Кірєєва Руслана Петрівна
| Кірєєва Руслана Петрівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Лутченко Руслана Петрівна |
| Народилася |
4 січня 1949 Микулинці, Снятин, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Померла |
11 лютого 2019 (70 років) Снятин, Івано-Франківська область, Україна |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | краєзнавиця, журналістка, громадська діячка, музейниця |
Руслана Петрівна Кірєєва (до шлюбу Лутченко; 4 січня 1949 в селі Микулинці, нині місцевість Снятина — 11 лютого 2019, там же) — українська покутська громадсько-культурна діячка, краєзнавиця, журналістка,[1] лауреатка Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася, виросла і прожила у селі Микулинці (зараз — передмістя Снятина).
Фаховий журналістський шлях розпочала кореспонденткою снятинського радіо. Починаючи зі студентських років, Руслана Кірєєва фахово збирала фольклор та етнографічні матеріали Снятинського району. Згодом зацікавлюється краєзнавством. Упродовж 40 років очолювала Літературно-меморіальний музей Марка Черемшини (1979—2019).
Руслана Кірєєва досліджувала історію Снятина, матеріальну і духовну культуру Покуття, біографію та творчість письменника Марка Черемшини та його сучасників, рід Карп'юків, покутську діаспоряну, сучасний літературний процес Покуття.
Руслана Кірєєва була особисто знайома з Наталією Семанюк, яка в 1949 році заснувала у Снятині музей Марка Черемшини.[2]
Творчість[ред. | ред. код]
Руслана Кірєєва є:
- співавторкою книжки «Український світ у країні кленового листу» (2008),[3]
- авторкою дослідження «Покутське весілля» (2000),[4]
- співавторкою книжок «Ратуша — окраса міста Снятина» (2009)[5], «Творці високої духовності: Вони влилися в родину Марка Черемшини» (2004),
- авторкою розділів у колективній монографії «Снятинщина» (2014),
- співавторкою книжки «Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах» (2014).[6][7]
Авторка близько 200 опублікованих дослідницьких праць, понад 100 поки існують в рукописному вигляді.
Краєзнавча школа[ред. | ред. код]
Справу Руслани Кірєєвої продовжують:
- її син Петро Кірєєв, котрий станом на 2022 очолював Снятинський літературно-меморіальний музей Марка Черемшини, а також її учениці;
- письменниця, етнографка та краєзнавиця Іванна Стеф'юк;
- краєзнавиця, редакторка видань «Снятинська вежа», «Снятин», директорка художньо-меморіального музею Василя Касіяна Ольга Слободян;
- журналістка Тетяна Вовк та ін.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Перша лауреатка Літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини у номінації «Журналістика, краєзнавство, просвітницька діяльність» — за пропаганду творчості Марка Черемшини, пошуково-краєзнавчу діяльність (1999).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Іванків Наталія (12 лютого 2019). На Прикарпатті померла заслужена культурна діячка. Галицький Кореспондент. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Світлана Лелик (19 червня 2014). В гості до Марка Черемшини. "Репортер". Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
- ↑ Український світ у країні кленового листу / упоряд. Р. Кіреєва, В. Карий. - Снятин : Прут Принт, 2008. - 196 с.
- ↑ Кіреєва-Лутченко Р. Покутське весілля / Р. Кірєєва-Лутченко // Ямгорів : літ.-краєзн. і мистец. альм. - Снятин, 2000. - № 11/12. - С. 173-184.
- ↑ Кіреєва Руслана, Карий Володимир. Ратуша — окраса Снятина. — Снятин: Прут Принт, 2009. — 96 с., іл. — (Літопис краю). ISBN 978-966-2289-09-4.
- ↑ Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах / Упор. Руслана Кірєєва, Петро Кірєєв, Іванна Стефʼюк; Загальна редакція Володимира Карого. – Чернівці: Друк Арт, 2014. – 416 с.
- ↑ Роман Якель (27 квітня 2017). Руслана Кірєєва, літератор: Талант і трагедія Марка Черемшини. Інтерв'ю з України. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
- Іванна Стеф'юк (2 січня 2022). Руслана Кірєєва як етнограф, теоретик і практик музейної справи. Архів оригіналу за 2 січня 2022.