Лейбензон Марк Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лейбензон Марк Львович
Народився 1890
Херсон, Російська імперія
Помер 1937
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність єврей
Діяльність політик
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Леніна

Марк Львович Лейбензон (1890(1890), місто Херсон — розстріляний 1937) — український радянський партійний діяч, відповідальний секретар Одеського окружного комітету КП(б)У, 1-й секретар Запорізького і Дніпропетровського міськкомів КП(б)У. Член Центральної Контрольної Комісії КП(б)У в червні 1930 — січні 1934 р. Член ЦК КП(б)У в січні 1934 — травні 1937 р.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у єврейській родині робітника друкарні. Закінчив чотири класи міського училища.

З 1902 року працював учнем на взуттєвій фабриці, пізніше — машиністом. За участь у страйку звільнений з роботи, майже рік був безробітним. Потім працював у друкарні Малахова, де познайомився з революційно налаштованими робітниками. Відвідував підпільні гуртки, «масовки». У 1909—1910 роках, за дорученням гуртка, організовував зв'язок із політв'язнями, що сиділи у в'язниці.

У 1914 році призваний до російської царської армії. Протягом шести місяців ухилявся від призову, але був спійманий та відправлений спочатку до штрафної роти, а далі на фронт. Учасник Першої світової війни. Отримав поранення, був відправлений до міста Єльця, де проводив у казармах революційну роботу та агітацію проти війни. У 1917 році демобілізований з армії, переїхав до міста Херсона.

Член РСДРП(б) з лютого 1917 року.

У 1917 році — секретар Херсонської організації РСДРП(б). З жовтня 1917 по 1918 рік — організатор червоногвардійського загону в Херсоні. З квітня 1918 року — член підпільного партійного комітету та ревкому в місті Херсоні, а також член Центрального бюро профспілок Херсонської губернії. Брав активну участь у повстанні й захопленні влади в Херсонській губернії, організації 23-го партизанського загону у місті Новий Буг. З 1919 року був членом Херсонського губернського комітету КП(б)У.

У 1919—1920 роках — на політичній роботі в Червоній армії. У 1920 році служив уповноваженим надзвичайної комісії (ЧК) в місті Миколаєві, обирався членом Миколаївського губернського комітету КП(б)У та уповноваженим Миколаївської губернської Контрольної комісії.

У 1920—1922 роках — член президії виконавчого комітету Херсонської повітової ради та завідувач Херсонського повітового відділу охорони здоров'я. У 1922 році — завідувач організаційно-інструкторського відділу Херсонського повітового комітету КП(б)У.

У жовтні 1922 — березні 1923 року — відповідальний секретар Херсонського повітового комітету КП(б)У. У березні — жовтні 1923 року — відповідальний секретар Херсонського окружного комітету КП(б)У.

31 жовтня 1923 — 29 квітня 1924 року — інструктор Одеського губернського комітету КП(б)У.

У травні 1924 — червні 1925 року — відповідальний секретар Одеського окружного комітету КП(б)У.

5 червня 1925 — травень 1926 року — відповідальний секретар Свердловського районного комітету КП(б)У міста Одеси.

У травні 1926 — лютому 1927 року — завідувач організаційно-інструкторським відділом Одеського окружного комітету КП(б)У.

У квітні 1927 — травні 1928 року — відповідальний секретар Свердловського районного комітету КП(б)У міста Одеси.

19 травня — 11 грудня 1928 року — заступник голови контрольної комісії КП(б)У міста Одеси, голова Одеської міської контрольної комісії КП(б)У — Робітничо-селянської інспекції. Проводив найактивнішу боротьбу з «троцькістами».

21 грудня 1928 — вересень 1930 року — голова Запорізької окружної контрольної комісії КП(б)У — Робітничо-селянської інспекції.

5 січня 1931 — 16 жовтня 1932 року — секретар партійного комітету КП(б)У Об'єднаного будівництва «Дніпрогесу» (Дніпробуду).

16 жовтня 1932 — 12 лютого 1935 року — 1-й секретар Запорізького міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

У лютому 1935 — липні 1937 року — 1-й секретар Дніпропетровського міського комітету КП(б)У Дніпропетровської області.

1937 року заарештований органами НКВС. 25 серпня 1937 року засуджений до розстрілу. Посмертно реабілітований.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]