Крекінг-установка Гейсмар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Крекінг-установка Гейсмар — підприємство нафтохімічної промисловості, яке діє в Луїзіані.

Установка, розташована в районі Гейсмар на південь від Батон-Руж, станом на початок 2010-х років мала потужність біля 600 тис. тонн етилену на рік. В 2013-му на підприємстві внаслідок вибуху котла сталась аварія, яка призвела до загибелі двох осіб та потягнула за собою відновлювальні роботи вартістю 100 млн доларів США.

На той час внаслідок «сланцевої революції» в регіоні з'явились значні додаткові обсяги етану, що міг сепаруватись із природного газу. Це призвело до спорудження різними компаніями численних нових крекінг-установок великої потужності (Сідар-Байу, Бейтаун, Лейк-Чарльз та інші). В той же час, компанія Williams Partners, якій з 1999 року належала установка Гейсмар, вирішила піти шляхом модернізації своїх підприємств. Зокрема, одночасно з ліквідацією наслідків аварії у Гейсмар здійснили інвестиції в розмірі до 400 млн доларів США, внаслідок чого потужність підприємства зросла до 884 тис. тонн етилену на рік. Після цього завод відновив роботу у лютому 2015-го.

Сировиною для роботи установки майже виключно є етан, хоча використовують і його найближчий гомолог пропан (8 %). Це довзоляє окрім основної продукції випускати до 50 тис. тонн пропілену на рік (плюс певну кількість бутадієну).[1][2][3][4] Постачання сировини може здійснюватись з розташованого в тому ж Гейсмар підприємства фракціонування зріджених вуглеводневих газів Тебоне. Іншим шляхом подачі є прокладений в 2012-му етанопровід від розташованої за 70 км на південний схід установки фракціонування Парадіс. Нарешті, в кінці 2014-го, якраз напередодні завершення модернізації, до Гейсмар проклали етанопровід Байу від техаського центру фракціонування Монт-Бельв'ю.

В 2017-му Williams Partners продала свою частку (88,46 %) канадській компанії Nova Chemicals (зобов'язавшись продовжити транспортування сировини через тільки що згаданий Байу). Можливо відзначити, що новий власник виробництва в Гейсмар плануює продовжити інвестиції у нафтохімічну галузь регіону Мексиканської затоки, зокрема шляхом спорудження разом з французькою Total та австрійською Borealis крекінг-установки біля Порт-Артур (Техас).[5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. A Formula for Disaster: Calculating Risk at the Ethane Cracker. FracTracker Alliance (амер.). 8 лютого 2017. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  2. Williams Partners’ Olefins Production Plant, Louisiana - Chemical Technology. Chemical Technology (брит.). Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  3. Williams Partners Announces Process to Explore Monetization of Geismar Olefins Facility | Williams Companies, Inc. webcache.googleusercontent.com (англ.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2018.
  4. Williams considers second ethane cracker at Geismar. The Advocate (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  5. Williams Partners finalizes sale of Geismar olefins plant. www.ogj.com. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.
  6. Tullo, Alexander H. Nova will buy Williams’s ethylene plant | April 24, 2017 Issue — Vol. 95 Issue 17 | Chemical & Engineering News. cen.acs.org. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018.