Ломеська конвенція
Ломеські конвенції (фр. Lomé Convention) — міжнародні угоди, якими було встановлено засади відносин між державами Європейського Союзу та країнами азійсько-тихоокеанського регіону.[1] Предметом конвенції були торгівельні відносини та доступ на ринок.[2] Перша Ломеська конвенція була укладена 1975 року на заміну Яундської угоди.[3] Отримала назву за столицею Того — Ломе, де і був укладений перший договір.
Конвенції три рази змінювались і доповнювалися, таким чином загалом існували «Ломе І», «Ломе II», «Ломе III» і «Ломе IV».[4].
Друга і третя Ломейські конвенції, які набрали чинності у 1980 і 1985 роках відповідно, були спрямовані на вдосконалення механізму, закладеного у першій.[5]. Четверта, яка була укладена 1989 року, розширила число країн[6] до 66-ти.
Остаточно втратили чинність 2000 року. І останню «Ломе IV» замінила Котонуська угода.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Еволюція міжнародно-правових ініціатив у сфері сталого розвитку / В. В. Новицький // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія: Право. в 2-х ч. / гол. ред. Ю. М. Бисага. — Ужгород: Ліра, 2011. — Вип. 15. — С. 60
- ↑ Європа у 12 уроках [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.] / Паскаль Фонтен. — С. 53
- ↑ Ломейські конвенції і Договір Котону // Міжнародне економічне право / В. М. Шумілов, 2014
- ↑ а б Ломеська конвенція // Глосарій термінів Європейського Союзу [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Труднощі в реалізації принципу взаємної вигоди в економічних відносинах ЄС та третіх країн [Архівовано 19 травня 2018 у Wayback Machine.] / О. Мікічурова // Актуальні проблеми міжнародних відносин. — Випуск 122 (частина ІІ). 2014 — С. 68
- ↑ Інтеграція у світове господарство
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про міжнародне право. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |