Кьонхян Сінмун
 | ||||
| Країна |
 Південна Корея | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | щоденна газета | |||
| Мова | корейська | |||
| Політична належність |
Від центризму[1] до лівоцентризму[2] Лібералізм[en] Історична (1966—1998)[3]: Антикомунізм Консерватизм[en] Провійськова[3] | |||
| Формат | широкоформатнийd | |||
|
| ||||
| Засновано | 6 жовтня 1946 | |||
| Власник | Kyunghyang, Co. | |||
| Головний офіс | Сеул | |||
| Наклад | 350 000[4] | |||
|
| ||||
| khan.co.kr(кор.) | ||||
 Кьонхян Сінмун у Вікісховищі | ||||
Кьонхян Сінмун (кор. 경향신문, ханча: 京鄕新聞) — велика щоденна газета, що видається в Південній Кореї. Її штаб-квартира розташована в Сеулі. Назва буквально означає «Газета Urbi et Orbi»[4].
Історія[ред. | ред. код]
«Кьонхян Сінмун» була заснований у 1946 році католицькою церквою[4], що пояснює її назву. До початку Корейської війни її редагував отець Пітер Рян, біженець з Півночі, її тираж становив 100 тисяч[5]. «Кьонхян Сінмун» була тимчасово закрита у травні 1959 року адміністрацією Лі на підставі друку «неправдивих редакційних статей»[6], але її друк відновився після продемократичної Квітневої революції 1960 року[4]. Відсьогодні газета більше не пов'язана з Католицькою Церквою[4].
У 1974 році «Кьонхян Сінмун» об'єднала зусилля з Munhwa Broadcasting Corporation (MBC), таким чином утворивши нову компанію Munhwa Broadcasting-Kyunghyang Shinmun Company[7]. Партнерство тривало до 1981 року, коли дві компанії були розділені через те, що вступив в дію Основний закон про пресу (кор. 언론기본법)[8].
Пізніше в 1990 році вона стала власністю чеболів «Hanwha»[9], але Hanwha відмовилася від контролю над газетою після азійської фінансової кризи 1997 року, у той самий час, коли конкурент Hanhwa, Hyundai[en], відмовився від власної щоденної газети «Мунхва Ільбо[en]»[9].
Поточна діяльність газети[ред. | ред. код]
У 1998 році «Кьонхян Сінмун» стала незалежною газетою, яка є власності її працівників[4]. Генеральний директор обирається працівниками; головний редактор, хоч і призначається генеральним директором, але має бути схвалений більшістю журналістів-працівників цієї газети[4].
У газеті працює 600 осіб, у тому числі 240 журналістів, та вона має іноземні бюро у Вашингтоні, Токіо і Пекіні. Повідомляється про те, що сайт газети має 1,3 мільйона щоденних відвідувачів та 6,2 мільйона щоденних переглядів сторінок. Компанія також видає щоденну спортивну газету («Спортс Кьонхян»), щотижневий журнал новин («Чуґан Кьонхян») і щомісячний журнал про стиль життя для жінок («Леді Кьонхян»)[4].
«Ханкьоре[en]» і «Кьонхян Сінмун» зазвичай вважаються «ліберальними» або «помірно прогресивними»[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кім, Син Кьон; Кім, Кьонхі (10 січня 2014). The Korean Women's Movement and the State: Bargaining for Change. ISBN 9781317817789.
Hankook Ilbo, Kukmin Ilbo and Kyunghyang Sinmun are considered centrist; and Hankyoreh is progressive.
{{cite book}}: Проігноровано|work=(довідка) - ↑ Чхан Кьон Соп, ред. (2019). Developmental Liberalism in South Korea: Formation, Degeneration, and Transnationalization. Springer. с. 193. ISBN 9783030145767.
... For instance, Kyunghyang Daily, a center-left newspaper, ran a special series on “Saying the Welfare State” for nearly two months, ...
- ↑ а б 폐간→복간→강제매각→독립언론 '격랑의 기록'. Кьонхян Сінмун. 29 жовтня 2009. Процитовано 24 грудня 2021.
- ↑ а б в г д е ж и к Who is the Kyunghyang Shinmun (Kyunghyang Daily News) (англ.). Кьонхян Сінмун. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 6 червня 2011.
- ↑ Korean Priest Who Fled Iron Curtain Preaches Here, The Pittsburgh Press, 18 травня 1950, процитовано 25 червня 2010
- ↑ Opposition Paper Closed in Korea; News Falsification Charged—Shutdown Protested by U. S. Embassy, The New York Times, 2 травня 1959, процитовано 25 червня 2010 (потрібно заплатити за доступ до повної статті).
- ↑ 京鄕新聞(경향신문),文化放送(문화방송)에 합병. The Chosun Ilbo. 25.07.1974. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ 京鄕(경향)·文化放送(문화방송)분리 京鄕社長(경향사장) 鄭九鎬(정구호)씨. Dongang Ilbo. 31.03.1981. Процитовано 4 червня 2023.
- ↑ а б Gunaratne, Shelton A. (2000), Handbook of the media in Asia, Sage Publications, с. 620, ISBN 978-0-7619-9427-5
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт (кор.)
- Офіційний сайт (англ.)
|
