Кусейб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Кусейб
NEO kuiseb.jpeg
Вид річища Кусейбу з орбіти
23°07′ пд. ш. 14°32′ сх. д. / 23.117° пд. ш. 14.533° сх. д. / -23.117; 14.533
Витік
Гирло Атлантичний океан
• координати 23°06′36″ пд. ш. 14°31′16″ сх. д. / 23.11009999999999920° пд. ш. 14.5213000° сх. д. / -23.11009999999999920; 14.5213000
Басейн Атлантичний океан
Країни басейну Flag of Namibia.svg Намібія
Площа басейну, км² 15 500
Прирічкові країни Намібія
Довжина, км 560
ідентифікатори та посилання
GeoNames 3364934
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Кусейб у Вікісховищі?

Кусейб (афр. Kuiseb) — річка в Намібії, яка перетинає пустелю Наміб. Попри те, що вона пересихає протягом більшої частини року, це один з найважливіших водотоків цієї надзвичайно сухої пустелі. Річка має значний підземний стік, який використовується для водопостачання прибережних міст Свакопмунду і Уолфіш-Бею.

Кусейб починається на внутріконтинентальному плато за 15 км на захід від столиці країни Віндхуку і тече на південний захід, прорізуючи в корінній породі глибокий каньйон Кусейб, вік якого оцінюється в 2–4 млн років. По виході з каньйону річка потрапляє до пустелі і декількома кілометрами нижче звертає до північного заходу. Звідси її річище тягнеться через пустелю до Атлантичного океану, якого досягає в затоці Уолфіш-Бей. Річище Кусейбу утворює різкий кордон між двома досить різними природними зонами пустелі; на південь від нього починаються пасма знаменитих намібських цегляно-червоних піщаних дюн, які сягають 60–240 м заввишки, місцевість на півночі зайнята кам’янистими пустками і ділянками світлого піску.

Каньйон Кусейб в верхній течії

Після дощів, що випадають на внутрішньому плато протягом дощового сезону, засипане нанесеним вітром піском річище сповнюється водою, яка в особливо дощові роки подеколи досягає океану. З 1837 по 1977 рік таке траплялося лише 14 разів; загалом Кусейб мав океанський стік протягом 10 років зі 140. Зважаючи на відбір води для водопостачання міст, який почався в 1950-х роках, передбачається, що в майбутньому таке траплятиметься ще рідше.