Летюча жаба Шлегеля
| Летюча жаба Шлегеля | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Летюча жаба Шлегеля
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Rhacophorus schlegelii Günther, 1858 | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Polypedates schlegelii | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Летюча жаба Шлегеля (Rhacophorus schlegelii) — вид земноводних з роду Летюча жаба родини Веслоногі. Отримала свою назву на честь німецького вченого Ґермана Шлегеля. Інша назва «японська летюча жаба».
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина досягає 3,2—5,3 см. Спостерігається статевий диморфізм: самиці більші за самців. Голова доволі велика. Має 7—8 сошникових зубів. Тулуб кремезний. Шкіра гладенька. Кінцівки добре розвинені. У самця є шлюбні мозолі жовтувато-білого кольору та 2 щілиноподібних отвори-резонатора. Забарвлення переважно однотонне — зелене, на спини з розкиданими де-ніде білими плямочками.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє різні стоячі водойми, особливо болота, у лісистій місцині, пагорби, плантації сільськогосподарських культур. Активна вночі. Живиться різними комахами та членистоногими.
Розмноження відбувається із середини квітня до середини травня. Самиця під вечір закопується у земля над стрімким берегом біля водойми й робить кулеподібну нору 6—9 см у діаметрі. Потім збиває пінку лапами, утворюючи гніздо. Сюди відкладаються 200–300 яєць діаметром 6 мм. Поступово пінна маса стає рідкою й виходить разом з пуголовками назовні, падаючи у водойму.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на японських островах Хонсю, Сікоку, Кюсю.
Джерела[ред. | ред. код]
- Maeda, N. and Matsui, M. (1990). Frogs and Toads of Japan, 2nd edition. Bun-Ichi Sogo Shuppan Co., Ltd., Tokyo, Japan.