Африкаанс

Африкаанс
Afrikaans [afriˈkɑːns]
Географія поширення африкаанс в ПАР
Поширена в	ПАР, Намібія, південна Африка
Носії	6 млн
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Германська група Західногерманська підгрупа Африкаанс
Офіційний статус
Державна	ПАР
Регулює	Taalkommissied
Коди мови
ISO 639-1	af
ISO 639-2	afr
ISO 639-3	afr
SIL	afr
IETF	af

Африка́анс або бýрська мова — мова германської групи індоєвропейської сім'ї, поширена переважно у ПАР та Намібії. В обох цих країнах має офіційний статус (разом з іншими мовами). Переважно мовою розмовляють африканери, нащадки голландських колоністів і колоністів інших національностей XVII століття.

Назва

Спочатку називалася капсько-нідерландською мовою, або бурською мовою (нід. boer — «селянин»). Назва «африкаанс» з'явилася в 1875 році, коли в місті Парл у Капській провінції Південної Африки виникло «Товариство справжніх африканерів», яке ставило за мету боротьбу за становлення африкаанс як самобутньої літературної мови на противагу нідерландській і що виступало проти засилля англійської на тлі зростаючої, починаючи з 1806 року, «англізації» країни.

Класифікація

Африкаанс належить до західної підгрупи германської групи індоєвропейських мов. Носії мови розуміють нідерландську мову, але носії нідерландської мають докласти певних зусиль, щоб розуміти африкаанс.

Історія

Африкаанс виникла у XVII столітті в процесі інтеграції та змішування різних нідерландських діалектів з англійською та німецькою мовами; африкаанс також зазнала значного впливу французької мови та мов корінного населення (племен готтентотів, бушменів, банту), а також креольської малайсько-португальської мови моряків, комерсантів та рабів. Специфічні риси африкаанс склалися у Капській провінції (сучасної ПАР) наприкінці XVII століття. Характерною рисою африкаанс є відсутність діалектів. У XVIII–XIX століттях мова функціонувала лише як усно-розмовна. Письмовою мовою африканерів була на той момент літературна нідерландська мова. У 1875 році товариство «Genootskap vir Regte Afrikaners» (Хенуетскап фер Рехте Африканерш, «Товариство справжніх африканерів») зробило першу спробу створення письмової норми для африкаанс. Перші твори на африкаанс почали з'являтися у 1870-х роках. Вивчення мови розпочалося у 1909 році у заснованій Південно-африканській академії наук та мистецтв. У 1925 році мова стала офіційною.

Поширення

Африкаанс в Намібії

Африкаанс поширена разом з англійською в Південно-Африканській Республіці. В ПАР африкаанс говорять та використовують її в літературі, науці та офіційній сфері приблизно 5,8 млн осіб (1996) білих (африканерів) та метисів (так званих «кольорових») — нащадків колоністів (африканерів) та нащадків змішаних шлюбів переселенців з корінним населенням. У Намібії африкаанс говорять 146 тис. осіб із загальної кількості населення приблизно 2 млн осіб (1995). У Ботсвані мовою африкаанс користуються 20 тис. осіб (1995). Крім того, деяка кількість мовців є в Малаві, Замбії та Зімбабве. Загальна кількість носіїв африкаанс — приблизно 6,3 млн осіб.

Характерною рисою є повна відсутність в мові африканерів ознак територіальних діалектів, перенесених з метрополії. Це свідчить, що під час просування бурів на північ і заселення ними решти території (після колонізації Капської провінції) загальна норма африкаанс здебільшого склалася та закріпилася. Разом з тим на території ПАР склалися три варіанти африкаанс.

