Азійсько-Тихоокеанський регіон

Країни Азійсько-Тихоокеанського регіону

Азійсько-Тихоокеанський регіон — політичний і економічний термін, що позначає країни, розташовані по периметру Тихого океану і численні острівні держави в самому океані. Найбільшими містами регіону є Шанхай, Гонконг, Сінгапур, Куала-Лумпур, Сеул, Токіо, Лос-Анджелес, Сідней, Мельбурн, Сан-Франциско, Сієтл та Ванкувер. Штаб-квартири багатьох міждержавних і недержавних організацій Азійсько-Тихоокеанського регіону розташовані в Гонолулу (Гаваї).

У регіоні представлена велика різноманітність економік і ресурсів: динамічно розвиваються Гонконг, Тайвань і Сінгапур, високі технології Японії, Кореї, Тайваню і заходу США, природні ресурси Австралії, Канади, Філіппін та російського Далекого сходу, людські ресурси Китаю та Індонезії, висока сільськогосподарська продуктивність Чилі, Нової Зеландії, Філіппін і США.

Багато економістів вважають, що з поступовим згасанням старих індустріальних центрів в Європі та США центр світової економічної активності може бути перенесено в Азійсько-Тихоокеанський регіон.

Міжнародні відносини

Розвиток права, норм і механізмів регулювання міжнародних відносин в АТР, як і в інших регіонах світу, пов'язано з такими організаціями як: Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво (АТЕС), Асеановскій регіональний форум (АРФ), Шанхайська організація співробітництва (ШОС) тощо. Велика їх роль у створенні прав і норм для лібералізації економічного співробітництва, економічної інтеграції, впровадження демократичних форм міждержавного спілкування, забезпечення безпеки. Особлива увага приділяється створенню організаційних і правових основ протидії тероризму.

В регіоні також активно діють різні міжпарламентські організації, зокрема — Азійський форум парламентарів з народонаселення і розвитку.

Список країн

Нижче наводиться список країн, традиційно включаються в Азійсько-Тихоокеанський регіон

Австралія  Бруней  Вануату  Східний Тимор  В'єтнам  Гватемала  Гондурас  Гонконг  Індонезія  Камбоджа  Канада

Північна Корея  КНР  Колумбія  Коста-Рика  Макао  Малайзія  Маршаллові Острови  Мексика  Федеративні Штати Мікронезії  Науру  Нікарагуа

Нова Зеландія  Палау  Панама  Папуа Нова Гвінея Перу  Росія  Тайвань  Південна Корея  Сальвадор  Самоа  Сінгапур

Соломонові Острови  Таїланд  Тонга  Тувалу  США  Фіджі  Філіппіни  Французька Полінезія  Чилі  Еквадор Японія

Література

• Clausen, A. W. The Pacific Asian Countries: A Force For Growth in the Global Economy]. Los Angeles: World Affairs Council, 1984. ED 244 852.
• Cleveland, Harlan. The Future of the Pacific Basin: A Keynote Address. New Zealand: Conference on New Zealand's Prospects in the Pacific Region, 1983.
• Gibney, Frank B., Ed. Whole Pacific Catalog]. Los Angeles, CA: 1981.
• «The Pacific Basin Alliances, Trade and Bases.» GREAT DECISIONS 1987. New York: Foreign Policy Association, 1987. ED 283 743.
• Phillips, Douglas A. and Steven C. Levi. The Pacific Rim Region: Emerging Giant. Hillside, NJ: Enslow Publishers, 1988. ISBN 0-89490-191-5
• Rogers, Theodore S., and Robert L. Snakenber. «Language Studies in the Schools: A Pacific Prospect.» EDUCATIONAL PERSPECTIVES 21 (1982): 12-15.
• Wedemeyer, Dan J., and Anthony J. Pennings, Eds. Telecommunications — Asia, Americas, Pacific: PTC 86. «Evolution of the Digital Pacific.» Proceedings of the Annual Meeting of the Pacific Telecommunications Council: Honolulu, Hawaii, 1986. ED 272 147.
• West, Philip, and Thomas Jackson. The Pacific Rim and the Bottom Line. Bloomington, Indiana, 1987.