англійські та голландські корсари атакували іспанські кораблі, що доставляли товари у метрополію ще в 16-му столітті. Команда, власники судна — корсара, а також монарх отримували фінансову вигоду від продажу захоплених кораблів або товарів з них («призи»).
Друга Світова війна[ред. | ред. код]
Крейсерську війну міг використовувати і сильніший противник у протистоянні. У Тихому океані ВМС США діяли як проти японського торгового судноплавства, так і проти з'єднань японського імператорського флоту. Основна частина японського торгового морського флоту була потоплена американськими підводними човнами. До кінця війни лише 12 % довоєнного торгового тоннажу Японії було ще на плаву[2].
Див. також[ред. | ред. код]
- Військово-морська стратегія
- Jeune École (доктрина)
- Заборона доступу на морі
- Флот у наявності
- Панування на морі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Norman Friedman (2001). Seapower as Strategy: Navies and National Interests. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-291-9. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2020.
- ↑ George W. Baer (1996). One Hundred Years of Sea Power. Stanford University Press. ISBN 0-8047-2794-5. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 2 січня 2020.