Летаргія (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Летаргія
рос. Летаргия
Жанрдрама
РежисерВалерій Лонськой
СценаристВолодимир Железников
Валерій Лонськой
У головних
ролях
Андрій Мягков
Наталя Сайко
Валентина Паніна
Римма Коростельова
ОператорАнатолій Іванов
КомпозиторІсаак Шварц
ХудожникЕлеонора Немечек
Кінокомпанія«Мосфільм»
Тривалість92 хв
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1983
IMDbID 0253209

«Летаргія» (рос. «Летаргия») — радянська соціальна драма режисера Валерія Лонського, що вийшов у 1983 році на кіностудії «Мосфільм». Головною сюжетною лінією фільму є пробудження головного героя від летаргічного егоїстично-міщанського сну.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Молодий учений Бекасов працює в Москві в НДІ і стає жертвою інститутської інтриги. Його наукову роботу привласнює його тесть, який є одним з керівників НДІ. Всі знають, що це робота Бекасова, але тільки розводять руками. До всього від Бекасова йде дружина — дочка того самого керівника-професора, переконана в непогрішності свого батька. Заради неї Бекасов залишає свою першу дружину з дочкою, які залишаються жити в маленькому містечку. Головний герой починає жити лише для себе: у фільмі багато епізодів, які це підкреслюють. Але життя вносить свої корективи. Перший дзвінок до пробудження — від Бекасова йде кохана жінка після розмови щодо їхньої дитини, нічний дзвінок у двері і заклик про допомогу дівчині, яка гине, смерть матері, розмова з дочкою, якій вже 18 років; апогей фільму — це, звичайно, повне пробудження і повернення до загальнолюдських цінностей. Бекасову дзвонить Ольга, і він пізно ввечері їде до неї, тому що розуміє, що він може втратити любов. В електричці він не відразу, але все ж таки заступається за дівчину, до якої пристали п'яні хулігани. Бекасов дивом залишається живий. Цей вчинок і є повне пробудження від летаргічного сну.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Летаргія на сайті IMDb (англ.)