Ланьчжоуський гуцзі
Ланьчжоуський гуцзі (兰州鼓子) — один з видів естрадного мистецтва Китаю, що виник й розповсюдився в районі міста Ланьчжоу провінції Ганьсу. Зафіксовано у переліку народного мистецтва КНР під №V—24 (260).
Історія[ред. | ред. код]
Появу і розвиток гуцзі відносять до середини і останні роки існування династії Цін. Склався на основі жанру «сун'янге» з наспівами «дацзаоге» і «цедяо» та без акомпанементу, що був поширений в селах провінції Ганьсу, потім з'явився в Ланьчжоу.
Наприкінці династії Цин і початку існування Республіки Китай види естрадного мистецтва «даньсянь під акомпанемент восьмикутного бубна» з Пекіна і «міхуцзи» з Шеньсі вплинули на розаиток ланьчжоуського гуцзі.
У середині 1940-х років поціновувач ланьчжоуського гуцзі Лі Хайчжоу організував «Товариство з вивчення Ланьчжоуського гуцзи» і зберіг чимало матеріалів, присвячених цьому мистецтву. Проте часи культурної революції негативно вплинули на гуцзі. В подальшому становище не покращалося у зв'язку з початок стрімкого промислового розвитку, сільські традиції стали забуватися. Тривалий час розвитку ланьчжоуського гуцзі не приділялося належної уваги. Вистав цього жанру натепер вкрай мало. У 2009 році внесено до Списку культурної спадщини.
Особливості[ред. | ред. код]
Виконується на ланьчжоуському діалекті китайської мови. Форма його виступів: декілька людей, граючи на саньсянь, цимбалах, піпе, юецінь, хуцінь, сяо і флейті, сидять і співають. На піднятих театральних підмостках одна людина стоїть і співає, стукаючи по барабанчики, решта грали на саньсяне, цимбалах, піпе, юецінь і хуцінь, акомпануючи. Музична конструкція ланьчжоуського гуцзі — це об'єднання декількох наспівів за певною композицією.
Існує 10 основних мелодій, для кожної до 100 текстів, що складаються з 2-3 тис. символів.
Ланьчжоуського гуцзі співають артисти-аматори, професійних виконавців дуже мало. У ранній період відомими виконавцями були Ван Ідао, Цао Юежу, Тан Цзянху, Мадун Баші, Чжан Голян і Лу Інкуй, під час початку КНР — Дуань Шутан, Ван Цзиін, Чжан Ліньюй, Ван Ялу.
Кількість популярних наспівів складає більше 40, зокрема: «поерся», «лоцзян'юань», «бяньгуаньдяо». Зміст традиційного репертуару дуже різноманітне: історичні розповіді і народні оповідки середніх і довгих розмірів про часи династії Тан, короткі програми, присвячені пейзажам і святковим привітань.
Виступи на тему любові і героїв користуваються особливою популярністю серед народу, зокрема «Горе після розлуки», «Допитувати Хуннян», «Ін'ін влаштовувала проводи», «Розповідь про дівчину Хуака», «У Сун вбив тигра», «Нічна втеча Лінь Чуна» і" Ху Яньцин виступив на турнірі". Існують деякі твори, в яких відображена негативна ідея, наприклад, «Зрозуміти мирську суєту до кінця», «Питання та відповіді між рибалкою і дроворубом».
Під впливом встановлення комуністичному влади з'явилися нові твори — «Герой Ян Цзи Чжун», «Захопити Шаньланьчжань», «Силою захопити тюремну машину» і «Хань Ін зустрілася з матір'ю».
Джерела[ред. | ред. код]
- ZHANG Yanli, ZUO Xinyan. A Brief Study into the Dialect Folklore of Lanzhou Guzi and Its Environmental Surroundings. North West Ethno-national Studies Year 2010, P. 205—207
- Lanzhou Guzi[недоступне посилання з липня 2019]
- Saving Lanzhou Guzi[недоступне посилання з липня 2019]
- Research of the Lyric of Lanzhou Guzi