Африкаанс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Африкаанс
Afrikaans [afrə'kãːs]
Географія поширення африкаанс в ПАР
Географія поширення африкаанс в ПАР
Поширена в: ПАР, Намібія, південна Африка
Носії: 6 млн.
Класифікація: Індоєвропейська сім'я
Германська група
Західногерманська підгрупа
Африкаанс
Офіційний статус
Державна: ПАР
Коди мови
ISO 639-1 af
ISO 639-2 afr
SIL afr

Африка́анс або бурська мова — офіційна мова (разом з англійською) у Південно-Африканській Республіці і Намібії. В основному нею розмовляють африканери, нащадки голландських колоністів і колоністів інших національностей 17 століття.

Назва[ред.ред. код]

Першопочатково називалась капсько-нідерландською мовою або бурською мовою (нід. boer — «селянин»). Назва «африкаанс» виникла у 1875 році, коли у місті Парл в Капській провінції Південної Африки виникло «Товариство справжніх африканерів», яке ставило за мету боротьбу за становлення африкаанс як самобутньої літературної мови на противагу нідерландській і що виступало проти засилля англійської на фоні зростаючої, починаючи з 1806 року, «англізації» країни.

Класифікація[ред.ред. код]

Африкаанс відноситься до західної підгрупи германської групи індоєвропейських мов. Носії мови розуміють нідерландську мову, але носії нідерландської мають прикласти певні зусилля, щоб розуміти африкаанс.

Історія[ред.ред. код]

Африкаанс виникла у XVII столітті у процесі інтеграції та змішування різних нідерландських діалектів з англійською та німецькою мовами; африкаанс також зазнала значного впливу французької мови та мов корінного населення (племен готтентотів, бушменів, банту), а також креольської малайсько-португальської мови моряків, комерсантів та рабів. Специфічні риси африкаанс склалися у Капській провінції (сучасної ПАР) наприкінці XVII століття. Характерною рисою африкаанс є відсутність діалектів. У XVIIIXIX століттях мова функціонувала лише як усно-розмовна. Письмовою мовою африканерів була на той момент літературна нідерландська мова. У 1875 році товариство «Genootskap vir Regte Afrikaners» (Хенуетскап фер Рехте Африканерш, «Товариство справжніх африканерів») зробило першу спробу створення письмової норми для африкаанс. Перші твори на африкаанс почали з'являтися у 70-х роках XIX століття. Вивчення мови розпочалося у 1909 році у заснованій Південно-африканській академії наук та мистецтв. У 1925 році мова стала офіційною.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Африкаанс в Намібії

Африкаанс розповсюджена разом з англійською в Південно-Африканській Республіці. В ПАР африкаанс говорять та використовують її в літературі, науці та офіційній сфері близько 5,8 млн чол. (1996) білих (африканерів) та метисів (так званих «кольорових») — нащадків змішаних шлюбів переселенців з корінним населенням. Однак при загальній чисельності населення ПАР 40,6 млн чол. (1996) більше 76 % складають африканські народи мовної сім'ї банту, близько 9 % — метиси, і лише 10,9 % — білі. В Намібії африкаанс говорять 146 тис. чол. із загальної кількості населення близько 2 млн чол. (1995). В Ботсвані мовою африкаанс користуються 20 тис. чол. (1995). Крім того, деяка кількість мовців є в Малаві, Замбії та Зімбабве. Загальна кількість носіїв африкаанс — близько 6,3 млн чоловік.

Характерною рисою є повна відсутність в мові африканерів ознак територіальних діалектів, перенесених з метрополії. Це свідчить, що під час просування бурів на північ і заселення ними решти території (після колонізації Капської провінції) загальна норма африкаанс в основному склалась та закріпилась. Разом з тим на території ПАР склались три варіанти африкаанс.

Соціолінгвістичні відомості[ред.ред. код]

Двомовний знак в Блайд-Рівер

Разом з англійською є однією з державних мов ПАР та Намібії. Із заснуванням Південно-Африканського Союзу (1910) африкаанс ще не стає офіційною мовою держави. Лише в 1925 році вона закріплюється разом з англійською мовою як державна мова ПАС (з 1961 року — ПАР, Південно-Африканська Республіка). Після ліквідації політики апартеїду та демократизацією громадських відносин в ПАР, стає актуальним завоювання африкаанс «престижу» серед туземного населення, яке раніше надавало перевагу англійській.

Африкаанс є наймолодшою зі всіх західногерманських мов, оскільки вся історія його виникнення та розвитку вкладається в межі трьох останніх століть. Основою мови став південноголландський діалект нідерландської мови, його домінуюча роль в освіті зумовлена його пануючим становищем в XVII ст. в самих Нідерландах. Африкаанс складена в основному на базі змішаних усно-розмовних форм мови, до яких і належить вищезгаданий діалект. З приводу питання про час утворення мови африкаанс серед дослідників нема єдиної думки. Письмові пам'ятники та художня література мовою африкаанс з'явились лише в другій половині XIX століття.

Африкаанс Нідерландська мова Українська мова
piesang banaan банан
pynappel ananas ананас
lemoen sinaasappel апельсин
suurlemoen citroen лимон
Пам'ятник мові африкаанс

Мова використовується для навчання в початковій та середній школі. Викладання африкаанс в школах було введене лише з 1914 року. Пізніше нею почало вестись викладання також в університетах ряду міст ПАР.

