Каракас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Каракас
Santiago de León de Caracas
Caracas dec.JPG
Прапор
Прапор
Official seal of Каракас
Герб
Прізвисько: La Odalisca del Avila (султанша Авіли)
La Sucursal del Cielo (відділ Неба [на Землі])
Девіз: Ave María Santísima, sin pecado concebida, en el primer instante de su ser natural. (Вітаю тебя, найсвятіша Марія, що зачала без гріха, у момент появи своєї природної суті.)
Координати: 10°30′ пн. ш. 66°55′ зх. д. / 10.500° пн. ш. 66.917° зх. д. / 10.500; -66.917
'Країна' Венесуела
'Штат' Столичний округ, Міранда
'Муніципалітет' Лібертадор, Чакао, Барута, Сукре, Ель-Атійо
Засноване 25 липня 1567
Уряд
' - Мер' Хуан Баррето (MVR)
Площа
 - Повна 1930 км²
Висота над р.м. 900 м 
Населення (2001)
 - Усього 2 762 759
 - Густота 1431,5/км²
 - Етнікон caraqueño(a)
Часовий пояс VST (UTC-4:30)
 - Літній час не використовується (UTC-4:30)
Поштовий код 1010-A
Телефонний код(и) 0212
Міста-побратими
 - Клуж-Напока Румунія Румунія
 - Тегеран Іран Іран
 - Сан-Франциско Flag of the United States.svg США
 - Стамбул Туреччина Туреччина
 - Мадрид Іспанія Іспанія
 - Дамаск Сирія Сирія
 - Екатепек-де-Морелос Мексика Мексика
Площа та населення є сумою цих параметрів для п'ятьох вказаних муніципалітетів, що складають місто Каракас
Веб-сайт: alcaldiamayor.gob.ve (ісп.)
Venezuela-CIA WFB Map.png

Кара́кас (офіційна назва Сантьяго-де-Леон-де-Каракас, ісп. Santiago de León de Caracas) — столиця Венесуели, адміністративний центр Великого Каракаса і найбільше місто країни. Місто розташоване на висоті 900–1000 м над рівнем моря уздовж річки Гуайри в північній частині країни, у вузькій долині Каракас Венесуельського прибережного гірського хребта (Кордильєра-де-ла-Коста). Долина лежить за 13-14 км від Карибського моря, від моря долина відокремлена гірським хребтом Серро-Ель-Авіла (заввишки до 2200 метрів).

Столичний округ Каракас складається з п'яти муніципалітетів: муніципалітету Лібертадор, який є єдиним адміністративним підрозділом столичного округу Венесуели і чотирьох інших муніципалітетів, що знаходяться в штаті Міранда: Чакао, Барута, Сукре і Ель-Атійо. Населення столичного округу станом на 31.07.2013 року становило 3 261 754 осіб[1].

Каракас є культурною столицею Венесуели, з безліччю ресторанів, театрів, музеїв і торгових центрів. Деякі з найвищих хмарочосів у Латинській Америці розташовані в Каракасі.

2015 року в Каракасі були найвищі показники смертності на душу населення в світі, в тому числі 119 вбивств на 100 000 жителів[2]. Більшість вбивств і інших насильницьких злочинів залишаються не розкритими[3].

Історія[ред.ред. код]

Місто засноване 25 липня 1567 іспанським конкістадором Дієго де Лосада під назвою Сантьяго-де-Леон-де-Каракас. З 1577 — резиденція іспанського губернатора, з 1777 року — столиця генерал-капітанства Венесуела. На початку свого існування неодноразово піддавався нападам піратів.

У квітні 1810 року в Каракасі відбулося повстання, котре стало початком Війни за незалежність іспанських колоній в Америці. 5 липня 1811 року Каракас став місцем підписання Декларації незалежності. Наступного року сильний землетрус зруйнував місто. Після завершення революційної війни місто у складі Великої Колумбії, з 1830 року — столиця незалежної Республіки Венесуела.

Каракас виріс в економічному сенсі під час нафтового буму у Венесуелі на початку XX століття. Протягом 1950-х років Каракас почав інтенсивну програму модернізації, яка тривала протягом 1960-х і початку 1970-х років. Було побудовано університетське містечко, спроектоване архітектором-модерністом Карлосом Раулем Вільянуевою, і яке 2000 року ЮНЕСКО оголосило Світовою спадщиною.

Населення[ред.ред. код]

Населення Каракаса, як і Венесуели в цілому, становлять переважно метиси. До цієї суміші білого і корінного індіанського населення додається значно менше число осіб, що мають африканське походження. Число осіб, що мають азійське походження, відносно невелике, але з часів Другої світової війни спостерігався значний приплив європейців. Зокрема, протягом 1950-х років велика кількість іспанців, португальців і італійців влаштувалися в Каракасі. До 1956 року в Каракасі і столичному окрузі знаходилося 42 відсотки з 438 тисяч іноземних громадян Венесуели. Ці іммігранти та їхні нащадки, як правило, концентрувалися в певних кварталах міста. Внутрішня міграція значно збільшила темпи зростання населення столиці через більш високий показник народжуваності. Основним джерелом мігрантів є західний андський регіон, зокрема штати Тачира, Мерида і Трухільйо, хоча Каракас приваблює людей з усіх інших частин республіки.

