Африкаанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Африкаанс
Afrikaans [afrə'kãːs]
Географія поширення африкаанс
Географія поширення африкаанс
Поширена в: ПАР, Намібія, південна Африка
Носії: 6 млн.
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Германська група
Західногерманька підгрупа
Африкаанс
Офіційний статус
Державна: ПАР
Коди мови
ISO 639-1 af
ISO 639-2 afr
SIL afr

Африка́анс — офіційна мова (разом з англійською) у Південно-Африканській Республіці і Намібії. В основному нею розмовляють африканери, нащадки голландських колоністів і колоністів інших національностей 17 століття.

Африкаанс виникла у XVII столітті у процесі інтеграції та змішування різних нідерландських діалектів з англійською та німецькою мовами; африкаанс також зазнала значного впливу французької мови та мов корінного населення (племен готтентотів, бушменів, банту), а також креольської малайсько-португальської мови моряків, комерсантів та рабів. Специфічні риси африкаанс склалися у Капській провінції (сучасної ПАР) наприкінці XVII століття. Характерною рисою африкаанс є відсутність діалектів. У XVIII–XIX століттях мова функціонувала лише як усно-розмовна. Письменою мовою африканерів була на той момент літературна нідерландська мова. У 1875 році товариство «Genootskap vir Regte Afrikaners» (Хенуетскап фер Рехте Африканерш, «Товариство справжніх африканерів») зробило першу спробу створення письмової норми для африкаанс. Перші твори на африкаанс почали з'являтися у 70-х роках XIX століття. Вивчення мови розпочалося у 1909 році у заснованій Південно-африканській академії наук та мистецтв. У 1925 році мова стала офіційною.

Фонетична система африкаанс схожа на фонетичну систему нідерландської мови. Але характерною рисою африкаанс є назалізація голосних у певних позиціях та оглушення дзвінких приголосних на кінці слова.

Африкаанс — найаналітичніша мова з усіх індоєвропейських мов. Інтенсивний процес занепаду закінчень призвів до повного зникнення словозміни (іменної та дієвідміни). Для висловлення синтаксичних відносин застосовуються службові слова (прийменники та допоміжні дієслова, що виступають у застиглій формі), а також спосіб прилягання слів, за рахунок якого порядок слів у реченні набуває граматичного значення.

Писемність на основі латинки.

Посилання[ред.ред. код]