Через відносну молодість африкаанс в його історії нема, притаманної багатьом іншим германським мовам періодизації з виокремленням давнього, середнього і нового периодів. Утворена в середині XVII століття на базі нідерландських діалектів, тобто в новонідерландський період історії нідерландської мови, вона склалась як усно-розмовна мова вже на початку XVIII століття. Цей період є також періодом утворення літературної норми мови африкаанс. В якості мови писемності мові протистояла літературна нідерландська, що функціонувала в цей період не лише як мова літератури, але також як і мова культури, школи, церкви та адміністрації. Подібне співвідношення зберігалось і на подальшому етапі розвитку африкаанс. Протягом всього XVIII століття та першої половини XIX століття вона функціонувала лише у формі усно-розмовної, а в якості писемної мови бурів як і раніше використовувалася літературна нідерландська мова. У зв'язку з утворенням бурської нації і ростом національної самосвідомості в умовах боротьби проти засилля англійської мови, а також внаслідок поступового віддалення нідерландської мови Південної Африки від мови Нідерландів, нідерландська літературна мова все більше звужує сферу свого використання, а на базі усної форми африкаанс в XIX столітті виникає його письмовий різновид, з'являється художня література, що розвивалась переважно вже в ХХ столітті.

Внутрішньоструктурні зміни, характерні для африкаанс, безумовно, були частково обумовлені зовнішньомовними контактами. Разом з тим, формування африкаанс на вузькій територіальній базі, далеко від письмово-літературної традиції в умовах інтенсивної інтеграції нідерландських діалектів та їх взаємодії з іншими близькими мовами сприяло каталізації та інтенсифікації процесів і тенденцій розвитку його граматики, зумовлених внутрішніми факторами мовного розвитку.

Лінгвістична характеристика[ред.ред. код]

Фонетична система африкаанс схожа на фонетичну систему нідерландської мови. Але характерною рисою африкаанс є назалізація голосних у певних позиціях та оглушення дзвінких приголосних на кінці слова.

Наголос в африкаанс вільний, за своїм характером в основному динамічний (експіраторний). Правила наголосу повністю співпадають із закономірностями, притаманними нідерландській мові.

Складоутворюючими фонемами в африкаанс є голосні. При цьому, як і в інших західногерманських мовах, ненапружені голосні виступають в закритих складах, тоді як напружені (включно з дифтонгами) зі структурою складу не корелюють. В силу інтенсивних процесів редукції кількість відкритих складів в африкаанс більша, ніж в нідерландській мові. В той же час структура закритих складів більш різноманітна, ніж структура відкритих.

Африкаанс — найаналітичніша мова з усіх індоєвропейських мов. Інтенсивний процес занепаду закінчень призвів до повного зникнення словозміни (іменної та дієвідміни). Для висловлення синтаксичних відносин застосовуються службові слова (прийменники та допоміжні дієслова, що виступають у застиглій формі), а також спосіб прилягання слів, за рахунок якого порядок слів у реченні набуває граматичного значення.

Писемність[ред.ред. код]

Писемність на основі латинки з верхніми діакритиками. Алфавіт складається з 26 букв і в основному (за своїм складом та назвами букв) співпадає з нідерландським. Характерною рисою африкаанс є застосування фонетичного принципу в орфографії. Це пов'язано зі специфічними конкретно-історичними умовами її формування як літературної мови у відриві від нідерландської літературної норми та за власної письмової традиції.

Приклади[ред.ред. код]

Порівняння з іншими германськими мовами.

Aфрикаанс Нідерландська мова Німецька мова Англійська мова Норвезька мова Данська мова Шведська мова Ісландська мова Українська мова
ag(t) acht acht eight åtte otte åtta átta вісім
asseblief alstublieft/alsjeblieft bitte please vær så snill behage vänligen vinsamlegast будь ласка
bed bed Bett bed seng seng säng rúm ліжко
dankie dank je/dank u danke thank you takk tak tack takk дякую
eggenoot echtgenoot Ehegatte bride ektemake bruden brud brúður наречена
goeienaand goedenavond
goeienavond
guten Abend good evening god aften (god kveld) god aften god kväll gott kvöld добрий вечір
lughawe luchthaven
vliegveld
Flughafen airport lufthavn, flyplass lufthavn flygplats flugvöllur аеропорт
my mijn mein my min min min minn мій
maak maken machen make gjøre gøre göra gera робити
nege negen neun nine ni ni nio níu дев'ять
oes oogst Ernte harvest høst høst skörd uppskeru врожай
oop open offen open åpen åben öppet opna відкритий
oormôre overmorgen übermorgen the day after tomorrow iovermorgen i-overmorgen i-övermorgon daginn eftir á morgun післязавтра
reën regen Regen rain regn regn regn rigning дощ
saam samen zusammen together sammen sammen tillsammans saman разом
ses zes sechs six seks seks sex sex шість
sewe zeven sieben seven syv, sju syv sju sjö сім
sleg slecht schlecht bad dårlig, slett dårlig dålig slæmt поганий
vir voor für for for, før for för fyrir для
voël vogel Vogel bird, fowl fugl fugl fågel fugl пташка
vry vrij frei free fri fri fri frjáls вільний
vyf vijf fünf five fem fem fem fimm п'ять
welkom welkom willkommen welcome velkommen vilkommen välkommen velkomnir ласкаво просимо
winter winter Winter winter vinter vinter vinter vetur зима
ys ijs Eis ice is is is ís лід

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]