Економіка[ред.ред. код]

Каракас має економіку, орієнтовану переважно на послуги, хоча тут є і промислові підприємства. У місті знаходиться Каракаська фондова біржа і штаб-квартира Petroleos de Venezuela (PDVSA), яка є найбільшою компанією Венесуели і веде переговори по всім міжнародним угодам про експорт нафти. Також тут розташовані сервісні компанії, банки та торгові центри.

Центральний діловий район Каракаса — Мілла-де-Оро, який розташований на півночі муніципалітету Барута і на південь від муніціпалівтета Чакао, є одним з найбільших фінансових центрів Латинської Америки.

Мала і середня промисловість вносить свій внесок в економіку Каракаса. Місто забезпечує комунікаційний та транспортний зв'язок між столичною зоною і рештою країни. Важливими галузями промисловості у столичному окрузі є хімічна, текстильна, шкіряна і харчова промисловість. Існують також гумові та цементні заводи[4]. ВВП становить 70 мільярдів доларів США, а ВВП на душу населення — 24 000$.

Транспорт[ред.ред. код]

Поїзд Каракас-Куа

Метрополітен Каракаса почав свою роботу 27 березня 1983 року. Метрополітен має 4 лінії і 48 станцій[5], ще близько 10 станцій будуються. Він охоплює більшу частину міста і інтегрований з автобусної системою Metrobús. 2010 року почав працювати перший сегмент Metrocable нової системи канатних доріг.

Автобуси є основним засобом масового транспорту. Існують дві системи автобусів: традиційна система і Metrobús. Традиційна система включає безліч типів автобусів, керованих декількома компаніями на звичайних вулицях і проспектах.

Міжнародний аеропорт Сімона Болівара, найбільший і найважливіший в країні, розташований приблизно за 32 км від центру міста.

Освіта[ред.ред. код]

Найбільші державні університети[ред.ред. код]

Університетська лікарня

Центральний університет Венесуели заснований 1721 року, він є найстарішим університетом Венесуели і одним з найстаріших у Латинській Америці. Головний кампус університету спроектував Карлос Рауль Вільянуева.

Університет імені Сімона Болівара спеціалізується на науці і техніці. Його девізом є «La Universidad de la Excelencia» («Університет передового досвіду»).

Інші університети[ред.ред. код]

  • Військова академія Венесуели
  • Університет Александра Гумбольдта
  • Католицький університет Андреса Белло
  • Університет Метрополітана
  • Університет Санта-Марія
  • Університет Хосе-Марія Варгас
  • Католицький університет Санта-Роза
  • Болівійський університет Венесуели
  • Національний експериментальний політехнічний університет національних збройних сил
  • Національний експериментальний університет Сімона Родрігеса
  • Педагогічний експериментальний університет Лібертадор
  • Національний відкритий університет
  • Національний експериментальний університет мистецтв
  • Університет Монтевіла
  • Національний морський експериментальний університет Карибського моря
  • Технологічний інститут Амеріго Веспуччі
  • Інститут «Політехнічний університет Сантьяго Маріньо»

Міжнародні школи[ред.ред. код]

  • Британська школа Каракасу
  • Міжнародний коледж Каракасу
  • Школа Кампо Алегре
  • Міжнародна християнська школа

Спорт[ред.ред. код]

Найбільш популярними видами спорту в Каракасі є футбол, бейсбол і баскетбол. У місті базуються футбольні клуби Каракас, Депортіво Петаре, Атлетіко Венесуела, SD Centro Italo Venezolano, Естрелья Роха, Депортіво Ла Гуайра.

1983 року Каракас приймав Панамериканські ігри[6], 2013 року — Чемпіонат Америки з баскетболу[7].

Українці Каракасу[ред.ред. код]

У 1949 р. українські емігранти заснували тут спортивне товариство УСТ Чорноморці (Каракас).

Клімат[ред.ред. код]

У Каракасі клімат тропічних саван (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура січня становить +19,6 °C, липня — +21,7 °C. Опадів у рік випадає 913 мм. Із травня по листопад триває сезон дощів.

Клімат Каракасу
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 31,9 34,1 35,3 33,5 34,4 32,8 33,6 31,5 32,2 31,4 31,4 30,8 35,3
Середній максимум, °C 23,3 23,6 24,3 25,0 25,8 26,0 25,5 25,8 25,5 25,2 24,6 23,8 24,9
Середня температура, °C 19,6 19,7 20,2 21,2 22,0 22,0 21,7 21,9 21,9 21,8 21,3 20,2 21,1
Середній мінімум, °C 15,9 15,8 16,0 17,5 18,2 18,1 17,9 18,1 18,3 18,4 18,0 16,5 17,4
Абсолютний мінімум, °C 7,1 10,9 11,4 12,5 13,1 14,9 14,1 14,3 15,5 13,1 11,9 10,0 7,1
Норма опадів, мм 15.3 13.2 11.4 59.2 81.7 134.1 118.4 123.8 115.4 126.3 72.6 41.4 912.8
Вологість повітря, % 73.7 74.2 73.0 76.3 75.4 75.1 74.1 74.0 74.9 74.7 73.7 74.7 74.5
Джерело: "Estadísticos Básicos Temperaturas y Humedades Relativas Máximas y Mínimas Medias" (WEB-Archive)"Estadísticos Básicos Temperaturas y Humedades Relativas Medias" (WEB-Archive)

Персоналії[ред.ред. код]

Уродженці Каракаса[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Вид на місто з національного парку Ель-Авіла
Каракас вночі

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Венесуела Це незавершена стаття з географії Венесуели.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.