Ламер’я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
присілок Ламер’я
Ламерье
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Крестецький район
Поселення Новорахинське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49214828008
Код ЗКТМО: 49614428216
Основні дані
Населення 18
Поштовий індекс 175456
Географічні координати: 58°09′ пн. ш. 32°54′ сх. д. / 58.150° пн. ш. 32.900° сх. д. / 58.150; 32.900Координати: 58°09′ пн. ш. 32°54′ сх. д. / 58.150° пн. ш. 32.900° сх. д. / 58.150; 32.900
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Ламер’я (Росія)
Ламер’я
Ламер’я

Ламер’я (Новгородська область)
Ламер’я
Ламер’я

Мапа

Ламер’я (рос. Ламерье) — присілок у Крестецькому районі Новгородської області Російської Федерації.

Населення становить 18 осіб. Належить до муніципального утворення Новорахинське сільське поселення.

Історія[ред. | ред. код]

До 1927 року населений пункт перебував у складі Новгородської губернії. У 1927-1944 роках перебував у складі Ленінградської області.

Орган місцевого самоврядування від 2010 року — Новорахинське сільське поселення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2002[2]2010[3]
2518

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Крестецкого муниципального района...» : [рос.] : [арх. 13.05.2019] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 719-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  2. Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населённому пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004\База данных «Этно-языковой состав населённых пунктов России» Коряков Ю. Б. Процитовано 17 вересня 2017.
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.