Лелашвілі Михайло Михайлович

Лелашвілі Михайло Михайлович
Народився	1910 Тифліс, Російська імперія
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	грузин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Михайло Михайлович Лелашвілі (1910(1910), місто Тифліс, тепер Тбілісі, Грузія — ?) — грузинський радянський державний діяч, секретар ЦК КП(б) Грузії, 1-й секретар Тбіліського обкому КП(б) Грузії. Член ЦК КП Грузії. Депутат Верховної ради Грузинської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 3-го, 5—6-го скликань.

Життєпис

Народився в родині робітника. Батько брав активну участь у соціал-демократичному русі.

З 1928 по 1931 рік працював чорноробом, електромонтером, токарем, електромеханіком на Закавказькій залізниці.

У 1929 році закінчив технікум та вступив до комсомолу.

З 1931 рокуnbsp;— начальник Тифліської залізничної телефонної станції.

У 1936 році закінчив Тифліський інститут електрозв'язку, здобув спеціальність інженера-електрика.

У 1936—1946 роках — старший інженер, начальник відділу зв'язку, начальник Тбіліської дистанції зв'язку, начальник будівництва, заступник начальника служби зв'язку Закавказької залізниці.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1946—1947 роках — заступник начальника Закавказької залізниці із кадрів.

У 1947—1948 роках — 1-й секретар Ленінського районного комітету КП(б) Грузії міста Тбілісі.

17 квітня — 24 листопада 1948 року — секретар ЦК КП(б) Грузії із кадрів. 24 листопада 1948 — 25 січня 1949 року — секретар ЦК КП(б) Грузії.

15 січня 1949 — 16 листопада 1951 року — голова виконавчого комітету Тбіліської міської ради депутатів трудящих.

Одночасно 18 квітня 1951 — 6 квітня 1952 року — голова Верховної ради Грузинської РСР.

У листопаді 1951 — 26 квітня 1952 року — 1-й секретар Тбіліського обласного комітету КП(б) Грузії.

З квітня 1952 року — уповноважений Міністерства зв'язку СРСР по Грузинській РСР.

До квітня 1954 року — в.о. голови Грузинської республіканської ради профспілок.

У квітні 1954 — 1963 року — голова Грузинської республіканської ради профспілок.

У 1963 — квітні 1976 року — заступник голови Президії Верховної ради Грузинської РСР.

З квітня 1976 року — персональний пенсіонер.

Звання

• Державний директор зв'язку ІІІ-го рангу (1952)

Нагороди

• орден Леніна (1957)
• два ордени Трудового Червоного Прапора (2.04.1966, 9.09.1971)
• орден «Знак Пошани» (1976)
• медаль «За оборону Кавказу»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Заслужений інженер Грузинської РСР

Джерела

• Лелашвили Михаил Михайлович (рос.)