Лихота Михайло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лихота Михайло
Народився 5 квітня 1930(1930-04-05)
Злоцьке, Ґміна Мушина, Новосандецький повіт, Малопольське воєводство, Республіка Польща
Помер 18 листопада 1994(1994-11-18) (64 роки)
Київ, Україна
Діяльність художник
Нагороди
Заслужений працівник культури України

Лихота Михайло Андрійович (* 5 квітня 1930, с. Злоцьке, Новосондецький повіт, Краківське воєводство, Польща — † 18 листопада 1994, Київ) — редакційно-видавничий працівник, народний маляр.

Народився в селі Злоцькому на Лемківшині. Дітей у Михайлових батьків, як і в усіх лемківських родинах, було багато — 7 (Михайло — четвертий).

Неповну середню освіту здобув у 1944 р. в Криниці. У 1945 р. переселений в Україну (Копичинці на Тернопільщині). У 1949 р. закінчив середню школу і вступив на художнє відділення редакційно-видавничого факультету Українського поліграфічного інституту у Львові, який закінчив у 1954 р.

Після служби у війську працював технічним редактором, у 1958 р. призначений завідувачем видавничого відділу видавництва «Дніпро» у Києві, а з 1963 по 1991 був заступником директора з виробництва.

Вільний час віддавав мистецтву живопису. Створив цикл картин «Церкви Лемківщини». На персональній виставці у Львівському скансені (травень 1994) експонувалося 70 полотен з зображенням цікавих лемківських храмів. Виставка ця була повторена у м. Бережанах (1994), Тернополі (1995). Мріяв доповнити колекцію і видати альбом картин, але передчасна смерть перешкодила цьому.

За заслуги па книговидавничій ниві М. А. Лихоті присвоєно звання Заслуженого працівника культури.

З іменем Михайла Лихоти тісно пов'язане створення у Києві товариства «Лемківщина».


Джерела[ред. | ред. код]