Кутір-Наххунте II
| Кутір-Наххунте II | |
|---|---|
| Народився | 12 століття до н. е. |
| Помер | 12 століття до н. е. |
| Діяльність | регент |
| Посада | правитель Еламуd |
| Батько | Шутрук-Наххунте I |
| Брати, сестри | Шілхак-Іншушинак |
Кутір-Наххунте II (д/н — бл. 1150 до н. е.) — цар Аншану і Суз (Еламу) близько 1155—1150 років до н. е.
Життєпис[ред. | ред. код]
Старший син царя Шутрук-Наххунте I. Замолоду призначається намісником Суз. За наказом батько розпочав перебудову храму Іншушинака. У написі того часу, в якій він Кутір-Наххунте назвав «улюбленим слугою» бога без згадки будь-якого титулу, він повідомляє, що оскільки стіни храму були зруйновані, тому він наказав повністю їх знести і замінити обпаленими цегляними. Ці нові стіни Кутір-Наххунте велів прикрасити самобутніми рельєфами.
Близько 1160—1158 років до н. е. брав участь у великій кампанії проти Вавилонського царства. після захоплення Вавилону стає намісником еламських військ, а номінальним царем було поставлено Енліль-надін-аххе. Але той невдовзі повстав. Боротьба з ним Кутір-Наххунте тривала 3 роки й завершилася перемогою еламітів. Вавилон було пограбовано, звідки вивезено священну статую бога Мардука.
Близько 1155 року до н. е. після смерті батька став царем. Намісником Вавилонії призначив свого брата Шілхак-Іншушинака. Того ж року в Ісіні під орудою Мардук-кабіт-аххешу почалося повстання проти влади Еламу. Боротьба з ним тривала з перемінним успіхом — декілька разів еламіти втрачали й повертали собі Вавилон.
Водночас продовжив відновлення провідних храмів держави — богів Лагамаль в Сузах, Мамхат в Кізаваку, храм в Ліяні. Помер Кутір-Наххунте II близько 1150 року до н. е., можливо внаслідок змови. Йому спадкував брат Шілхак-Іншушинак.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Наххунте-Уту
Діти:
- Хутелутуш-Іншушинак (д/н—1110 до н.е.), цар Аншану і Суз
Джерела[ред. | ред. код]
- D. T. Potts: The Archaeology of Elam. Formation and Transformation of an Ancient Iranian State. Cambridge University Press, Cambridge u. a. 1999, ISBN 0-521-56358-5, S. 237—239
- Gwendolyn Leick, Who's Who in the Ancient Near East, London and New York 2002, s. 96.