Соціолінгвістичні відомості

Двомовний знак в Блайд-Рівер

Африкаанс є серед мов, які мають офіційний статус у ПАР та Намібії. Із заснуванням Південно-Африканського Союзу (1910) африкаанс ще не стає офіційною мовою держави. Лише в 1925 році вона закріплюється разом з англійською мовою як державна мова ПАС (з 1961 року — ПАР, Південно-Африканська Республіка). Після ліквідації політики апартеїду та демократизацією громадських відносин в ПАР стає актуальним завоювання африкаанс «престижу» серед туземного населення, яке раніше надавало перевагу англійській.

Африкаанс є наймолодшою зі всіх західногерманських мов, оскільки вся історія його виникнення та розвитку вкладається в межі трьох останніх століть. Основою мови став південноголландський діалект нідерландської мови, його домінуюча роль в освіті зумовлена його панівним становищем у XVII столітті в самих Нідерландах. Африкаанс складена переважно на базі змішаних усно-розмовних форм мови, до яких і належить вищезгаданий діалект. З приводу питання про час утворення мови африкаанс серед дослідників немає єдиної думки. Письмові пам'ятки та художня література мовою африкаанс з'явились лише в другій половині XIX століття.

Африкаанс	Нідерландська мова	Англійська мова	Українська мова
piesang	banaan	banana	банан
pynappel	ananas	pineapple	ананас
lemoen	sinaasappel	orange	апельсин
suurlemoen	citroen	lemon	лимон

Пам'ятник мові африкаанс

Мова використовується для навчання в початковій та середній школі. Викладання африкаанс в школах було запроваджене у 1914 році. Пізніше нею почало вестись викладання також в університетах ряду міст ПАР.

Через відносну молодість африкаанс у його історії немає притаманної багатьом іншим германським мовам періодизації з виокремленням давнього, середнього і нового періодів. Утворена в середині XVII століття на базі нідерландських діалектів, тобто в новонідерландський період історії нідерландської мови, вона склалась як усно-розмовна мова вже на початку XVIII століття. Цей період є також періодом утворення літературної норми мови африкаанс. Як мова писемності мові африкаанс протистояла літературна нідерландська, що функціонувала в цей період не лише як мова літератури, але також як і мова культури, школи, церкви та адміністрації. Подібне співвідношення зберігалось і на подальшому етапі розвитку африкаанс. Протягом всього XVIII століття та першої половини XIX століття вона функціонувала лише у формі усно-розмовної, а як писемна мова бурів, як і раніше, використовувалася літературна нідерландська мова. У зв'язку з утворенням бурської нації і ростом національної самосвідомості в умовах боротьби проти засилля англійської мови, а також внаслідок поступового віддалення нідерландської мови Південної Африки від мови Нідерландів, нідерландська літературна мова все більше звужує сферу свого використання, а на базі усної форми африкаанс в XIX столітті виникає його письмовий різновид, з'являється художня література, що розвивалась переважно у XX столітті.

Внутрішньоструктурні зміни, характерні для африкаанс, безумовно, були частково обумовлені зовнішньомовними контактами. Разом з тим, формування африкаанс на вузькій територіальній базі, далеко від письмово-літературної традиції в умовах інтенсивної інтеграції нідерландських діалектів та їхньої взаємодії з іншими близькими мовами сприяло каталізації та інтенсифікації процесів і тенденцій розвитку його граматики, зумовлених внутрішніми факторами мовного розвитку.

Лінгвістична характеристика

Фонетична система африкаанс схожа на фонетичну систему нідерландської мови. Але характерною рисою африкаанс є назалізація голосних у певних позиціях та оглушення дзвінких приголосних на кінці слова.

Наголос в африкаанс вільний, за своїм характером переважно динамічний (експіраторний). Правила наголосу повністю збігаються із закономірностями, притаманними нідерландській мові.

Складоутворюючими фонемами в африкаанс є голосні. При цьому, як і в інших західногерманських мовах, ненапружені голосні виступають в закритих складах, тоді як напружені (включно з дифтонгами) зі структурою складу не корелюють. Через інтенсивні процеси редукції кількість відкритих складів в африкаанс більша, ніж в нідерландській мові. Водночас структура закритих складів більш різноманітна, ніж структура відкритих.

