Лоран-Манаті (газове родовище)
| Лоран-Манаті | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
 Венесуела | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Регіон | Атлантичний океан | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Оператор: Petroleos de Venezuela
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
  | |||||||||||||||||||||||||||||||||
Лоран-Манаті — офшорне газове родовище в Атлантичному океані на кордоні економічних зон Венесуели та Тринідаду і Тобаго. Станом на 2016 рік вважалось другим за розміром у Венесуелі серед родовищ, які містять вільний (не асоційований із нафтою) газ, поступаючись лише карибському Перла.
Характеристика[ред. | ред. код]
Родовище під назвою Лоран відкрила у 1982 році венесуельська компанія PDVSA. В 2004 році внаслідок буріння трьох додаткових розвідувальних свердловин Loran 2X, Loran 3X та Loran 4X компанія Chevron підтвердила високу перспективність родовища[4]. Зазначений енергетичний гігант Chevron бере також участь у розвитку територій на протилежній стороні морського кордону (разом з BG), тому в 2005 році ним було закладено свердловину Manatee 1 у тринідадському секторі, яка встановила продовження сюди покладів[5].
Запаси об'єднаного родовища Лоран-Манаті оцінюються у 293 млрд.м3 газу[6], при цьому згідно з досягнутою у 2013 році угодою частка Венесуели складає 73,75 %, Тринідаду 26,25 %. Зазначений розподіл став результатом шестирічних переговорів[7].
Відносно схеми розробки Лоран-Манаті існують різні варіанти. Так, пропонувалось прокласти газопровід до нового центру венесуельської газової промисловості, що створюється у 2010-х роках на півострові Паріа для розробки родовищ території Mariscal Sucre (Драгон, Патао та інші). Проте у 2015 році уряди країн-співвласників досягли домовленості про те, що видобута продукція надходитиме до мережі Тринідаду для використання на заводі із зрідження природного газу. Це допоможе завантажити потужності в умовах падіння видобутку на старих родовищах Тринідаду та забезпечити рентабельність роботи заводу[8].
Втім, навіть за умови реалізації цієї домовленості адміністрація острівної держави очікує, що надходження з Лоран-Манаті розпочнуться не раніше 2020 року[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gasulla L. El negocio político de la obra pública: De la patria contratista a Menem. De los noventa a Kirchner. De CFK a Macri — С. 330. — ISBN 978-950-07-5752-2
- ↑ Santoro D. El mecanismo: La corrupción Kirchnerista: contratos energéticos, delatores y Odebrecht — 2018. — P. 166. — 352 с. — ISBN 978-950-49-6340-0
- ↑ Corrupción y petróleo en Venezuela: un monstruo que devora miles de millones de dólares
- ↑ Accessibility, Copyright © The KBH Energy Center · University of Texas at Austin · School of Law · McCombs School of Business Privacy Policy · Web. KBH Energy Center | Natural Gas in Trinidad and Tobago. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Affairs, Chevron Policy, Government and Public. ChevronTexaco and BG Group Announce Successful Results of Exploration Well in Offshore Trinidad and Tobago Block 6d. chevron.com (en-us) . Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Energy accords for start-up of Loran-Manatee. The Trinidad Guardian Newspaper. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Venezuela and Trinidad agree to offshore Chevron gas deal. Reuters. 11 вересня 2016. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Venezuela gas from Loran-Manatee to be processed at Point Fortin LNG. www.ogj.com. Архів оригіналу за 27 квітня 2016. Процитовано 9 лютого 2017.
- ↑ Five-year wait for Loran/Manatee gas. The Trinidad Guardian Newspaper. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 9 лютого 2017.