Африкаанс — найаналітичніша мова з усіх індоєвропейських мов. Інтенсивний процес занепаду закінчень призвів до повного зникнення словозміни (іменної та дієвідміни). Для висловлення синтаксичних відносин застосовуються службові слова (прийменники та допоміжні дієслова, що виступають у застиглій формі), а також спосіб прилягання слів, внаслідок якого порядок слів у реченні набуває граматичного значення.

Писемність

Писемність на основі латинки з верхніми діакритиками. Алфавіт складається з 26 букв і переважно (за своїм складом та назвами букв) збігається з нідерландським. Характерною рисою африкаанс є застосування фонетичного принципу в орфографії. Це пов'язано зі специфічними конкретно-історичними умовами її формування як літературної мови у відриві від нідерландської літературної норми та за власної письмової традиції.

Приклади

Порівняння з іншими германськими мовами.

Африкаанс	Нідерландська мова	Німецька мова	Англійська мова	Норвезька мова	Данська мова	Шведська мова	Ісландська мова	Українська мова
ag(t)	acht	acht	eight	åtte	otte	åtta	átta	вісім
asseblief	alstublieft/alsjeblieft	bitte	please	vær så snill	behage	vänligen	vinsamlegast	будь ласка
bed	bed	Bett	bed	seng	seng	säng	rúm	ліжко
dankie	dank je/dank u	danke	thank you	takk	tak	tack	takk	дякую
eggenoot	echtgenoot	Ehegatte	bride	ektemake	bruden	brud	brúður	наречена
goeienaand	goedenavond goeienavond	guten Abend	good evening	god aften (god kveld)	god aften	god kväll	gott kvöld	добрий вечір
lughawe	luchthaven vliegveld	Flughafen	airport	lufthavn, flyplass	lufthavn	flygplats	flugvöllur	аеропорт
my	mijn	mein	my	min	min	min	minn	мій
maak	maken	machen	make	gjøre	gøre	göra	gera	робити
nege	negen	neun	nine	ni	ni	nio	níu	дев'ять
oes	oogst	Ernte	harvest	høst	høst	skörd	uppskeru	врожай
oop	open	offen	open	åpen	åben	öppet	opna	відкритий
oormôre	overmorgen	übermorgen	the day after tomorrow	iovermorgen	i-overmorgen	i-övermorgon	daginn eftir á morgun	післязавтра
reën	regen	Regen	rain	regn	regn	regn	rigning	дощ
saam	samen	zusammen	together	sammen	sammen	tillsammans	saman	разом
ses	zes	sechs	six	seks	seks	sex	sex	шість
sewe	zeven	sieben	seven	syv, sju	syv	sju	sjö	сім
sleg	slecht	schlecht	bad	dårlig, slett	dårlig	dålig	slæmt	поганий
vir	voor	für	for	for, før	for	för	fyrir	для
voël	vogel	Vogel	bird, fowl	fugl	fugl	fågel	fugl	пташка
vry	vrij	frei	free	fri	fri	fri	frjáls	вільний
vyf	vijf	fünf	five	fem	fem	fem	fimm	п'ять
welkom	welkom	willkommen	welcome	velkommen	vilkommen	välkommen	velkomnir	ласкаво просимо
winter	winter	Winter	winter	vinter	vinter	vinter	vetur	зима
ys	ijs	Eis	ice	is	is	is	ís	лід

Джерела

• Мови світу. Германські та кельтські мови [Архівовано 28 червня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
• Африкаанс(рос.)

Посилання

• Сайт для безкоштовного вивчання Африкаанс (англ.)
• Мова африкаанс на сайті Ethnologue: Afrikaans. A language of South Africa [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Мова африкаанс на сайті Glottolog 3.0: Language: Afrikaans [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
• Мова африкаанс на сайті WALS Online: Language Afrikaans [Архівовано 30 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)